ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.06.26 06:57
У Кнесеті панувала ідилія. Чорний як свята земля негр чистою арабською мовою повчав з трибуни парламенту радикальних іудеїв, як їм жити у власній країні. Депутати схвально трясли пейсами, кивали ярмулками, хором вигукуючи «Лехайм!». В голову закралася дум

Микола Соболь
2019.06.26 06:44
Така собі у нас оказія
Нема, ні проблиску, ні світла.
Майже у всіх вища освіта.
У безтолковці* лиш – Євразія
(Московією розігріта).

Корчма охрещена – трактиром.
Спиваються, бідніють люди,

Козак Дума
2019.06.26 06:09
В тіні липи, біля хати,
спочивають поросята.
Цілий день вони трудились,
все носами в мисці рились –
їли моркву, бурячок
ще й зелений кабачок.
Після того в калабані
влаштували справжню баню –

Петро Скоропис
2019.06.26 06:00
Я обійняв ці плечі, і не зле
огледів речі, сховані спиною,
почасти, як відставлений стілець
зливався в хвилі світла зі стіною.
Не бачили в напрузі світла, брів,
потерті меблі жодної вигоди,
тому диван в кутку своїм горів
коричневою шкірою як жовти

Тетяна Левицька
2019.06.26 00:27
В небеса упала горілиць,
хай воно жарини серця студить.
Поміж нас не стало таємниць,
й вогняної пристрасті не буде!

На порозі осені - печаль,
бурштиновий кульчик загубила.
Причастилась тайн , пустий ґрааль,

Борис Костиря
2019.06.25 20:15
Панує спека, ніби пекло,
Випалюючи все дотла.
Проноситься вогонь нестерпно.
Залишиться одна зола.

І все кпить у мозку гучно.
Горять думки, горять слова.
Розплавляться тіла і душі.

Борис Костиря
2019.06.25 20:14
Перелом у долі, перелом душі,
І надламність гілок нагадає вчасно,
Що сховались мрії в терпкім спориші,
Що втонули в морі відголоски щастя.

Хвилі набігають, мов сумні думки.
Йде всесвітній розпад і глобальний розбрат.
Надломився голос дивної ріки,

Борис Костиря
2019.06.25 20:13
Весни оновлення кипуче
Ввірвалось, ніби в перший раз.
І наша доля неминуча
Штовхатиме в новий екстаз.

Ще спить природи половина,
А друга вільна від зими.
Оновлення щемке й невинне

Борис Костиря
2019.06.25 20:12
Зима відійшла, а весни ще немає.
Навколо пустеля безкрайня й німа.
Панує застиглість безбарвного краю,
Що нас на верхів’я зневіри здійма.

Розтали сніги, мов завали обманів,
Віддавши простори нечутній весні.
І вже забуття вдалину не поманить,

Борис Костиря
2019.06.25 20:11
Цей перелом, немов надлом судьби.
Творіння пекла, що ввійшло у дійсність.
Як відвести кривавий лик біди,
Щоб розчинити в просторах безвісних?

Лише хвилина поламала все.
Світ поламався з тріскотом надривним.
І випав час, який не принесе

Надія Тарасюк
2019.06.25 19:45
Люблю Вас чи ненавиджу?.. Не знаю…
Слів дармових така важка вуаль.
А літо знов леститься аж до краю,
Тремтливим смутком пагорків спіраль.
Не островки – маскована сторожа,
Де верб’яно розрісся волі смак…
І ділимо: на гоже – і негоже;
І з відчаєм хов

Ігор Деркач
2019.06.25 19:34
У Рашію не їдуть поїзди,
на заході триває чудасія,
очолена комуною орди,
і ласі на корупцію жиди,
улещують розбійницю Росію.

Воняє небезпекою біди,
але червоні лінії зелене

Вікторія Лимарівна
2019.06.25 17:22
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.

Олександр Сушко
2019.06.25 16:49
Тиша. Сповідь. Мій слухач - ця ніч,
Кінчиком крила стираю сльози.
Мамо! Пташеня своє поклич!
Аби разом в піднебесну просинь...

Син твій одинокий пілігрим,
З дня розлуки вогнептах-мовчальник.
Шерех суму в крапельках жури

Іван Потьомкін
2019.06.25 12:06
Од цього свята – і до нових свят
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Як тьмяні вогники жаданих хат
Тому, хто повертається в сльоту додому,
Такими лишаться свята мені до скону...
...Бо не застоллям пам’ятні вони,
Не бутафорською веселістю довкола,

Ігор Федів
2019.06.25 10:45
Ми так і не навчилися прощати
Тих, хто ховається за ницими словами,
Бажає бісу душу продавати,
Аби усі перетворилися рабами.
Себе ми не почали продавати
І не тому, що ціну дуже набивали,
А очі було важко заховати
І примиритися, як долю поламали.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Маленька поема до Дня поезії
***не адаптована під смаки. сюр. філософія***

...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
-Маргарито, до мене йди
І порадь, що мені робити...
............................................
Генеруючи на межі
Рівня творчості запитання,
Як поезії міражі
Трансформуються у омани,
Що ти маєш казати, що?
Заспівати пісень повільних
Величальних для світу сильних?
Що ти маєш казати? Що?
Світ Евтерпи- світлиночка з
Глянцепуперного журналу.
Тамувати невтерпиш сказ,
Бо питання тебе, "дістало"-
Що ти маєш робити, що?
На догоду забути гідність,
Що оціниться, вірогідно?
Що ти маєш робити? Що?
Крил тефлонових анапест,
Злітні смуги- трибрахій, дактиль...
І- польоту тоді капець.
І- Шуліка не Птеродактиль.
Що ти маєш писати, що?
Розсередитись у середнім
Тексті з іменем Посередність?
Що ти маєш писати? Що?..
..............................................
...телефон. Маргарита зв”я-
жеться з Тими, кому Завіти,
Мов абетки від А до Я...
Згідно договору летіти
З ким у сивого неба сталь
За законом Тріумфу волі.
-Майстре, як фі мене дісталь!
Нешабльон!- резюмує Воланд-
Світ безжалісний і тупий
Для людини твого покрою.
Коні творчості б”ють копи-
тами землю в калюжі крові.
Світ, де автору важко ди-
хати, викинь, мов м”ятий флаєр.
Відлітатимемо туди...
Хата... Вечір... Тебе чекають...
................................................
Коні з крилами... Дивина...
-летимо, Маргаритокрила!..
-ой, яка ж ти таки сумна,
Земле рідна, як звечоріло...


© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119032100280



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-03-21 00:07:21
Переглядів сторінки твору 554
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.06.17 00:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-22 07:15:32 ]
Та хай їм грець тим Воландам із Маргаритами. Давайте про Котигорошка згадаєм, про поетів, які писали мовчки і особло не заморочувалися над тим, чи їхні писання підуть у вічність. Писали та й по всьому. А щоб не бути посередністю - треба вивчити англійську та французьку мови для початку і читати класиків світової літератури в оригіналі. Порівнюючи своє і оте - вічне, можна сміливо робити висновки про значущість та непересічність власних творінь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-03-22 10:06:00 ]
Та не грець... Який там грець... Котигорошко&Воланд... Дивні асоціації... Давайте не будемо давати вказівок нікому, шо, про кого і як саме писати, тим більше чомусь мовчки... Це вже пройдено, і пройдено не найкращим чином в історії. Вчити кому китайську чи французьку теж ніби особиста справа кожного... До того ж знання мов і талант письменника, як дар Божий, суть зовсім різні речі... Те, що ось ти зараз з якогось дива мені написав оце- це не літ. комент. Це агітка. Такі справи.