ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.09.23
05:53
До саду підкрадалася зима,
її відчув у димнім ароматі,
хоча його ще зовсім небагато
та іній хризантеми обійма.
І лід ховає воду у відрі
такий тонкий, неначе павутинка…
О, сонечко, побудь іще хвилинку
твоє тепло, мов дар на олтарі.
її відчув у димнім ароматі,
хоча його ще зовсім небагато
та іній хризантеми обійма.
І лід ховає воду у відрі
такий тонкий, неначе павутинка…
О, сонечко, побудь іще хвилинку
твоє тепло, мов дар на олтарі.
2020.09.22
23:10
На полювання не хочеться Мурочці -
Котик хай ловить мишей,
А за прання треба братись Єнотику,
Пратиме він без грошей.
Цуцик білизну прасує любесенько,
Старший над прасками він,
Швидко працює, ретельно, рівнесенько -
Котик хай ловить мишей,
А за прання треба братись Єнотику,
Пратиме він без грошей.
Цуцик білизну прасує любесенько,
Старший над прасками він,
Швидко працює, ретельно, рівнесенько -
2020.09.22
21:45
Баскими кіньми вдаль біжать роки,
життя екватор стрімко перетнувши.
Нам осінь щедро стелить рушники,
руду свитину чинно одягнувши.
Вечірнім парком пройдемось удвох
у світлі ліхтарів, під вітру свистом.
На зламі доль, стосунків і епох
життя екватор стрімко перетнувши.
Нам осінь щедро стелить рушники,
руду свитину чинно одягнувши.
Вечірнім парком пройдемось удвох
у світлі ліхтарів, під вітру свистом.
На зламі доль, стосунків і епох
2020.09.22
18:18
Все було занадто вже чудово -
Вірні почуття жили в мені.
Я тебе любив, леліяв словом,
Чарівні такі складав пісні.
Я тебе возносив, як Богиню,
Квіти клав на світлий п’єдестал.
Звідки те взялося баговиння,
Вірні почуття жили в мені.
Я тебе любив, леліяв словом,
Чарівні такі складав пісні.
Я тебе возносив, як Богиню,
Квіти клав на світлий п’єдестал.
Звідки те взялося баговиння,
2020.09.22
17:04
Лорелай
На скелях, де трави і мох,
Над Райном – хоч вір хоч не вір, –
Гуляли з дочкою ми вдвох,
Нас лицарський тішив турнір.
На скелях, де трави і мох,
Над Райном – хоч вір хоч не вір, –
Гуляли з дочкою ми вдвох,
Нас лицарський тішив турнір.
2020.09.22
16:42
На хорей подібен анапест,
Кавуни і кабачки - на дині...
Я нікому не потрібен - от вам хрест!
Тільки доні, тещі та дружині.
Отже, вільний. Впали ланцюги,
Крила не залипли марнославством.
Все в порядку. Тільки од борги
Кавуни і кабачки - на дині...
Я нікому не потрібен - от вам хрест!
Тільки доні, тещі та дружині.
Отже, вільний. Впали ланцюги,
Крила не залипли марнославством.
Все в порядку. Тільки од борги
2020.09.22
11:28
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Не збагну дотепер, досі не усвідомлю, панове,
чом летіла на ватру метеликом до забуття.
Хмарочоси торкаються сонця - душі не торкають.
У мурашниках люди, за вікнам
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Не збагну дотепер, досі не усвідомлю, панове,
чом летіла на ватру метеликом до забуття.
Хмарочоси торкаються сонця - душі не торкають.
У мурашниках люди, за вікнам
2020.09.22
10:29
Краю модрин, укрий
якомога в грозу.
Як у порах кори,
у повіках – сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвоїн пучок,
і зіниць моїх сни.
А живицю – зрони.
якомога в грозу.
Як у порах кори,
у повіках – сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвоїн пучок,
і зіниць моїх сни.
А живицю – зрони.
2020.09.22
10:18
Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовково сховавши під шаль!
Коло по колу котила літа
зерном по зерну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовково сховавши під шаль!
Коло по колу котила літа
зерном по зерну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні
2020.09.22
09:11
У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.
В читачів фінансові проблеми -
Грошей на книжки мої нема.
Є на сало, інтернет, кварплату
Та пухкі зі здором пиріжки.
Попиту немає на віршата,
Тужусь над сонетами дарма.
В читачів фінансові проблеми -
Грошей на книжки мої нема.
Є на сало, інтернет, кварплату
Та пухкі зі здором пиріжки.
Попиту немає на віршата,
2020.09.21
20:49
Не вщухає світлоносна злива,
Хоч вже ніч прозора навкруги, –
Місячної повені розливи
Затопили світлом береги.
Закипає, піниться, іскриться
Сяйво пориваючись у лет, –
І ріка вилискує, мов криця,
І палає срібно очерет.
Хоч вже ніч прозора навкруги, –
Місячної повені розливи
Затопили світлом береги.
Закипає, піниться, іскриться
Сяйво пориваючись у лет, –
І ріка вилискує, мов криця,
І палає срібно очерет.
2020.09.21
19:29
Степи безмежні, степи широкі
Лиш вільний вітер по них гуля.
Бредуть неспішно степами роки,
Не відчуває їх ця земля.
Все так же вітер колише трави,
Все так же степом табун летить,
Та час від часу встають заграви
Аби хоч трохи степ обновить.
Лиш вільний вітер по них гуля.
Бредуть неспішно степами роки,
Не відчуває їх ця земля.
Все так же вітер колише трави,
Все так же степом табун летить,
Та час від часу встають заграви
Аби хоч трохи степ обновить.
2020.09.21
14:38
Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.
У режисерах - Орфей та Мінерва,
Автор відсутній, сценарій - нічий.
Плаття із золота у примадонни,
Перстень з рубіном в героя важкий.
Труппа уся - херувими іззовні,
Грають виставу лише глядачі.
У режисерах - Орфей та Мінерва,
Автор відсутній, сценарій - нічий.
Плаття із золота у примадонни,
Перстень з рубіном в героя важкий.
Труппа уся - херувими іззовні,
2020.09.21
13:46
Перкуторна перистальтика
Нетиповий тип
Ненормативна норма
Неформатний формат
Непитущий чіп
Гримуча теща
Вегетеріанське обжировисько
Безконтактний аперкот
Ортодоксальний совок
2020.09.21
11:22
Таїла у серця схованці
пахучий бутон любові,
та на обважнілій яблунці
дозріли плоди медові.
Зелені, червлені, сонячні,
блискучі, терпкі та кислі.
Золочені небом, це сон чи ні,
на пружнім гіллі повисли.
пахучий бутон любові,
та на обважнілій яблунці
дозріли плоди медові.
Зелені, червлені, сонячні,
блискучі, терпкі та кислі.
Золочені небом, це сон чи ні,
на пружнім гіллі повисли.
2020.09.21
10:12
У рожевому трико
з шлейфом сонної пастелі
плівся фуетист Садко
по мальованій пустелі.
Сам, як зморщений кажан,
кинутий з польоту – в старість.
Ніс, мов синій баклажан.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з шлейфом сонної пастелі
плівся фуетист Садко
по мальованій пустелі.
Сам, як зморщений кажан,
кинутий з польоту – в старість.
Ніс, мов синій баклажан.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2020.01.12
2019.11.07
2019.07.12
2019.07.07
2019.04.04
2018.09.05
2018.06.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Три сестри
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Три сестри
Три сестри сиділи зранку
Біля батька, що вмирав.
Сльози лили на світанку.
На кого їх покидав?
Матір вмерла зовсім рано,
Їм господарство здала.
Жити в мирі, вести вправно
Всі діла заповіла.
Батько довго теж тримався
Та не витримав свавіль.
Хоч за справу кожну брався
Кинув його важкий біль.
Що ж тепер будем робити,
Хатні справи як вести?
Батька треба хоронити,
Домовину ще знайти.
Сестри радились не довго
В сварку швидко перейшли.
Та ділити статку свого
При живім батьку стали.
- Що ж ви робите та й діти?
Вам ще жити тут роки.
Невже ви готові вбити,
Втратити життя соки?
Старша похапцем піднялась,
Каже, - батьку, хоч би як.
Я багатша й обіцялась
Мало мені, треба всяк.
Менша також, ніби збоку,
Старша скаже - робить теж.
Лиш середній терпіть року,
Годувати батька тре ж...
Так живуть нащадки Русі,
Київ батько й не помре.
У традицій давніх дусі
У сім'ї війна іде...
Грудень 2018
Біля батька, що вмирав.
Сльози лили на світанку.
На кого їх покидав?
Матір вмерла зовсім рано,
Їм господарство здала.
Жити в мирі, вести вправно
Всі діла заповіла.
Батько довго теж тримався
Та не витримав свавіль.
Хоч за справу кожну брався
Кинув його важкий біль.
Що ж тепер будем робити,
Хатні справи як вести?
Батька треба хоронити,
Домовину ще знайти.
Сестри радились не довго
В сварку швидко перейшли.
Та ділити статку свого
При живім батьку стали.
- Що ж ви робите та й діти?
Вам ще жити тут роки.
Невже ви готові вбити,
Втратити життя соки?
Старша похапцем піднялась,
Каже, - батьку, хоч би як.
Я багатша й обіцялась
Мало мені, треба всяк.
Менша також, ніби збоку,
Старша скаже - робить теж.
Лиш середній терпіть року,
Годувати батька тре ж...
Так живуть нащадки Русі,
Київ батько й не помре.
У традицій давніх дусі
У сім'ї війна іде...
Грудень 2018
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0968 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0968 seconds