Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.20
21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
2026.08.20
21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2026.08.19
19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Передвиборчі роздуми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передвиборчі роздуми...
Перший наш президент розпочав роззброєння України, дав нам у руки"кравчучки" і пустив по білому світу на заробітки. З року в рік чекали на покращення, як на манну небесну, воно не настало. У мене є свідки того нашого злиденного життя, це листи моєї мами, та і у нас у багатьох, ще не вивітрилися з голови спогади про лихі дев'яності. В країні рекетири правили бал. Від росії відірватися не змогли - боялися.
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
