Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
2026.09.27
07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
2026.09.27
06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ
У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
2026.09.26
23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи
2026.09.26
23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики.
Закономірність законом не міряна.
Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами.
Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…
2026.09.26
22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет
2026.09.26
20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,
Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,
Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,
2026.09.26
15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
2026.09.26
13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
2026.09.26
12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
2026.09.26
07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ
У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
2026.09.26
07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
2026.09.26
01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
2026.09.25
23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Передвиборчі роздуми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передвиборчі роздуми...
Перший наш президент розпочав роззброєння України, дав нам у руки"кравчучки" і пустив по білому світу на заробітки. З року в рік чекали на покращення, як на манну небесну, воно не настало. У мене є свідки того нашого злиденного життя, це листи моєї мами, та і у нас у багатьох, ще не вивітрилися з голови спогади про лихі дев'яності. В країні рекетири правили бал. Від росії відірватися не змогли - боялися.
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
