Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
2026.07.21
07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
2026.07.21
07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон»
Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади.
Клеопат
2026.07.21
06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини
«Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів».
(З написів на піра
2026.07.21
02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
2026.07.20
22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
2026.07.20
22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
2026.07.20
15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
2026.07.20
13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
2026.07.20
12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Передвиборчі роздуми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передвиборчі роздуми...
Перший наш президент розпочав роззброєння України, дав нам у руки"кравчучки" і пустив по білому світу на заробітки. З року в рік чекали на покращення, як на манну небесну, воно не настало. У мене є свідки того нашого злиденного життя, це листи моєї мами, та і у нас у багатьох, ще не вивітрилися з голови спогади про лихі дев'яності. В країні рекетири правили бал. Від росії відірватися не змогли - боялися.
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
