Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.30
18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю
2026.06.30
12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
2026.06.30
10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
2026.06.30
10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ:
ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ
Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во
2026.06.30
09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху.
Вусате обличчя стр
2026.06.30
07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.
2026.06.30
00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.
Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.
Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
2026.06.29
17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.
Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.
Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
2026.06.29
14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ
Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис
2026.06.29
13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.
Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.
Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі
2026.06.29
12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.06.29
10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.
Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.
Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,
2026.06.29
10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб
2026.06.29
07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
2026.06.28
22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні
збав мене, мила сюзі, збав мене
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні
збав мене, мила сюзі, збав мене
2026.06.28
21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Передвиборчі роздуми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передвиборчі роздуми...
Перший наш президент розпочав роззброєння України, дав нам у руки"кравчучки" і пустив по білому світу на заробітки. З року в рік чекали на покращення, як на манну небесну, воно не настало. У мене є свідки того нашого злиденного життя, це листи моєї мами, та і у нас у багатьох, ще не вивітрилися з голови спогади про лихі дев'яності. В країні рекетири правили бал. Від росії відірватися не змогли - боялися.
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
Другий президент, якого обрали українці із великими надіями і сподіваннями, як нового месію, безсоромно розікрав країну на очах в усіх нас, роздав стратегічні заводи родичам, продовжив нищення армії і нашої обороноздатності, знищувався увесь виробничий потенціал країни, пенсії були мізерними. Виживали хто як міг. Приватні підприємці масово платили чору і білу зарплату, бюджет країни недоотримував веичезні кошти. Масово вчилися жити по понятіям, давати хабарі і брати. Одна частина українців, притому дуже невелика, жирувала друга - подавляюча бідувала. Були на короткому повідку у росії, боялись розгнівити і виконували усі її забаганки і масово ринулися у прислугу на терени тієї ж росії.
Третій президент з обрізаними повноваженнями, а як їх обрізали ми усі добре пам'ятаємо і яку роль відіграв соціаліст головний тоді, також не забули, маючи дволику "хі-хі"(одна газова угода чого вартувала нам) на одній з головних посад в Україні і абсолютно вороже оточення, яке тільки і чекало на його провал не зміг втілити наші сподівання, Розвал армії продовжувався, не зважаючи на те, що усі розуміли, хто є нашим сусідом. Не вийшло і цього разу з месією.
Четвертий президент цей взагалі маріонетка поставлена нам росією і наша загальнонаціональна українська ганьба.
І ніхто уже не згадує, як камаз доларів вивозив коли тікав з України і неміряно музейних цінностей ним було украдено. Довалив до останку армію, ще й списки призовників наказав знищити у 2012р. Готував нас на передачу віроломному сусіду без бою. Чи багато робочих місць було створено при ньому??? А борги у МВФ продовжували брати, щоб хоч якось латати діри і виплачувати пенсії, притому умови виконання угоди відкладалися на потім. Апогей їх діяльності, це коли уже МВФ відмовився давати, то поїхав у Китай просити у борг - забули, чи не хочеться згадувати?
Пятий президент обраний був, коли в Україні уже була російська агресія. Борг зовнішній на січень 2014р складав 146млрд. дол. На сьогодні за ці роки боргів погашено 32 млрд. дол. при мінімальних зовнішніх запозиченнях і на січень 2019р зовнішній борг країни 114млрд. дол. Відродив армію - озброїв, озув, одягнув, заплатив заробітну плату, відновив усі полігони і військові частини, зупинив агресора. І у світ нам дорога відкрита і на своїй землі ніхто нам не заважає починати наводити порядок. Починати потрібно кожному з себе і допомагати країні і владі, а не бути у вічній опозиції і шукати ворога. Ворог справжній у нас там за поребриком і він нам влаштовує увесь оцей передвиборчий цирк. А ми не навчені думати, аналізувати, співставляти, ведемося і можемо втратити найдорожче, до чого ішли усі ці роки Українську Україну і знову стати російською колонією.
26.03.2019р Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
