ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.03.29
10:21
Лютий
Як же дружина хотіла цю дитину! Як мріяла про неї! Скільки сил було витрачено на те, аби виносити довгоочікуване щастя. Тричі вагітність закінчувалася викиднем. Ми моталися від клініки до клініки, витрушуючи останні копійки на те, аби отримати бо
2020.03.29
09:56
Кохання варте найтепліших слів.
Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.
Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,
Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.
Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,
2020.03.29
09:41
Я буду пахнути тобою
під серця зрушене биття.
Ми розчинилися обоє
у наших ніжних почуттях…
В очах обоє потонули,
надихатися не могли…
Лишивши лихо у минулім,
під серця зрушене биття.
Ми розчинилися обоє
у наших ніжних почуттях…
В очах обоє потонули,
надихатися не могли…
Лишивши лихо у минулім,
2020.03.29
09:32
Ти айстра маленька – волошка,
ти квітка моя чарівна.
У платті легкому горошком
як мавка ти, справжня весна!
Волошки, волошки у полі,
краплинами впали з небес
Я знову в життєвому колі,
ти квітка моя чарівна.
У платті легкому горошком
як мавка ти, справжня весна!
Волошки, волошки у полі,
краплинами впали з небес
Я знову в життєвому колі,
2020.03.29
09:31
Я чую: йде весна,
нехай розтане сніг –
покотиться вода,
умиє тротуари.
І цей такий скупий
на легковажність світ
після зими
лицем в грязюку вдарить.
нехай розтане сніг –
покотиться вода,
умиє тротуари.
І цей такий скупий
на легковажність світ
після зими
лицем в грязюку вдарить.
2020.03.29
05:12
Не буду плакати навзрид
І корчитися в муках,
Аби лицю придати вид
Глибокої розпуки.
Не посилатиму проклять
І скарг в адресу влади
За те, що вірус зміг здолать
Надумані завади.
І корчитися в муках,
Аби лицю придати вид
Глибокої розпуки.
Не посилатиму проклять
І скарг в адресу влади
За те, що вірус зміг здолать
Надумані завади.
2020.03.28
21:49
«Феєрверків ламалися
стріли,
Бал буяв і здригався
палац,
Ми з тобою раптово
зустрілись,
Наче блискавка вразила
нас.
стріли,
Бал буяв і здригався
палац,
Ми з тобою раптово
зустрілись,
Наче блискавка вразила
нас.
2020.03.28
21:48
А передвісником біди була неволя,
А ми благали у катів подати долю.
Нам обіцяли, як завжди, велике чудо,
Але ніколи від орди добра не буде.
Народ бездумно тупцював по лабіринту...
Доволі є проводирів, та годі вийти.
І хоч надія найостання помира
А ми благали у катів подати долю.
Нам обіцяли, як завжди, велике чудо,
Але ніколи від орди добра не буде.
Народ бездумно тупцював по лабіринту...
Доволі є проводирів, та годі вийти.
І хоч надія найостання помира
2020.03.28
21:45
«Whether we find a joke funny or not largely depends on where been brought up. The sense of humor is mysteriously bound up with national characteristics ”,- сказано в зарисовке “Funny or not”.
Отчасти соглашаясь с автором, что юмор россиянина покажется ф
2020.03.28
19:31
Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.
Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
Я дивлюся на скот
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.
Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
Я дивлюся на скот
2020.03.28
18:43
Коли життя ховаємо у фантики,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.
Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.
Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,
2020.03.28
17:43
Не за гірським високим станом
І не за морем - океаном –
На цих просторах степових
Жило у роки нині давні
Велике плем’я – плем’я славне.
І до сьогодні ще про них
Вітри привільнії шепочуть
І трави шелестять
І не за морем - океаном –
На цих просторах степових
Жило у роки нині давні
Велике плем’я – плем’я славне.
І до сьогодні ще про них
Вітри привільнії шепочуть
І трави шелестять
2020.03.28
15:04
Ось-ось вже квітень незабаром.
Та в душу ллється гіркота,
що відчуття весни позбавить
ця карантинна пустота.
Та треба спілкуватись з нею.
Розсадник обійти біди.
Ізолюватись за потреби,
Та в душу ллється гіркота,
що відчуття весни позбавить
ця карантинна пустота.
Та треба спілкуватись з нею.
Розсадник обійти біди.
Ізолюватись за потреби,
2020.03.28
11:36
Зайчики дрімають в нірках,
Білочки сидять в дуплі,
А шпаки, що прилетіли,
Заховались взагалі.
І Тарасик сидить вдома,
Каже мама: "Карантин.
Пам'ятай завжди,синочок,
Ти в оселі не один!
Білочки сидять в дуплі,
А шпаки, що прилетіли,
Заховались взагалі.
І Тарасик сидить вдома,
Каже мама: "Карантин.
Пам'ятай завжди,синочок,
Ти в оселі не один!
2020.03.28
09:59
В далеку давнину сусідом рабі Єгошуа бен Леві був єретик, що відійшов від юдаїзму і глузував над правовірними.
«Візьму-но півня,- сказав рабі,- прив’яжу до ліжка і, як гребінь побіліє, прокляну негідника».
Це, власне, був час, коли Господь карає гріш
2020.03.28
09:57
Жаліється дружині чоловік:
"Сьогодні знову від сусіда втік.
Як тільки закортіло калганівки,
із під землі з'являється Пахілько.
Вже замахав, нахабний тут, як тут,
а на халяву роги не ростуть.
Вечеряєм подалі у альтанці,
он самогонка, як сльоза у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ..."Сьогодні знову від сусіда втік.
Як тільки закортіло калганівки,
із під землі з'являється Пахілько.
Вже замахав, нахабний тут, як тут,
а на халяву роги не ростуть.
Вечеряєм подалі у альтанці,
он самогонка, як сльоза у
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2019.11.28
2019.07.07
2019.06.11
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
2017.10.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Лимарівна (1959) /
Іншомовна поезія
Абрикосы детства
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абрикосы детства
Пробуждается природа:
Нет претензий на погоду.
Расцветают абрикосы.
Освежает дождь их косы.
Далеко в мечты уносит…
Отчий дом, жасмин и астры.
Лёгкость и вприпрыжку счастье!
По дорожке быстрым шагом,
Обходя врага зигзагом,
Прихватив с собою шпагу,
Скачет девочка Танюшка.
Растопыренные ушки.
С петушком должна сразиться,
Как ей на него не злиться!
Забияка, что есть мочи.
Всё её ударить хочет.
Шарик мчится на защиту,
И атака перекрыта.
Как всегда, любимый пёсик,
Не даёт повесить носик.
Да и абрикосы – феи
(Скоро всё таки созреют)
Угостить спешат плодами,
Время их не за горами.
Часики всегда в дороге,
Ну, а мы, по воле Бога
Постигаем жизни строчки:
Там, где нужно, ставим точки.
Запятых и междометий
Жизнь насчитывает метры,
А лицо открыто ветру.
Солнце, дождь и абрикосы,
Белоснежные их косы.
Буйство цвета - вот так диво!
Все, как в детстве, быстрокрылом,
Повод есть, чтоб быть счастливым!
11.04.2019
Свидетельство о публикации №119041104321
Нет претензий на погоду.
Расцветают абрикосы.
Освежает дождь их косы.
Далеко в мечты уносит…
Отчий дом, жасмин и астры.
Лёгкость и вприпрыжку счастье!
По дорожке быстрым шагом,
Обходя врага зигзагом,
Прихватив с собою шпагу,
Скачет девочка Танюшка.
Растопыренные ушки.
С петушком должна сразиться,
Как ей на него не злиться!
Забияка, что есть мочи.
Всё её ударить хочет.
Шарик мчится на защиту,
И атака перекрыта.
Как всегда, любимый пёсик,
Не даёт повесить носик.
Да и абрикосы – феи
(Скоро всё таки созреют)
Угостить спешат плодами,
Время их не за горами.
Часики всегда в дороге,
Ну, а мы, по воле Бога
Постигаем жизни строчки:
Там, где нужно, ставим точки.
Запятых и междометий
Жизнь насчитывает метры,
А лицо открыто ветру.
Солнце, дождь и абрикосы,
Белоснежные их косы.
Буйство цвета - вот так диво!
Все, как в детстве, быстрокрылом,
Повод есть, чтоб быть счастливым!
11.04.2019
Свидетельство о публикации №119041104321
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1098 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1098 seconds