Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Володимир Кузьмич Зворикін - батько телебачення. "
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
Про публікацію
