Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Володимир Кузьмич Зворикін - батько телебачення. "
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
Про публікацію
