Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.11
09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт
2026.07.10
21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
2026.07.10
19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
2026.07.10
15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
2026.07.10
13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
2026.07.10
12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
2026.07.10
07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
2026.07.09
19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
2026.07.09
17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
2026.07.09
09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
2026.07.09
09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Володимир Кузьмич Зворикін - батько телебачення. "
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
Про публікацію
