Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Володимир Кузьмич Зворикін - батько телебачення. "
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
• Перейти на сторінку •
"Бажаю всім родинного тепла..."
Про публікацію
