ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Це тільки одяг. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Це тільки одяг. Маленька поема
***маленька авангардна політико-еротична поема. "перелив теми" (авторське ноу-хау)***
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Це- тільки одяг. Він важкий.
Це оболонка, а не шкіра...
...............................
...жени її, оту зневіру.
Зніми його. За мною дій.
Тоді, оголеною, грати
Зі мною, жити, помирати,
І з тліну поставати знову
Ти зможеш... А тоді... Розмови...
У мене на плечі... Неврози...
Оті, від котрих скніє розум-
Політика... Бо знов і знов ці
Песиголові безголовці
Надокучають, щоб їм грець...
Та- не кінець... ...і про кінець,
Який усьому є початок...
Ми всесвіт можемо зачати...
Оце ідея! І далеко
Не треба йти, бо дуже легко
Тебе перегорнуть на спину
І відчувать оте невпинне
Здригання тіла в тілі... Як ось
Нам раз за разом віддалятись
І знов зливатись у єдине,
І знову, знову, без упину
Уже крізь напівсон востаннє
Терпіти хтиве катування...
..."терпець увірвано"... Зоря,
"Раби зарізали царя",
І ніч полинула у Лєту...
Пора вдягти бронежилети
Від світу... Чи- у нього вдітись?
Це ж ніби ним відгородитись
Від... Та скінчили. Ти ітимеш.
Від мене часточку нестимеш
В дівочім серці... Чи понижче...
Та раз за разом будем нищить
Єднання наше, мов країну,
Яку на клапті без упину
Рвуть із середини і ззовні
Війна та зрада безголов... Ні!
Це вже прокяття, а не диво-
Цю тему мусувати... Хтиво,
Немов отрути повен трунок,
Ловлю останній поцілунок
Із присмаком нічного дива
Твій... Не Іудин... Незрадливий,
Як безголов... Думки трикляті!..
І тут ви можете дістати,
Під час розлучення!.. Наразі
Ми образи своїх фантазій,
Що суттю нашою були,
Необережно роздягли,
Взамін вдягнувши Божий світ,
Бо голий у бою не воїн...
................................
...амінь. Нехай він захистить
Обох до зустрічі нової...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію