
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
2025.10.16
10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
2025.10.16
06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
2025.10.15
23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.15
21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.10.15
15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
2025.10.15
14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
2025.10.15
12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію