Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
