Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.11
10:43
Господи, я дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, я слухаю мову мого татусьо.
Господи, я чую Твоє "Поклич. Я озвуся".
Господи, мій Любий Пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Госп
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, я слухаю мову мого татусьо.
Господи, я чую Твоє "Поклич. Я озвуся".
Господи, мій Любий Пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Госп
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
2026.11.11
09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
2026.11.11
08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
