Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
