Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
2026.02.23
15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –
2026.02.23
13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.
Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.
Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
2026.02.23
12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь
2026.02.23
11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.
Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.
Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
2026.02.23
10:16
І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.
2026.02.23
07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.
То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.
То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту
2026.02.23
05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.
2026.02.22
21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.
Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.
Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,
2026.02.22
21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.
Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.
Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина
2026.02.22
15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
2026.02.22
14:23
Леонід Радін (1860-1900)
Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не мала баба клопоту, та купила порося"
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поетичних майстерень» на відміну од мене, певно ж, досить вправно володіють англійською, подаю тільки текст оригіналу. Можливо, він знадобиться в спілкуванні з дітьми й онуками.
An old woman was sweeping her house, and she found a crooked little sixpence.
“What”, said she, “will I do with this little sixpence? I will go to the marked and buy a little pig”.
And she was coming home, she came to a stile; the piggy would not go over the stile.
She went a little father and she met a dog. So she said to the dog: “Dog, Dog, bite Pig”. But the dog would not.
So she went a little father and she met a stick. So she said: “Stick, Stick, beat Dog”. But the stick would not.
So she went a little father and she met a fire. So she said: “Fire, Fire, burn Stick”. But the fire would not.
So she went a little father and she met some water. So she said: “Water, Water, quench Fire”. But the water would not.
So she went a little father and she met an ox. So she said: “Ox, Ox, drink Water”. But the ox would not.
So she went a little father and she met a butcher. So she said: “Butcher, Butcher, kill Ox”. But the butcher would not.
So she went a little farther and she met a rope. So she said: “Rope, Rope, hang Butcher”. But the rope would not.
So she went a little farther and a she met a rat. So she said: “Rat, Rat, gnaw Rope”. But the rat would not.
The she met a cat. So she said: “Cat, Cat, kill Rat”. The cat said to her: “If you go to yonder cow and fetch me a saucer of milk, I will kill the rat”.
So away the old woman went to the cow and said: “Cow,Cow, give me a saucer of milk”. But the cow said to her: “If you go to yonder haymakers and fetch me a wisp of hay, I’ll give you the milk”.
So away the old woman went to the haymakers and said: “Haymakers, Haymakers, give me a wisp of hay.” But the haymakers said to her: “If you go to yonder stream and fetch us a bucket of water, we will give you the hay”.
So away the old woman went, but when she got to the stream, she found the bucket full of holes.So she covered the bottom with pebbles and them filled the bucket with water.
And so away she went back with it to the haymakers, and they gave her a wisp of hay.The old woman thanked them all gratefully.
She carried the wisp of hay back to the cow and placed it on the ground. As soon as the cow had eaten the hay,she gave the old woman the milk, and away she went with the saucer of milk to the cat.
As soon as the cat lapped up the milk… The cat began to kill the rat; the rat began to gnaw the rope; the rope began to hang the butcher began to kill the ox; the ox began to drink the water; the water began to quench the fire; the fire began to burn the stick; the stick began to beat the dog; the dog began to bite the pig; the little pig in a fright jumped over the stile.
A
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
