Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.10
16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
2026.04.10
14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
2026.04.10
11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення.
Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар
2026.04.10
11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
2026.04.09
21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
2026.04.09
19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
2026.04.09
19:36
Ще кілька слів на розвиток теми, що викликала таке жваве обговорення.
Протягом останніх трьох років я не можу отримати чітку відповідь на цілком конкретне запитання: чому тексти пана Сушка щодня займають 5-8 місць у «Вибраному», позбавляючи цього права
2026.04.09
18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
2026.04.09
17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
2026.04.09
17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
2026.04.09
14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
2026.04.09
13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
2026.04.09
12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
2026.04.09
12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
2026.04.09
11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
2026.04.09
09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Вільям Фолкнер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вільям Фолкнер
Вільям Фолкнер
(1897 - 1962)
Американський письменник, новеліст лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 року в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в сім'ї працівника університету. Вже з самого дитинства він мав великі здібності до літературної творчості, писав вірші.
1919 р Фолкнер публікує в журналі «New Republic» перший свій вірш «Денний сон фавна». В цей час Уилям вже відвідує заняття в університеті Міссісіпі. У 1920 р Вільям Фолкнер переїздить в Нью-Йорк, де працює в книжковому магазині, і продовжує складати вірші і новели.
1925 р Вільям Фолкнер їде в Новий Орлеан, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, кьоторий, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить новачкові зосередити увагу на прозі, після чого він 1927 р пише романи «Солдатська нагорода» і «Москіти».
В цей же час Вільям Фолкнер одружується з Естелл Олдхем, якій з дитинства присвячував свої вірші. У них народжуються дві дочки (одна вмирає в дитячому віці).
1929 р Вільям Фолкнер видає роман «Сарторис», перше з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-річний період. Хоча роман і було прийнято літературною критикою, широке визнання до автора приходить після виходу другого роману з цього циклу - «Шум і лють» в 1929 році де вперше реалізується основний творчий принцип прози Вільяма Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття однієї і тієї ж самої події або характеру при різних аспектах. Критики одностайно визнають твір «великою книгою століття».
1930 р Вільям Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».
У подальший період Фолкнер пише «Світло в серпні» (1932), «Пілон» (1934) і ряд інших творів. Багато книг Вільяма Фолкнера перекладаються на французьку мову і привертають увагу багатьох європейських письменників і критиків.
1946 року виходить з друку збірка вибраних творів письменника, який приносить йому всесвітнє визнання.
1949 р Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний і художньо унікальний внесок в сучасну американську прозу».
1954 р Фолкнер представляє США на міжнародній конференції письменників у Бразилії, а 1955 р здійснює навколосвітню подорож як офіційний представник американського уряду.
Від 1957 року і майже до самої смерті Вільям Фолкнер проводить семінари з літератури в університеті штату Віргінія.
У 1962 р здоров'я Вільяма Фолкнера значно погіршується, і 6 липня він вмирає в санаторії Байхеліа (штат Міссісіпі).
Переклала на українську мову 4.05.19 20.44
(1897 - 1962)
Американський письменник, новеліст лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 року в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в сім'ї працівника університету. Вже з самого дитинства він мав великі здібності до літературної творчості, писав вірші.
1919 р Фолкнер публікує в журналі «New Republic» перший свій вірш «Денний сон фавна». В цей час Уилям вже відвідує заняття в університеті Міссісіпі. У 1920 р Вільям Фолкнер переїздить в Нью-Йорк, де працює в книжковому магазині, і продовжує складати вірші і новели.
1925 р Вільям Фолкнер їде в Новий Орлеан, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, кьоторий, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить новачкові зосередити увагу на прозі, після чого він 1927 р пише романи «Солдатська нагорода» і «Москіти».
В цей же час Вільям Фолкнер одружується з Естелл Олдхем, якій з дитинства присвячував свої вірші. У них народжуються дві дочки (одна вмирає в дитячому віці).
1929 р Вільям Фолкнер видає роман «Сарторис», перше з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-річний період. Хоча роман і було прийнято літературною критикою, широке визнання до автора приходить після виходу другого роману з цього циклу - «Шум і лють» в 1929 році де вперше реалізується основний творчий принцип прози Вільяма Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття однієї і тієї ж самої події або характеру при різних аспектах. Критики одностайно визнають твір «великою книгою століття».
1930 р Вільям Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».
У подальший період Фолкнер пише «Світло в серпні» (1932), «Пілон» (1934) і ряд інших творів. Багато книг Вільяма Фолкнера перекладаються на французьку мову і привертають увагу багатьох європейських письменників і критиків.
1946 року виходить з друку збірка вибраних творів письменника, який приносить йому всесвітнє визнання.
1949 р Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний і художньо унікальний внесок в сучасну американську прозу».
1954 р Фолкнер представляє США на міжнародній конференції письменників у Бразилії, а 1955 р здійснює навколосвітню подорож як офіційний представник американського уряду.
Від 1957 року і майже до самої смерті Вільям Фолкнер проводить семінари з літератури в університеті штату Віргінія.
У 1962 р здоров'я Вільяма Фолкнера значно погіршується, і 6 липня він вмирає в санаторії Байхеліа (штат Міссісіпі).
Переклала на українську мову 4.05.19 20.44
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
