Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.21
09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
2025.11.21
02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.20
10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
2025.11.20
07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
2025.11.19
13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.19
12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Вільям Фолкнер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вільям Фолкнер
Вільям Фолкнер
(1897 - 1962)
Американський письменник, новеліст лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 року в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в сім'ї працівника університету. Вже з самого дитинства він мав великі здібності до літературної творчості, писав вірші.
1919 р Фолкнер публікує в журналі «New Republic» перший свій вірш «Денний сон фавна». В цей час Уилям вже відвідує заняття в університеті Міссісіпі. У 1920 р Вільям Фолкнер переїздить в Нью-Йорк, де працює в книжковому магазині, і продовжує складати вірші і новели.
1925 р Вільям Фолкнер їде в Новий Орлеан, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, кьоторий, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить новачкові зосередити увагу на прозі, після чого він 1927 р пише романи «Солдатська нагорода» і «Москіти».
В цей же час Вільям Фолкнер одружується з Естелл Олдхем, якій з дитинства присвячував свої вірші. У них народжуються дві дочки (одна вмирає в дитячому віці).
1929 р Вільям Фолкнер видає роман «Сарторис», перше з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-річний період. Хоча роман і було прийнято літературною критикою, широке визнання до автора приходить після виходу другого роману з цього циклу - «Шум і лють» в 1929 році де вперше реалізується основний творчий принцип прози Вільяма Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття однієї і тієї ж самої події або характеру при різних аспектах. Критики одностайно визнають твір «великою книгою століття».
1930 р Вільям Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».
У подальший період Фолкнер пише «Світло в серпні» (1932), «Пілон» (1934) і ряд інших творів. Багато книг Вільяма Фолкнера перекладаються на французьку мову і привертають увагу багатьох європейських письменників і критиків.
1946 року виходить з друку збірка вибраних творів письменника, який приносить йому всесвітнє визнання.
1949 р Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний і художньо унікальний внесок в сучасну американську прозу».
1954 р Фолкнер представляє США на міжнародній конференції письменників у Бразилії, а 1955 р здійснює навколосвітню подорож як офіційний представник американського уряду.
Від 1957 року і майже до самої смерті Вільям Фолкнер проводить семінари з літератури в університеті штату Віргінія.
У 1962 р здоров'я Вільяма Фолкнера значно погіршується, і 6 липня він вмирає в санаторії Байхеліа (штат Міссісіпі).
Переклала на українську мову 4.05.19 20.44
(1897 - 1962)
Американський письменник, новеліст лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 року в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в сім'ї працівника університету. Вже з самого дитинства він мав великі здібності до літературної творчості, писав вірші.
1919 р Фолкнер публікує в журналі «New Republic» перший свій вірш «Денний сон фавна». В цей час Уилям вже відвідує заняття в університеті Міссісіпі. У 1920 р Вільям Фолкнер переїздить в Нью-Йорк, де працює в книжковому магазині, і продовжує складати вірші і новели.
1925 р Вільям Фолкнер їде в Новий Орлеан, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, кьоторий, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить новачкові зосередити увагу на прозі, після чого він 1927 р пише романи «Солдатська нагорода» і «Москіти».
В цей же час Вільям Фолкнер одружується з Естелл Олдхем, якій з дитинства присвячував свої вірші. У них народжуються дві дочки (одна вмирає в дитячому віці).
1929 р Вільям Фолкнер видає роман «Сарторис», перше з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-річний період. Хоча роман і було прийнято літературною критикою, широке визнання до автора приходить після виходу другого роману з цього циклу - «Шум і лють» в 1929 році де вперше реалізується основний творчий принцип прози Вільяма Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття однієї і тієї ж самої події або характеру при різних аспектах. Критики одностайно визнають твір «великою книгою століття».
1930 р Вільям Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».
У подальший період Фолкнер пише «Світло в серпні» (1932), «Пілон» (1934) і ряд інших творів. Багато книг Вільяма Фолкнера перекладаються на французьку мову і привертають увагу багатьох європейських письменників і критиків.
1946 року виходить з друку збірка вибраних творів письменника, який приносить йому всесвітнє визнання.
1949 р Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний і художньо унікальний внесок в сучасну американську прозу».
1954 р Фолкнер представляє США на міжнародній конференції письменників у Бразилії, а 1955 р здійснює навколосвітню подорож як офіційний представник американського уряду.
Від 1957 року і майже до самої смерті Вільям Фолкнер проводить семінари з літератури в університеті штату Віргінія.
У 1962 р здоров'я Вільяма Фолкнера значно погіршується, і 6 липня він вмирає в санаторії Байхеліа (штат Міссісіпі).
Переклала на українську мову 4.05.19 20.44
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
