ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому і прохаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, вда

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Вільям Фолкнер
Вільям Фолкнер

(1897 - 1962)
Американський письменник, новеліст лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Вільям Фолкнер народився 25 вересня 1897 року в Нью-Олбані (штат Міссісіпі) в сім'ї працівника університету. Вже з самого дитинства він мав великі здібності до літературної творчості, писав вірші.
1919 р Фолкнер публікує в журналі «New Republic» перший свій вірш «Денний сон фавна». В цей час Уилям вже відвідує заняття в університеті Міссісіпі. У 1920 р Вільям Фолкнер переїздить в Нью-Йорк, де працює в книжковому магазині, і продовжує складати вірші і новели.
1925 р Вільям Фолкнер їде в Новий Орлеан, де знайомиться з відомим письменником Шервудом Андерсоном, кьоторий, зацікавившись творчістю Фолкнера, радить новачкові зосередити увагу на прозі, після чого він 1927 р пише романи «Солдатська нагорода» і «Москіти».
В цей же час Вільям Фолкнер одружується з Естелл Олдхем, якій з дитинства присвячував свої вірші. У них народжуються дві дочки (одна вмирає в дитячому віці).
1929 р Вільям Фолкнер видає роман «Сарторис», перше з п'ятнадцяти творів, об'єднаних в епічний цикл-сагу про життя американського Півдня за 200-річний період. Хоча роман і було прийнято літературною критикою, широке визнання до автора приходить після виходу другого роману з цього циклу - «Шум і лють» в 1929 році де вперше реалізується основний творчий принцип прози Вільяма Фолкнера «подвійного бачення» для розкриття однієї і тієї ж самої події або характеру при різних аспектах. Критики одностайно визнають твір «великою книгою століття».
1930 р Вільям Фолкнер пише роман «На смертному ложі» (всього за 6 тижнів), а вже через 3 тижні побачив світ роман «Святилище».
У подальший період Фолкнер пише «Світло в серпні» (1932), «Пілон» (1934) і ряд інших творів. Багато книг Вільяма Фолкнера перекладаються на французьку мову і привертають увагу багатьох європейських письменників і критиків.
1946 року виходить з друку збірка вибраних творів письменника, який приносить йому всесвітнє визнання.
1949 р Фолкнеру присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний і художньо унікальний внесок в сучасну американську прозу».
1954 р Фолкнер представляє США на міжнародній конференції письменників у Бразилії, а 1955 р здійснює навколосвітню подорож як офіційний представник американського уряду.
Від 1957 року і майже до самої смерті Вільям Фолкнер проводить семінари з літератури в університеті штату Віргінія.
У 1962 р здоров'я Вільяма Фолкнера значно погіршується, і 6 липня він вмирає в санаторії Байхеліа (штат Міссісіпі).
Переклала на українську мову 4.05.19 20.44




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-07 14:21:02
Переглядів сторінки твору 628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній