Убивство – чудовий інструмент для розслаблення та зняття стресу. Люди звикли отримувати задоволення, коли в їхніх руках гине чуже життя. Особливо, коли умертвлення невинних створінь перетворюється на розвагу чи спорт.
Зайдіть у відповідну крамницю та погляньте які вишукані знаряддя вбивства риб пропонуються на продаж: гачки зазубрені та завернуті жалами назад, арбалети та гарпуни для підводного полювання, спінінги та вудки для закидування на 10-ти метрову відстань, капронові сітки для виловлювання мальків, а також електровудки, тротил, атрактанти для принаджування живності і наживка на всі смаки. Шансів вижити живі створіння не мають. Все буде виловлено і знищено упень.
А які дифірамби співають митці процесу вивудження лускатої братії з озерних та річкових глибин! Наші вітчизняні поети-кілери у захваті описують цей процес у своїх безсмертних творіннях. Куди там Ернесту Хемінгвею з його «Дідуганом та морем»! Той страждав гігантоманією, полював на марлінів, гасаючи від безділля теренами океану та спалюючи човном за один лише день сотні літрів солярки. А ми оспівуємо карасів та пічкурів, починаючи з Остапа Вишні та закінчуючи нашим сучасником - вбивчим пейзажним ліриком Жоржом Бздикалом.
Ну, ловиш ти рибу собі та котам. Не заперечую. Лови собі тихенько, якщо руки чешуться. Так нащо цю криваву вправу розмазувати по сторінках і робити з неї так звану – «високу поезію»? Я вже не кажу про вбивство качок, лебедів, куріпок, ланей, оленів та іншої живності? Так чинять слабаки.
Якщо хочеш бути героєм чи описати геройські вчинки – йди на фронт. Там, буває,- день прожив, а наче рік минув. Можеш полювати на ватажків ДНР-ЛНР та їхніх поплічників. Або одразу викрасти Януковича з садиби у Барвісі.
Йди звільняти Крим від кремлівських фашистів - потім буде про що розповісти своїм дітям та онукам. А якщо буде бажання – напишеш про це оду або одразу поему. Ні? Не хочеш? Тю!
Душать люди безневинні створіння безкарно. Але душать вони також собі подібних. І не обов’язково брати до рук молотка чи лома аби згубити людське життя,- можна вбити словом або законом. Можна стати Народним депутатом і грабувати власну країну так само вправно, як браконьєри та чорні лісоруби грабують природу.
Подивився список кандидатів у народні обранці від партії «Слуга народу».
Ось округ 202-й, Чернівці. Від цієї політсили висувається такий собі Максим Зарембський, який не приховує, що цікавиться ЛГБТ спільнотою та признається в своїй нетрадиційності. Показує фото з гей-парадів та розповідає як «печуться булки».
Чернівецьку область у Верховній Раді запропоновано представляти Олені Лис, яка працює вчителем початкових класів. Мабуть, розроблятиме закони для освітянської сфери.
Лаба Михайло Васильович – 70-й виборчий округ, селищний голова с. Невицьке. Але іде зовсім по іншому окрузі? Це ж як? Хто його туди увіпхнув? Почитайте і порівняйте декларації цього високоповажного пана за останні три роки. І тоді все стане на свої місця.
35 чоловік йде у Верховну Раду від рідного «Кварталу 95». Аби нам з вами жилося не просто добре, а ще й весело.
Блогер Олександр Куницький був громадянином Ізраїлю, служив у її армії. А через кілька років опинився в Україні. В день написання заяви в ЦВК написав заяву і про відмову від ізраїльського громадянства. І вже гоп - і кандидат!
Голова політради пан Разумков заявив, що планує продавати українську землю, а Президент перегляне Закон про державну мову.
Всю інформацію по всім 225-ти округам подавати не буду, оскільки вже не політик і підготовка аналітичних матеріалів випала з орбіти мої х повсякденних справ. Пропонували робити це за великі гроші ЦРУ, Міжнародний валютний фонд, Моссад, Мі 6 та решта зацікавлених структур аби дяді та тьоті у воєнних мундирах та з загарбницькими планами гарно орієнтувалися – з ким їм прийдеться мати справу в недалекому майбутньому. Усіх відшив, дав під зад і сказав: «Ще раз заявитеся – шиї намилю».
Уявіть собі, що ця недосвідчена політсила в кожній області висуне одного підставного кандидата з восьми-десяти. І по списку стільки ж. Виходить півсотні штиків. Будуть наче в команді, а насправді працюватимуть на інтереси сусідньої країни. Це як мінімум. Чи ви гадаєте, що у Кремлі сидять придурки з роззявленими ротами і тут, окрім Опоблоку, нікого не фінансують? Фінансують, друзі. І ще й як! Бо у разі обрання парламенту зговірливих хахлів, а не принципових українців, всі реформи автоматично заглохнуть, Крим де- юре оформлять за Росією, а виразки ДНР і ЛНР прищеплять українській державі аби вона здохла від інтоксикації природнім шляхом без зовнішнього втручання.
Чи спасе від такого розвитку подій союз із «Батьківщиною?» чи з «Голосом»? Думаю, навряд. Бо немає єдності в рядах самої команди «Зе». В ідеологічному плані вона приречена на розкол. Це очевидно. Отже, очевидне і подальше послаблення позицій України на міжнародній арені. Перший тривожний дзвіночок, - за нашою спиною, без нас наші найближчі європейські партнери приймають рішення. І ставлять нас перед фактом.
Я не каркаю на сьогодення. Мислю тверезо і хочу застерегти від замилування оманливим успіхом на виборах. Це все минуще.
Ось тут і знадобилася паралель з рибальством. Виборець – карасик, політсила – верша. В одну запливеш – попадеш на пательню, в іншу – продадуть подорожче. Але є й інший варіант: поставити табличку «Ловити рибу заборонено!» та найняти озброєну до зубів охорону.
Хай очільники вищеназваної політсили зачитуються баринами Пушкіним та Лєрмонтовим, схвально відгукуються про українофоба Солженіцина. У мене інші життєві пріоритети та я вірю іншим людям, яких знаю давно і які ніколи не міняли ні своїх поглядів, ні своїх життєвих орієнтирів. Голосуватиму, як і завжди, за «Свободу». Згадався вірш українського поета Олександра Олеся, на який мій брат Віктор написав блискучу мелодію:
«О, дух УкрАїни, орел!
Дух вільний, сильний і високий!
Злети, стурбуй цей мертвий спокій
І влий життя з своїх джерел!» .
07.07.2019р.