ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Ярослав Чорногуз
2020.06.03 04:46
Ти, як мама моя, п`яненька,
Тільки п`єш не вино, а коньяк.
Цілувати любила ненька
Напідпитку мене щиро, всмак.

Пригортала, аж трішки грубо,
Як ведмедиця та – ведмежа.
Я соромивсь обіймів, люба,

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише

Євген Федчук
2020.06.02 19:06
Повертались запорожці з турецького краю,
Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
Пливуть чайки Чорним морем, наче білі птахи,
В захід сонця Крим татарський вони оминають.
Але тут знялася буря, як смерть налетіла.
Одні чайки потопила, другі – розк

Олександр Панін
2020.06.02 15:19
Щоб осінь не подолала –
Сама стань Осінню!
Прекрасною!

Скинь
Приниження, зради,
насмішки,
Зневагу, нехтування,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 «О, дух України, орел!»
Убивство – чудовий інструмент для розслаблення та зняття стресу. Люди звикли отримувати задоволення, коли в їхніх руках гине чуже життя. Особливо, коли умертвлення невинних створінь перетворюється на розвагу чи спорт.
Зайдіть у відповідну крамницю та погляньте які вишукані знаряддя вбивства риб пропонуються на продаж: гачки зазубрені та завернуті жалами назад, арбалети та гарпуни для підводного полювання, спінінги та вудки для закидування на 10-ти метрову відстань, капронові сітки для виловлювання мальків, а також електровудки, тротил, атрактанти для принаджування живності і наживка на всі смаки. Шансів вижити живі створіння не мають. Все буде виловлено і знищено упень.
А які дифірамби співають митці процесу вивудження лускатої братії з озерних та річкових глибин! Наші вітчизняні поети-кілери у захваті описують цей процес у своїх безсмертних творіннях. Куди там Ернесту Хемінгвею з його «Дідуганом та морем»! Той страждав гігантоманією, полював на марлінів, гасаючи від безділля теренами океану та спалюючи човном за один лише день сотні літрів солярки. А ми оспівуємо карасів та пічкурів, починаючи з Остапа Вишні та закінчуючи нашим сучасником - вбивчим пейзажним ліриком Жоржом Бздикалом.
Ну, ловиш ти рибу собі та котам. Не заперечую. Лови собі тихенько, якщо руки чешуться. Так нащо цю криваву вправу розмазувати по сторінках і робити з неї так звану – «високу поезію»? Я вже не кажу про вбивство качок, лебедів, куріпок, ланей, оленів та іншої живності? Так чинять слабаки.
Якщо хочеш бути героєм чи описати геройські вчинки – йди на фронт. Там, буває,- день прожив, а наче рік минув. Можеш полювати на ватажків ДНР-ЛНР та їхніх поплічників. Або одразу викрасти Януковича з садиби у Барвісі.
Йди звільняти Крим від кремлівських фашистів - потім буде про що розповісти своїм дітям та онукам. А якщо буде бажання – напишеш про це оду або одразу поему. Ні? Не хочеш? Тю!
Душать люди безневинні створіння безкарно. Але душать вони також собі подібних. І не обов’язково брати до рук молотка чи лома аби згубити людське життя,- можна вбити словом або законом. Можна стати Народним депутатом і грабувати власну країну так само вправно, як браконьєри та чорні лісоруби грабують природу.
Подивився список кандидатів у народні обранці від партії «Слуга народу».
Ось округ 202-й, Чернівці. Від цієї політсили висувається такий собі Максим Зарембський, який не приховує, що цікавиться ЛГБТ спільнотою та признається в своїй нетрадиційності. Показує фото з гей-парадів та розповідає як «печуться булки».
Чернівецьку область у Верховній Раді запропоновано представляти Олені Лис, яка працює вчителем початкових класів. Мабуть, розроблятиме закони для освітянської сфери.
Лаба Михайло Васильович – 70-й виборчий округ, селищний голова с. Невицьке. Але іде зовсім по іншому окрузі? Це ж як? Хто його туди увіпхнув? Почитайте і порівняйте декларації цього високоповажного пана за останні три роки. І тоді все стане на свої місця.
35 чоловік йде у Верховну Раду від рідного «Кварталу 95». Аби нам з вами жилося не просто добре, а ще й весело.
Блогер Олександр Куницький був громадянином Ізраїлю, служив у її армії. А через кілька років опинився в Україні. В день написання заяви в ЦВК написав заяву і про відмову від ізраїльського громадянства. І вже гоп - і кандидат!
Голова політради пан Разумков заявив, що планує продавати українську землю, а Президент перегляне Закон про державну мову.
Всю інформацію по всім 225-ти округам подавати не буду, оскільки вже не політик і підготовка аналітичних матеріалів випала з орбіти мої х повсякденних справ. Пропонували робити це за великі гроші ЦРУ, Міжнародний валютний фонд, Моссад, Мі 6 та решта зацікавлених структур аби дяді та тьоті у воєнних мундирах та з загарбницькими планами гарно орієнтувалися – з ким їм прийдеться мати справу в недалекому майбутньому. Усіх відшив, дав під зад і сказав: «Ще раз заявитеся – шиї намилю».
Уявіть собі, що ця недосвідчена політсила в кожній області висуне одного підставного кандидата з восьми-десяти. І по списку стільки ж. Виходить півсотні штиків. Будуть наче в команді, а насправді працюватимуть на інтереси сусідньої країни. Це як мінімум. Чи ви гадаєте, що у Кремлі сидять придурки з роззявленими ротами і тут, окрім Опоблоку, нікого не фінансують? Фінансують, друзі. І ще й як! Бо у разі обрання парламенту зговірливих хахлів, а не принципових українців, всі реформи автоматично заглохнуть, Крим де- юре оформлять за Росією, а виразки ДНР і ЛНР прищеплять українській державі аби вона здохла від інтоксикації природнім шляхом без зовнішнього втручання.
Чи спасе від такого розвитку подій союз із «Батьківщиною?» чи з «Голосом»? Думаю, навряд. Бо немає єдності в рядах самої команди «Зе». В ідеологічному плані вона приречена на розкол. Це очевидно. Отже, очевидне і подальше послаблення позицій України на міжнародній арені. Перший тривожний дзвіночок, - за нашою спиною, без нас наші найближчі європейські партнери приймають рішення. І ставлять нас перед фактом.
Я не каркаю на сьогодення. Мислю тверезо і хочу застерегти від замилування оманливим успіхом на виборах. Це все минуще.
Ось тут і знадобилася паралель з рибальством. Виборець – карасик, політсила – верша. В одну запливеш – попадеш на пательню, в іншу – продадуть подорожче. Але є й інший варіант: поставити табличку «Ловити рибу заборонено!» та найняти озброєну до зубів охорону.
Хай очільники вищеназваної політсили зачитуються баринами Пушкіним та Лєрмонтовим, схвально відгукуються про українофоба Солженіцина. У мене інші життєві пріоритети та я вірю іншим людям, яких знаю давно і які ніколи не міняли ні своїх поглядів, ні своїх життєвих орієнтирів. Голосуватиму, як і завжди, за «Свободу». Згадався вірш українського поета Олександра Олеся, на який мій брат Віктор написав блискучу мелодію:
«О, дух УкрАїни, орел!
Дух вільний, сильний і високий!
Злети, стурбуй цей мертвий спокій
І влий життя з своїх джерел!» .
07.07.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-07 20:17:29
Переглядів сторінки твору 427
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.03 13:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 22:36:46 ]
Перетерпіть ще цей допис.
Бачу, що не в жилу вони - може, й не всі, але..

Мені цікаво (не хотів би копирсатися в історії), як там зі словами-римами. "Юний орел" і "від джерел до джерел" Мих. Поплавського. Чиє авторство було першим?

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:44:18 ]
Питання зрозумвле. Але не до мене. Питайте без посередника одразу в Олександра Олеся. Вірю, що він вам дасть відповідь і на це питання. Без цензури.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:17:15 ]
І стан речей зрозумілий.
Таки довелося пройтися Інтернетом з його веб-пошуковиком.
Слова видатного поета багато кому подобалися. Ниии навіть підписували листи. А покладені на музику, вони, напевно, зайняли гідне місце в альманасі чи літописі (читай - у скарбницях) української пісенної творчості.
Тому питання знімається.
До другого автора М. П. питань теж немає.
Шкода, що не чув пісні саме на слова О. О.
З подякою,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:25:30 ]
Щодо убивств.
Вчора баржа з краном обірвала кабель високого струму, що провисав над річкою.
Вимерла риба впоодовж восьми кілрметрів берегової лінії.
Шкода. Тупа і невмолима смерть.
І навіть не заспокоює той факт, що це трапилося на водних теренах нашого агресивного сусіда.

Давно як не рибалю. Мені шкода живої природи.
Шашлики - і ті, готую на спеціальному вугіллі.
У кожній розколотій деревині вчувається дзвінкий голос Буратіно.
Такі от реакція на Ваш твір.
Усього потроху.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:27:23 ]
"високої напруги". Точніше було би так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 11:13:19 ]
Треба написати про це якось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 09:33:45 ]
Ні, пане Олександре, "люди" не отримують задоволення від убивств і смерті навколо себе - це ні в якому вимірі не є "людяністю" - див., прикладом, означення терміну "людяність". А "нелюди" чи просто ще не люди, а так, різне хомо, здатні на все. Тож ніяких підстав "здатних на все" відносити до категорії "людини" не має.
Я щиро впевнений, що таке уточнення додасть більшої ваги вашим словам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 09:38:09 ]
Ну раз вже про вибори - то особисто я голосував за Зеленського у другому турі, бо сякі-такі наші президенти повинні безапеляційно змінюватися. А тепер всіх закликаю голосувати за систему "стримування і противаги" можливому новому президентському свавіллю.
Тільки не за "Слуг кварталу" і не т.з. "кремлівсько-медведчуковську позицію".

В нас про це на головних сторінках ПМ навіть анонімне опитування проводиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:50:09 ]
Так, елемент контраверсійності мусить бути. І у політиці, і в творчості. От тільки за кожною людиною не не поставиш наглядача. Тому і дисонують бажане і дійсне.