
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
2022.02.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Російський світ
Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російський світ
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
напис на Кришталевому колодязі Грааля
Багато народів населяли Аркторуссію, як і зараз Росію. І всі вони були виховані і слідували законам світу Білих Богів, як і тепер живуть на цих неосяжних просторах поділяють ідею російського світу. А всі спроби ззовні прищепити ідею вузького націоналізму культивуються і фінансуються західними спецслужбами через некомерційні фонди та організації. Вся опозиція і протестний рух вирощуються на грунті американських подачок. А хто платить, той і замовляє музику.Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію