Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.17
13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
2026.08.17
13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
2026.08.17
13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно.
Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи.
Із зони комфорту потрапив просто на зону.
Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…»
Проблеми із го
2026.08.17
11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
2026.08.17
10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
2026.08.16
21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
2026.08.16
19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
2026.08.16
19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
2026.08.16
18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Російський світ
Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російський світ
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
напис на Кришталевому колодязі Грааля
Багато народів населяли Аркторуссію, як і зараз Росію. І всі вони були виховані і слідували законам світу Білих Богів, як і тепер живуть на цих неосяжних просторах поділяють ідею російського світу. А всі спроби ззовні прищепити ідею вузького націоналізму культивуються і фінансуються західними спецслужбами через некомерційні фонди та організації. Вся опозиція і протестний рух вирощуються на грунті американських подачок. А хто платить, той і замовляє музику.Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
