Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Російський світ
Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російський світ
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
напис на Кришталевому колодязі Грааля
Багато народів населяли Аркторуссію, як і зараз Росію. І всі вони були виховані і слідували законам світу Білих Богів, як і тепер живуть на цих неосяжних просторах поділяють ідею російського світу. А всі спроби ззовні прищепити ідею вузького націоналізму культивуються і фінансуються західними спецслужбами через некомерційні фонди та організації. Вся опозиція і протестний рух вирощуються на грунті американських подачок. А хто платить, той і замовляє музику.Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
