Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Російський світ
Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російський світ
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
напис на Кришталевому колодязі Грааля
Багато народів населяли Аркторуссію, як і зараз Росію. І всі вони були виховані і слідували законам світу Білих Богів, як і тепер живуть на цих неосяжних просторах поділяють ідею російського світу. А всі спроби ззовні прищепити ідею вузького націоналізму культивуються і фінансуються західними спецслужбами через некомерційні фонди та організації. Вся опозиція і протестний рух вирощуються на грунті американських подачок. А хто платить, той і замовляє музику.Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
