Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Російський світ
Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російський світ
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
напис на Кришталевому колодязі Грааля
Багато народів населяли Аркторуссію, як і зараз Росію. І всі вони були виховані і слідували законам світу Білих Богів, як і тепер живуть на цих неосяжних просторах поділяють ідею російського світу. А всі спроби ззовні прищепити ідею вузького націоналізму культивуються і фінансуються західними спецслужбами через некомерційні фонди та організації. Вся опозиція і протестний рух вирощуються на грунті американських подачок. А хто платить, той і замовляє музику.Але російський світ — це не приналежність до певної нації. Народи, що входять в російський світ, сприймають ідеї єдиного світобачення. Це цілий комплекс духовних якостей, властивих тільки цій спільності. Як малі спільноти визначаються за загальним інтересом, так і в колі російського світу присутня безліч етносів, об'єднаних культурою і загальним державним пристроєм.
Зараз, коли все російське піддається нарузі з боку англосаксів і дрібних поплічників в особі європейських держав, нелегко переконувати людей в тому, що російський світ був і буде завжди навчальною духовною силою планети, а шалені вигуки з-за океану лише фантазії не цілком здорових психічно людей, що страждають манією величі.
Але духовністю завжди була сильна Росія. Не раз вона розпадалася на дрібні князівства, але потім знову збиралася докупи. Те ж станеться і цього разу. Втомившись в повітрі свободи і суверенітету, країни центральної Азії та західної частини російського світу увійдуть знову і на добровільній основі до складу Російської держави. Парадокс приєднання територій без воєн заснований на усвідомленні заступництва і прийнятті пріоритетів російського світу.
Відторгнення слов'ян від російського світу закінчиться тим, що вся планета визнає за Росією чільну роль, роль духовного водія і наставника, яку вона грала завжди і яка належить їй по праву. Англосакси, які привласнили собі статус світового пана, ще повинні багато чому повчитися у Росії в плані толерантності і вміння переносити страждання, а також найбільшої жертовності, яка не раз рятувала світ.
Прояв якостей російського народу особливо виразно є в часи потрясінь. Накопичивши досвід неймовірних страждань у війнах і катастрофах, не здається російський світ. І ніколи не буде поневолений його дух, позбавлений рабської покірності. Ніколи не згасне в очах народу вогонь волі. Правда за тими, хто творить благо.
Не бажаючи бачити очевидне, світ йде до прірви потрясінь. Коли ж він схаменеться, буде пізно. Проситимуть допомоги. Але той, хто відкинув простягнуту руку, щоб встати, так і буде борсатися в калюжі помилок. Варто прийняти дар Світла і зрозумiти, що Росія нікого не пригнічує і не намагається поневолити. Iстинно російський світ природним чином тяжіє до єдності.
Коли спільність слов'янського світу відновиться, тоді і ствердиться століття Сатьї, в якому російський світ буде головувати. Будь-який спротив цьому процесу нічим хорошим не закінчиться для країн, що встали в опозицію до Росії.
Потрібно згуртувати російський світ навколо ідеї нової громади, яка представляється для світу більш справедливою і привабливою, ніж американізм, зі всієї успадкованої від англосаксів пихою і зарозумілістю майже у всіх сферах життєвого простору. Вплив Америки руйнується на очах. А всі біржові бульбашки незабаром луснуть, як і система спекулятивних відносин між країнами і народами.
Возз'єднання російського світу станеться неминуче, тому що всі колишні малі країни поодинці не зможуть протистояти ісламському фашизму і лише за спиною великого брата їм буде спокійно. Проект Сполучених Штатів Азії майже відбувся в рамках ШОС і Євразес. І цей ступінь співпраці має показати, як можливо дружити державами, не пригнічуючи один одного.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
