ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2019.08.18 11:33
Хочеться світла і літа,
І смаку ожинного ще…
Хочеться з неба злетіти
Теплим дбайливим дощем…
Щоб ані схлипом, ні стогоном…
Ані розхвиленим сном…
Щоб лише шелестом-гомоном
Липових віт за вікном.

Олена Побийголод
2019.08.18 10:17
Із Сергія Буданцева (1896—1940)

Осінній день згаса поволі
над неосяжністю землі;
знов по твоїй скорботниій долі
поллються з неба сльози злі.

В старих розлогах мовчазливих,

Ігор Деркач
2019.08.18 10:14
Сідаю чи стою,
лежу, біжу чи їду –
я згадую: «адью... »,
тамуючи обиду.

Очікую її,
скубу ромашку білу –
усі думки мої:

Тетяна Левицька
2019.08.18 09:21
До млості, болю і до -  зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі, а душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю б вижить?
Не ранить мізки в основі слова,
не та розмова, на що

Віктор Кучерук
2019.08.18 07:53
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою

Матвій Смірнов
2019.08.18 01:19
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел

Володимир Бойко
2019.08.17 23:38
Я пам'ятаю тоскні муки:
Ніч дотлівала край вікна;
Її заламувані руки
Ледь мріли при світанку дня.

Усе життя, дарма прожите,
Принижувало і пекло;
А там, зростаючи щомиті,

Іван Потьомкін
2019.08.17 21:29
Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи

Ярослав Чорногуз
2019.08.17 15:49
Ну що ж, минулося кохання.
У Лету канула любов.
Мов літа подихи останні
Осінній вітер поборов.

Чи все приснилося, здалося?
На мить лиш сонце обпекло?
Твоє просвітлене волосся,

Тетяна Левицька
2019.08.17 08:09
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Мій сумний, не тужи, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем

Лесь Українець
2019.08.16 18:50
Був на світі сирота –
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,

Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому

Серго Сокольник
2019.08.16 13:30
***маленька поема. оригінальна авторська ідея***

Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,

Сергій Губерначук
2019.08.16 12:14
Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,
а всі думки мої, мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!

Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозою світлою до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!

Ніна Виноградська
2019.08.16 11:25
Спасибі вам за ваші добрі очі,
За теплий погляд і ласкаву річ.
Хоча над містом висне хмари клоччя,
І накрапає дощ, заходить ніч.

І все навкруг засохло і не квітне,
Бо це вже осінь узяла права.
Жалкую я, що не зустріла квітень

Олександр Сушко
2019.08.16 09:42
Святкують безголів'я власне дурні,
Накрив державу блазенський ковпак.
Зламалась вісь у колесі фортуни,
Візничий лиш кривлятися мастак.

Від патріотики немає толку,
"Ганьба!" і "Гей!" грошви не принесе.
Міняю оселедця на ярмолку -

Віктор Кучерук
2019.08.16 06:32
Г. С...
Захлинався, скрикував, не дихав,
У нерівних сутичках всього, –
Щоби тільки не почуло лихо
Голосу щасливого мого.
Воював достойно в теплих пущах
Найсолодших радощів і мук,
Раз любов живлюща і цілюща
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Юлія Савіцька
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Публіцистика

 Про помідори, курчат і ще багато чого...
Кожна людина, яка прив’язана до землі і до господарства знає який це важкий і часто невдячний труд. Відчуття великої відповідальності і перед малим курчам, бо його потрібно виростити, і перед кожною рослиною, квіткою, бо потрібно прополоти, полити, щоб вродило і твоя праця не була марною..
В цьому році, слава Богу, віддячило літо врожаєм , усе що посадила і посіяла вродило і навіть курчат вдалося більшу частину зберегти. Вони такі гарненькі і розумні. Я коли спостерігаю за ними, то в голові крутиться думка, чому деяких жінок інколи порівнюють з дурною куркою. Образливо за курку, бо вони такі винахідливі і хитрі. Тільки відкрию двері, а вони з усіх куточків подвір’я летять до мене, як діти. Великий позитив від них і відновлення душевної рівноваги. Вони у це літо рятують мене від усього того негативу, який і не хотів би чути і бачити, а воно лізе на тебе звідусіль. Коли фізично працюєш, то у голові мимоволі крутяться і крутяться різні думи - я їх і переварюю на протязі дня. Ввечері після трудового дня зайду ненадовго в інтернет і такого там набачуся і начуюся, що є над чим подумати протягом наступного дня. Я думаю, що нас все таки багато, тих хто не втратив здатність аналізувати тверезо усі ті події, які відбуваються навкруг останнім часом і які зачіпають кожного і боляче ранять наші душі.
Негативною інформацією кишить ФБ, у мене таке враження, що влада цілеспрямовано чинить так, веде до якогось уже некерованого стану у країні, а ще враження, що вони відпрацьовують чиєсь замовлення і цинічно давлять на найболючіші точки патріотів України.
Взяти хоча б ситуацію з Парадом до Дня незалежності. Коли воїни, батьки загиблих, волонтери самі організовуються, тут і влада вискочила, як Пилип з конопель з «Ходою Гідності». Яка гідність, коли ви в Україні відкосили від повісток з військкомату, від сплати податків, коли ви мою країну порівнювали з повією, коли насміхалися протягом усіх років своєї «творчої» діяльності з наших традицій, зі славного історичного минулого і ще багато чого … А ще я бачила у нас в Дніпрі з якими лицями приходили на усі державні заходи бюджетники, вчителі, медики – ніби озвіріну напилися. Колись у далекій юності я уже ходила на такі паради під розписку у деканаті. Не хотілось би, щоб в Україну після великих втрат і страждань повернулося щось подібне.
А хіба не вороже замовлення російськомовний канал. Вони що не розуміють українську мову? Та ні, ті до кого хоче «достукатися» влада добре її розуміють. Вони її ненавидять і зневажають і будуть вдоволено потирати руки, що взяли верх після запуску цього каналу. Мова це перша ознака державотворення і здавати завойовані позиції ворогам це злочин. Держава і мова нероздільні і це аксіома, її не потрібно нікому , хто має здоровий глузд і любить свою країну, доводити.
Вчора передивилася відео, яким нова команда браво звітує перед своїми виборцями про гарно виконану роботу – звільнення корупціонерів усіх рангів на таможні. На перший погляд може здатися, що так і повинно бути, які рішучі дії, усі корупціонери написали заяви на звільнення, усім «пасть порву, моргали виколю». А як з доведенням вини, а після того справедливий суд і конфіскація усього награбованого у казну держави? А так дуже схоже на те, щоб швидше позбутися одних і поставити своїх на дохідне місце.
Уважно прослухала прес-конференцію Віталія Кличко і стало моторошно. Це посада, яку обирають кияни, як можна вчиняти ці протиправні дії. Знову починаємо жити «по-понятиям», чи як?
Країну лихоманить, як у пропасниці, не знаєш, що очікувати завтра. Я чомусь впевнена, що це не наведення порядку, а введення країни у стан спланованого хаосу.
Я думаю, що ворожнечу між «за» і «проти» такими діями не припинити. Навпаки прірва буде глибшати, бо коли намагаються знівелювати усі досягнення, які ідентифікували нас як країну горду, незалежну, яка бореться за своє справжнє визволення і не хоче бути колонією, то це викликає великий спротив у тих, хто усі ці останні роки боровся за свою країну і став на її захист.
Відчуваю і навіть знаю, що я не одинока у своїх роздумах. Спрацювали гарно виборчі ворожі технології, розпорошили нас, та є у нас одне спільне і неподільне – Україна, яка для нас понад усе і по-іншому ніколи не буде!!!

02.08.2019р. Надія Таршин






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-08-02 01:10:27
Переглядів сторінки твору 11
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.348 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.847
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.17 23:46
Автор у цю хвилину відсутній