ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.05.26 06:56
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця! А я що? Після праці їду не до ха

Микола Соболь
2020.05.26 06:13
Ось мій Батько, подивись росіє,
Ти мені у вічі подивись!
Бо якщо козак зерна не сіє,
То його душа злетіла ввись.
Я не плачу. Козаки не плачуть…
Та настане божий день коли
Самопала я заб’ю на вдачу
Бо ми є Вкраїнські соколи…

Іван Потьомкін
2020.05.25 22:05
– Никогда не думал, – догнал меня во время вечерней прогулки один из знакомых, – чтобы стихи так быстро становились действительностью во сне... Не прекращая ходьбы, мы начали подниматься по крутой лестнице, преодолев последнюю ступеньку, отдышались немно

Ігор Деркач
2020.05.25 21:19
Оспівую і волю, і свободу,
і не рахую лайки за сонет,
але мені за це немає оди,
що у сучліті є такий поет.

Нечесана поезія у моді,
тому богема має пієтет.
Що не папуга – то із уст народу

Євген Федчук
2020.05.25 19:05
В одному українському селі
Жила козачка на ім’я Горпина.
Багато літ, як чоловік загинув,
Синочки залишилися малі.
Росли вони, як із води, немов.
Із кожним роком все гарніш ставали
І мужності та сили набирали.
Адже у них текла козацька кров.

Олександр Панін
2020.05.25 15:46
За народними мотивами


Іде Козак,
З гілки Русалонька гукає:
«Гей, Козаче, не поспішай,
Моє проханнячко швидше сповняй!
Ось тобі стебло шипшини, а ось –

Сергій Губерначук
2020.05.25 11:29
Ти промайнула пташкою у просинь,
у провесінь,
та той бік океану впала досі,
навіяна моя, ще вчора осінь…
Не в голосі,
що марно струни рве, біда моя,
не в колесі,
що місяцем зійде і упаде на полюсі,

Олександр Сушко
2020.05.25 09:19
У світі лихо! Горе від ума!
Кум хоче жити мінімум століття.
Коронавірусу боїшся? Ох дарма!
От хрящик в зубі - це уже страхіття.

Кричить жона: - Ховайся, муже, в льох
Та прихопи з арахісом батончик!
І керівник держави - "Янелох" -

Тетяна Левицька
2020.05.25 09:16
Бувай, матусю, не хвилюйся, машину гнати не будемо... знаю...все добре... заспокойся... - Я, міцно обнявши заплакану маму, швидко сіла в новеньку "Ладу". На той час це була шикарна машина кольору гнилої вишні з велюровими чохлами і хромовими ручка

Микола Дудар
2020.05.25 08:29
А дощ іде. А дощ іде…
У світі повідомлень
Страхи повсюду… Я - ніде
Штовхаюсь поміж втомлень

Сердиті думи… в забутті
Народжені до мене
Блаженний святости трудій

Микола Соболь
2020.05.25 05:48
Чи стане вітер у пригоді
На цій насупленій горі?
Де навіть час волає: «Годі!» –
І не зростають чагарі.
Мабуть, отут відьмацьке кодло
Перекликається вночі
І хмари виставили кудли
Й летять з усіх усюд сичі…

Ярослав Чорногуз
2020.05.25 03:09
Цвіт осипається бузку,
Минає час весни розмаю.
Та маю віру я таку:
Кохання не перецвітає.

Воно, мов дерево оте,
Пустило корені у гаю.
І буйно зеленню цвіте,

Тетяна Левицька
2020.05.24 22:34
Кажуть люди, що зараз небо не хоче творити чудеса і я в це завше вірила, аж поки сама не зіткнулася зі справжнім дивом. Вже п'ятий рік Олексій з дружиною і маленьким сином винаймали житло. Переїжджали з місця на місце і ніде не могли себе почувати ко

Євген Федчук
2020.05.24 19:05
Микола Явір повернувся у село.
Весну і літо проходив він з чумаками.
Ішов по вулиці по темній з клумаками,
Де все своє та ще й зароблене було.
Стояла ніч, у небі місяць визирав,
Десь по дворах іноді гавкали собаки.
А про людей ніде ні голосу, ні зна

Віктор Кучерук
2020.05.24 18:47
Поки в тілі не схолола
несподівано душа, -
заховатися від долі
стрімголов не поспішай.
А якщо уже не в змозі
виправлять чуттів лади, -
не спиняйсь на півдорозі
і в провалля не впади.

Микола Соболь
2020.05.24 16:49
Ну що, панове, борщику зварити?
Картопелька не муляє в ціні?
Давай, Петро, скорій неси корито…
Бо кажуть на війні, як на війні.

Хохляк за сало зрадить Батьківщину,
За ковбасу він матінку продасть,
Що не доїв ховає у шпарину…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Бездомний
2020.01.18

Станіслав Настенко
2019.11.12

Юлія Савіцька
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Публіцистика

 Про помідори, курчат і ще багато чого...
Кожна людина, яка прив’язана до землі і до господарства знає який це важкий і часто невдячний труд. Відчуття великої відповідальності і перед малим курчам, бо його потрібно виростити, і перед кожною рослиною, квіткою, бо потрібно прополоти, полити, щоб вродило і твоя праця не була марною..
В цьому році, слава Богу, віддячило літо врожаєм , усе що посадила і посіяла вродило і навіть курчат вдалося більшу частину зберегти. Вони такі гарненькі і розумні. Я коли спостерігаю за ними, то в голові крутиться думка, чому деяких жінок інколи порівнюють з дурною куркою. Образливо за курку, бо вони такі винахідливі і хитрі. Тільки відкрию двері, а вони з усіх куточків подвір’я летять до мене, як діти. Великий позитив від них і відновлення душевної рівноваги. Вони у це літо рятують мене від усього того негативу, який і не хотів би чути і бачити, а воно лізе на тебе звідусіль. Коли фізично працюєш, то у голові мимоволі крутяться і крутяться різні думи - я їх і переварюю на протязі дня. Ввечері після трудового дня зайду ненадовго в інтернет і такого там набачуся і начуюся, що є над чим подумати протягом наступного дня. Я думаю, що нас все таки багато, тих хто не втратив здатність аналізувати тверезо усі ті події, які відбуваються навкруг останнім часом і які зачіпають кожного і боляче ранять наші душі.
Негативною інформацією кишить ФБ, у мене таке враження, що влада цілеспрямовано чинить так, веде до якогось уже некерованого стану у країні, а ще враження, що вони відпрацьовують чиєсь замовлення і цинічно давлять на найболючіші точки патріотів України.
Взяти хоча б ситуацію з Парадом до Дня незалежності. Коли воїни, батьки загиблих, волонтери самі організовуються, тут і влада вискочила, як Пилип з конопель з «Ходою Гідності». Яка гідність, коли ви в Україні відкосили від повісток з військкомату, від сплати податків, коли ви мою країну порівнювали з повією, коли насміхалися протягом усіх років своєї «творчої» діяльності з наших традицій, зі славного історичного минулого і ще багато чого … А ще я бачила у нас в Дніпрі з якими лицями приходили на усі державні заходи бюджетники, вчителі, медики – ніби озвіріну напилися. Колись у далекій юності я уже ходила на такі паради під розписку у деканаті. Не хотілось би, щоб в Україну після великих втрат і страждань повернулося щось подібне.
А хіба не вороже замовлення російськомовний канал. Вони що не розуміють українську мову? Та ні, ті до кого хоче «достукатися» влада добре її розуміють. Вони її ненавидять і зневажають і будуть вдоволено потирати руки, що взяли верх після запуску цього каналу. Мова це перша ознака державотворення і здавати завойовані позиції ворогам це злочин. Держава і мова нероздільні і це аксіома, її не потрібно нікому , хто має здоровий глузд і любить свою країну, доводити.
Вчора передивилася відео, яким нова команда браво звітує перед своїми виборцями про гарно виконану роботу – звільнення корупціонерів усіх рангів на таможні. На перший погляд може здатися, що так і повинно бути, які рішучі дії, усі корупціонери написали заяви на звільнення, усім «пасть порву, моргали виколю». А як з доведенням вини, а після того справедливий суд і конфіскація усього награбованого у казну держави? А так дуже схоже на те, щоб швидше позбутися одних і поставити своїх на дохідне місце.
Уважно прослухала прес-конференцію Віталія Кличко і стало моторошно. Це посада, яку обирають кияни, як можна вчиняти ці протиправні дії. Знову починаємо жити «по-понятиям», чи як?
Країну лихоманить, як у пропасниці, не знаєш, що очікувати завтра. Я чомусь впевнена, що це не наведення порядку, а введення країни у стан спланованого хаосу.
Я думаю, що ворожнечу між «за» і «проти» такими діями не припинити. Навпаки прірва буде глибшати, бо коли намагаються знівелювати усі досягнення, які ідентифікували нас як країну горду, незалежну, яка бореться за своє справжнє визволення і не хоче бути колонією, то це викликає великий спротив у тих, хто усі ці останні роки боровся за свою країну і став на її захист.
Відчуваю і навіть знаю, що я не одинока у своїх роздумах. Спрацювали гарно виборчі ворожі технології, розпорошили нас, та є у нас одне спільне і неподільне – Україна, яка для нас понад усе і по-іншому ніколи не буде!!!

02.08.2019р. Надія Таршин






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-08-02 01:10:27
Переглядів сторінки твору 87
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.353 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.534 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.847
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.25 16:23
Автор у цю хвилину відсутній