ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Публіцистика

 Про помідори, курчат і ще багато чого...
Кожна людина, яка прив’язана до землі і до господарства знає який це важкий і часто невдячний труд. Відчуття великої відповідальності і перед малим курчам, бо його потрібно виростити, і перед кожною рослиною, квіткою, бо потрібно прополоти, полити, щоб вродило і твоя праця не була марною..
В цьому році, слава Богу, віддячило літо врожаєм , усе що посадила і посіяла вродило і навіть курчат вдалося більшу частину зберегти. Вони такі гарненькі і розумні. Я коли спостерігаю за ними, то в голові крутиться думка, чому деяких жінок інколи порівнюють з дурною куркою. Образливо за курку, бо вони такі винахідливі і хитрі. Тільки відкрию двері, а вони з усіх куточків подвір’я летять до мене, як діти. Великий позитив від них і відновлення душевної рівноваги. Вони у це літо рятують мене від усього того негативу, який і не хотів би чути і бачити, а воно лізе на тебе звідусіль. Коли фізично працюєш, то у голові мимоволі крутяться і крутяться різні думи - я їх і переварюю на протязі дня. Ввечері після трудового дня зайду ненадовго в інтернет і такого там набачуся і начуюся, що є над чим подумати протягом наступного дня. Я думаю, що нас все таки багато, тих хто не втратив здатність аналізувати тверезо усі ті події, які відбуваються навкруг останнім часом і які зачіпають кожного і боляче ранять наші душі.
Негативною інформацією кишить ФБ, у мене таке враження, що влада цілеспрямовано чинить так, веде до якогось уже некерованого стану у країні, а ще враження, що вони відпрацьовують чиєсь замовлення і цинічно давлять на найболючіші точки патріотів України.
Взяти хоча б ситуацію з Парадом до Дня незалежності. Коли воїни, батьки загиблих, волонтери самі організовуються, тут і влада вискочила, як Пилип з конопель з «Ходою Гідності». Яка гідність, коли ви в Україні відкосили від повісток з військкомату, від сплати податків, коли ви мою країну порівнювали з повією, коли насміхалися протягом усіх років своєї «творчої» діяльності з наших традицій, зі славного історичного минулого і ще багато чого … А ще я бачила у нас в Дніпрі з якими лицями приходили на усі державні заходи бюджетники, вчителі, медики – ніби озвіріну напилися. Колись у далекій юності я уже ходила на такі паради під розписку у деканаті. Не хотілось би, щоб в Україну після великих втрат і страждань повернулося щось подібне.
А хіба не вороже замовлення російськомовний канал. Вони що не розуміють українську мову? Та ні, ті до кого хоче «достукатися» влада добре її розуміють. Вони її ненавидять і зневажають і будуть вдоволено потирати руки, що взяли верх після запуску цього каналу. Мова це перша ознака державотворення і здавати завойовані позиції ворогам це злочин. Держава і мова нероздільні і це аксіома, її не потрібно нікому , хто має здоровий глузд і любить свою країну, доводити.
Вчора передивилася відео, яким нова команда браво звітує перед своїми виборцями про гарно виконану роботу – звільнення корупціонерів усіх рангів на таможні. На перший погляд може здатися, що так і повинно бути, які рішучі дії, усі корупціонери написали заяви на звільнення, усім «пасть порву, моргали виколю». А як з доведенням вини, а після того справедливий суд і конфіскація усього награбованого у казну держави? А так дуже схоже на те, щоб швидше позбутися одних і поставити своїх на дохідне місце.
Уважно прослухала прес-конференцію Віталія Кличко і стало моторошно. Це посада, яку обирають кияни, як можна вчиняти ці протиправні дії. Знову починаємо жити «по-понятиям», чи як?
Країну лихоманить, як у пропасниці, не знаєш, що очікувати завтра. Я чомусь впевнена, що це не наведення порядку, а введення країни у стан спланованого хаосу.
Я думаю, що ворожнечу між «за» і «проти» такими діями не припинити. Навпаки прірва буде глибшати, бо коли намагаються знівелювати усі досягнення, які ідентифікували нас як країну горду, незалежну, яка бореться за своє справжнє визволення і не хоче бути колонією, то це викликає великий спротив у тих, хто усі ці останні роки боровся за свою країну і став на її захист.
Відчуваю і навіть знаю, що я не одинока у своїх роздумах. Спрацювали гарно виборчі ворожі технології, розпорошили нас, та є у нас одне спільне і неподільне – Україна, яка для нас понад усе і по-іншому ніколи не буде!!!

02.08.2019р. Надія Таршин





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-08-02 01:10:27
Переглядів сторінки твору 496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.375 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.847
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.08 14:08
Автор у цю хвилину відсутній