Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
2025.11.22
19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
Вчора одержала листа, публікую для ознайомлення.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цей мініатюрний будинок на колесах став би в нагоді багатьом мандрівникам"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
Про публікацію
