Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
Вчора одержала листа, публікую для ознайомлення.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цей мініатюрний будинок на колесах став би в нагоді багатьом мандрівникам"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
Про публікацію
