Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
Вчора одержала листа, публікую для ознайомлення.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цей мініатюрний будинок на колесах став би в нагоді багатьом мандрівникам"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
Про публікацію
