Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки...
Вчора одержала листа, публікую для ознайомлення.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
Шановна пані Тамаро, вітаємо Вас сердечно!!!
Хочемо порадувати Вас новою статтею з Вашими неймовірно красивими роботами.
Ви тепер є в нашій галереї:
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Сподіваємося, Вам стаття буде до вподоби :)
Поширюйте, будь ласка, якщо Ви є у соціальних мережах.
Далі буде - ми про Вас пам'ятаємо, просто дуже бракує часу через величезний об'єм матеріалів, що нам надходять...
З найтеплішими побажаннями та повагою, редакція.
Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець
Тамара Швець народилася 8 листопада 1953 року в місті Дніпро (на той час - Днепропетровськ). Навчалася у середній школі №103 з 1961 по 1971роки, приймала активну участь в роботі класу. Вже тоді почала писати вірші та малювати, мала здібності до математики, приймала участь у шкільних та районних олімпіадах. Закінчила Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі у 1978 році. Працювала інспектором відділу кадрів міськпромторгу, в Управлінні праці та соціального захисту. У 2017 році отримала 1 групу інвалідності. Не зважаючи на ці дуже ускладнючі обставини у житті, проблеми з рухом, пані Тамара повна внутрішніх сил і натхнення. Вона пише вірші, оповідання, малює. У 2018 році вийшла друком збiрка її поезії та прози.
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
Художній талант Тамари Швець можна побачити у її малюнках, що нагадують твори знаменитої Марії Приймаченко. В них - і яскравість фарб, і радість життя, і особливе бачення світу...
Запрошуємо наших шановних читачів до онлайн-галереї пані Тамари:
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
Твори Тамари Швець (вiршi, оповідання, життєві мудрості)
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"
(Тамара Швець)
________________________________________
Останні коментарі до сторінки
«Мистецтво, що рятує: яскраві малюнки Тамари Швець»:
Микола , 2019-08-08 16:53:01, #
Дуже гарно! Дякую авторці за естетичне задоволення!
Посилання на галерею: https://owc.osorkon.name/index.php/apps/gallery/s/kIhMuvZ3KvKYISs#малюнків.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цей мініатюрний будинок на колесах став би в нагоді багатьом мандрівникам"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
• Перейти на сторінку •
"Будинок для котів і собак в Кривому Розі"
Про публікацію
