ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Проза

 Пом'яни, Україно, Василя...

Декілька днів ця сумна подія не відпускає мене, не іде з голови. Я розповім її, щоб розуміли у якій Україні ми живемо з Вами. Можна оточити себе друзями-однодумцями у ФБ, і почуватися у цьому середовищі відносно спокійно, умиротворено. Та у житті цього зробити не можна, бо усе так переплелося і заплуталося, що можливо і не потрібно бути надто категоричними до тих хто думає інакше, бо ми від цього не набуваємо, а втрачаємо, як на мою думку. Разом з тими, хто відверто ненавидить Україну, ми втрачаємо і цілий пласт тих, хто заплутався, піддався ворожій пропаганді, а вона ж як отрута проникає в організм з голови до п’ят і настільки токсична, що вивести її з організму дуже важко. Не вистачає у нас інколи переконливої аргументації, інколи знань справжньої нашої історії, а інколи просто людського терпіння, щоб переконати опонента. І як наслідок ті що заблукали, заплуталися через зовсім короткий проміжок часу уже не посередині, уже на ворожій стороні.
Днями мій чоловік прийшов з роботи і повідомив, що був на похороні одного малознайомого йому чоловіка: – Знаєш мені сказали, що ідемо хоронити твого побратима. Я здивувався і запитав, якого. Мені мій співробітник відповів, а того що на велосипеді літом і зимою, як і ти, їздить, та ще і з прапором України з того моменту, як почалася війна з Росією. Василем його звали. Я згадав, що не раз бачив цього чоловіка і навіть бачив, як ти з ним розмовляла. Це твій знайомий, що жив у одному з трьох 12-ти квартирних будинків. А знаєш, що мене вразило дуже, що майже ніхто з сусідів не прийшов на похорон. Нас було декілька чоловік. Не було навіть кому віко нести.
Як же мені боляче було чути цю сумну новину. Так дійсно, я знала цього чоловіка, колись давно ми разом працювали у будівельній організації: я інженером, Він механіком. Коли ми переселилися у свій будинок, то часто бачилися у маршрутці. Василь був великим патріотом своєї землі. Коли прийшла повістка його сину на війну, Він не відмовляв сина, не відкупляв, Він пишався, що син його там, на фронті. Ніколи не приховував свою позицію, свої погляди на те, що відбувається навколо, називав речі своїми іменами. І про манкуртів, і про перетворення в недумаючу біомасу. Я дивувалася, що чоловік, який народився поблизу м. Дніпра має таку міцну і незбориму проукраїнську позицію. Інколи читав мені свої коротенькі вірші. Останній раз ми бачилися на початку літа, Він побачив мене біля маршрутки і повернувся бігом у квартиру. Через хвильку Він вибіг тримаючи у руці листок з останнім своїм віршом і попросив, щоб я його виклала на своїй сторінці у інтернеті. Я прочитала, хотіла підправити, потім затуркалася і не опублікувала. Вчора знайшла цей листок і виконую волю Василя.
Сусіди обивателі не простили йому нічого, ні різких його заяв на їх адресу, ні того, що Він не такий, як вони. На похорони не прийшли. То чи далеко ми ментально відірвалися від Донбасу?
Українці – патріоти, пом’янімо Василя.
15.09. 2019р. Надія Таршин





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-15 23:47:41
Переглядів сторінки твору 642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.375 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:57
Автор у цю хвилину відсутній