Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Дзеркало столиці без спотворень
Українці - нащадки атлантів. Дійсно, символіка України — унікальна! І все ж аналог національним квітам і гербу-тризубу вдалося відшукати в працях одного з найбільших мудреців Еллади — Платона, в описі Священної символіки... легендарної Атлантиди, загиблої в результаті землетрусу, вивержень вулканів і цунамі"за одну добу і тяжку ніч". В його праці "Крітій" говориться, що священними квітами у атлантів шанувалися золотий і синій, а знаком державної влади служив тризуб Посейдона.
Iсторичне про Київ. Київ являв собою давню столицю Євразійської держави русів, що займала територію від Шотландії до Чукотки і від Північного Асгарда до Шрі-Ланки. Він не одне тисячоліття вбирав в себе всю мудрість того стародавнього світу.
Кришень — це давньоарійське Крішна. І Київ як столиця Всесвітньої імперії знав пишність ведичних храмів.
Храм Святої Софії в Києві не просто церковна установа, але магніт мудрості Великої Русі. Коли слов'янство як нація було єдине в духовному і політичному плані, у мудрості ведичної був єдиний простір - з півночі до півдня. Розкол за національними ознаками приніс з собою ослаблення Русі як спорідненості сонячного народу.
Знищення ведичних святинь призвело до численних страждань всієї російської нації, яку іменували себе нинішні українці, білоруси, болгари, серби, чехи, словенці і хорвати, а також безліч велике інших племен, що залишилися на самоті після розпаду Великої Імперії етрусків, що існувала за багато тисяч років до Риму. Саме етруски заклали основу державного устрою стародавнього Риму. Всі міста були віддані латинянам під всезростаючою міццю Західної пасіонарності. Київ, серце цієї імперії, мав священноначалля. У ньому правили живі Боги — Кришень і Лада.
Велика Мати Аріанти-Пресвята Богородиця Оранта-досі стоїть на сторожі в серці слов'янського світу, в славному граді Києві.
Крім Печерських катакомб, що відводить в епоху міста Колуні, або Голунь, стіни якого мали форму девятигранного побудови, в Києві ще присутні ознаки підземного міста і тих же чудских доріг, мережа яких покривала земну кулю на великій глибині, тим самим скорочувала відстань між континентами і містами.
Місто Господа Крішни, що зберігає космічні магніти, може перейти в руки послідовників Конрада. Кривавих жертв вимагають духи глибин земних. Благословенний край закипає. Срібна хмара допомоги людству спрямовує сили кожної чесної людини туди, до святинь наших великих предків, для яких світова імперія була не міфом, а реальністю.
Київ-місто історичне,
Йому вже багато літ.
А воно красиве, вічне,
Навесні каштанів цвіт.
З нього почалась держава
У прадавні ще часи ...
В ньому наша міць і слава,
В ньому предків голоси.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дзеркало столиці без спотворень
" Жизнь на Земле не только хлебом, но Знанием."
Напис на Кришталевому колодязі Грааля
Українці - нащадки атлантів. Дійсно, символіка України — унікальна! І все ж аналог національним квітам і гербу-тризубу вдалося відшукати в працях одного з найбільших мудреців Еллади — Платона, в описі Священної символіки... легендарної Атлантиди, загиблої в результаті землетрусу, вивержень вулканів і цунамі"за одну добу і тяжку ніч". В його праці "Крітій" говориться, що священними квітами у атлантів шанувалися золотий і синій, а знаком державної влади служив тризуб Посейдона.Iсторичне про Київ. Київ являв собою давню столицю Євразійської держави русів, що займала територію від Шотландії до Чукотки і від Північного Асгарда до Шрі-Ланки. Він не одне тисячоліття вбирав в себе всю мудрість того стародавнього світу.
Кришень — це давньоарійське Крішна. І Київ як столиця Всесвітньої імперії знав пишність ведичних храмів.
Храм Святої Софії в Києві не просто церковна установа, але магніт мудрості Великої Русі. Коли слов'янство як нація було єдине в духовному і політичному плані, у мудрості ведичної був єдиний простір - з півночі до півдня. Розкол за національними ознаками приніс з собою ослаблення Русі як спорідненості сонячного народу.
Знищення ведичних святинь призвело до численних страждань всієї російської нації, яку іменували себе нинішні українці, білоруси, болгари, серби, чехи, словенці і хорвати, а також безліч велике інших племен, що залишилися на самоті після розпаду Великої Імперії етрусків, що існувала за багато тисяч років до Риму. Саме етруски заклали основу державного устрою стародавнього Риму. Всі міста були віддані латинянам під всезростаючою міццю Західної пасіонарності. Київ, серце цієї імперії, мав священноначалля. У ньому правили живі Боги — Кришень і Лада.
Велика Мати Аріанти-Пресвята Богородиця Оранта-досі стоїть на сторожі в серці слов'янського світу, в славному граді Києві.
Крім Печерських катакомб, що відводить в епоху міста Колуні, або Голунь, стіни якого мали форму девятигранного побудови, в Києві ще присутні ознаки підземного міста і тих же чудских доріг, мережа яких покривала земну кулю на великій глибині, тим самим скорочувала відстань між континентами і містами.
Місто Господа Крішни, що зберігає космічні магніти, може перейти в руки послідовників Конрада. Кривавих жертв вимагають духи глибин земних. Благословенний край закипає. Срібна хмара допомоги людству спрямовує сили кожної чесної людини туди, до святинь наших великих предків, для яких світова імперія була не міфом, а реальністю.
Київ-місто історичне,
Йому вже багато літ.
А воно красиве, вічне,
Навесні каштанів цвіт.
З нього почалась держава
У прадавні ще часи ...
В ньому наша міць і слава,
В ньому предків голоси.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
