Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.12
07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?
2026.07.12
06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…»
За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит
2026.07.11
21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки
на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки
на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,
2026.07.11
20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?
Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?
Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,
2026.07.11
19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.
2026.07.11
18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.
2026.07.11
13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.
2026.07.11
13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
2026.07.11
09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів
2026.07.10
21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
2026.07.10
19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
2026.07.10
15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
2026.07.10
13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
2026.07.10
12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
2026.07.10
07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Добра згадка...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добра згадка...
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
