Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Добра згадка...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добра згадка...
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
