ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Добра згадка...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добра згадка...
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію