Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
2026.08.02
19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2026.08.02
13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
2026.08.02
12:49
…За 2 години до…
…Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
2026.08.02
06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Добра згадка...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Добра згадка...
Добрая память ...
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
Вспомнила помощь врача - травматолога Марго Ивана Архиповича (автобиографическую справку о нем соберу в ближайшее время), который по моей просьбе, в 2009 году приехал к нам домой, чтобы осмотреть мои больные ноги. Его чуткое отношение, присущий юмор, профессионализм вызывали уважение и запомнились мне надолго. Он назначил лечение, посоветовал где купить лекарства, даже какого производителя.
Я выполняла его рекомендации, иногда звонила ему на домашний телефон, он внимательно меня выслушивал и давал дополнительные советы ... Лечение мне значительно помогло, отеки и воспаления исчезли, боли почти не чувствовала.
Видимо, не случайно, в этот период я каждый день по 40 минут делала физические упражнения, которые лично для себя составила, массаж, придерживалась диеты и в течение 6 месяцев похудела на 30 кг. В этот период я не потребляла мучных изделий, мясных и жирных блюд, однако для семьи готовила достаточно разнообразно- борщи, пироги, торты и другое ...
А именно, что интересно, в этот период, пришло вдохновение, приходили поэтично мысли, которые я все время записывала, даже просыпалась ночью, и рядом на тумбочке лежала тетрадь и ручка, в которые я делала пометки, а затем корректировала. Приходя утром на работу, я зачитывала коллегам свои новые строки ... Так, в течение года, были заполнены почти половина тетради моими мыслями, которые, мне кажется приходили с Вселенной ...
28.10.19 11:00
На фото - мой рисунок.
Добра згадка...
Пригадала допомогу лікаря – травматолога Марго Івана Архиповича( автобіографічну довідку про нього зберу в найближчий час ), який на моє прохання, в 2009 році приїхав до нас додому , щоб оглянути мої хворі ноги. Його чуйне ставлення, присутній гумор, професійність викликали повагу і запам’ятались мені надовго. Він призначив лікування, порадив де придбати ліки , навіть, якого виробника.
Я виконувала його рекомендації, інколи телефонувала йому на домашній телефон, він уважно мене вислуховував і давав додаткові поради... Лікування мені значно допомогло, набряки і запалення зникли, болі майже не відчувала.
Мабуть, не випадково, в цей період я кожного дня по 40 хвилин робила фізичні вправи,які особисто для себе склала, массаж, дотримувалась дієти і впродовж 6 місяців схудла на 30 кг. В цей період я не споживала мучних виробів, мясних і жирних страв, проте для сім’ї готувала досить різноманітно- борщі, пироги,торти і інше ...
А саме, що цікаво, в цей період, прийшло натхнення, приходили поєтичні думки, які я весь час записувала, навіть прокидалася вночі, і поряд на тумбочці лежав зошит і ручка, в які я робила помітки, а потім корегувала. Приходячи ранком на роботу, я зачитувала колегам свої нові рядки...Так, впродовж року, було заповнено майже половина зошита моїми думками, які, мені здається приходили з Всесвіту...
28.10.19 11.00
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
