Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
2026.10.10
12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
2026.10.10
12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Габровці жартують...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Габровці жартують...
Из ничего –нечто.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Габровці жартують..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
Про публікацію
