Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Габровці жартують...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Габровці жартують...
Из ничего –нечто.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Габровці жартують..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
Про публікацію
