ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Габровці жартують...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Габровці жартують...
Из ничего –нечто.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Габровці жартують..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.117 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.117 seconds