ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.21
23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)
2020.01.21
21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.
Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.
Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,
2020.01.21
19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.
Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.
Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,
2020.01.21
19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.
Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.
Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/
2020.01.21
19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.
2020.01.21
19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.
Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.
Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,
2020.01.21
18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу.
Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во
2020.01.21
14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.
2020.01.21
13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,
2020.01.21
12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.
Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.
Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,
2020.01.21
11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.
За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.
За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -
2020.01.21
11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...
Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...
Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...
2020.01.21
07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі
2020.01.21
06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.
Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.
Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
2020.01.21
05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
2020.01.20
23:19
В моем дому немытые стаканы
Повсюду громоздятся тут и там,
И ходят на прогулку тараканы
Табачный дым вдыхать по вечерам.
Везде окурки да огрызки да объедки,
Да разный хлам давно ушедших лет.
Мне все равно – меня не видят предки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Повсюду громоздятся тут и там,
И ходят на прогулку тараканы
Табачный дым вдыхать по вечерам.
Везде окурки да огрызки да объедки,
Да разный хлам давно ушедших лет.
Мне все равно – меня не видят предки,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2020.01.20
2020.01.19
2020.01.18
2019.11.13
2019.11.12
2019.09.01
2019.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Габровці жартують...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Габровці жартують...
Из ничего –нечто.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Габровці жартують..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1049 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1049 seconds