ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Габровці жартують...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Габровці жартують...
Из ничего –нечто.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
Габровцы шутят:
Друзья – габровцы, собравшись на чашку кофе, спросили у того, кто был богаче других, каким образом удалось ему за сравнительно короткое время накопить столько денег. Как говорится, из ничего – чего сделать.
_ Когда ваши жены готовят, скажем суп¸ сколько риса они в него кладут?- в свою очередь спросил он.
- Сколько…ну сколько надо?
- И моя кладет сколько надо. Но прежде она из этого «надо» отделит десять – пятнадцать зернышек и отложит их на потом…Сегодня десять зернышек, завтра десять зернышек…
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.53
На фото – мой рисунок.
З нічого-щось.
Габровці жартують:
Друзі - габровці, зібравшись на чашку кави, запитали того, хто був багатший інших, яким чином вдалося йому за порівняно короткий час накопичити стільки грошей. Як то кажуть, з нічого - чого зробити.
_ Коли ваші дружини готують, скажімо суп¸ скільки рису вони в нього кладуть? - в свою чергу запитав він.
- Скільки ... ну скільки треба?
І моя кладе скільки треба. Але перш вона з цього «треба» відокремить десять - п'ятнадцять зерняток і відкладе їх на потім ... Сьогодні десять зерняток, завтра десять зерняток ...
Переклала українську мову 2.11.19 11.53
На фото - мій малюнок.
Общий рецепт.
Габровцы шутят:
Больной габровец побывал вместе с приятелем у врача. Когда они после осмотра вышли от врача, приятель поинтересовался:
- Почему ты жаловался на сердцебиение и боли в животе? Ведь у тебя болит голова.
- На сердце жалуется моя жена, а дочь – на желудок.
- Ну и что же?
- Я не настолько глуп, чтобы платить деньги за осмотр и жены, и дочери.
Перевела на украинский язык 2.11.19 11.58
На фото – мой рисунок.
Загальний рецепт.
Габровці жартують:
Хворий габровец побував разом з приятелем у лікаря. Коли вони після огляду вийшли від лікаря, приятель поцікавився:
- Чому ти скаржився на серцебиття і болі в животі? Адже у тебе болить голова.
- На серце скаржиться моя дружина, а дочка - на шлунок.
- Ну і що ж?
- Я не настільки дурний, щоб платити гроші за огляд і дружини, і дочки.
Переклала українську мову 2.11.19 11.58
На фото - мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Габровці жартують..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
Про публікацію