Сьогодні звідусіль, з усіх засобів інформації ми часто чуємо вислів – «сіра зона» і його, як правило зв’язують з територією на Сході нашої країни, яка ні до ОРДЛО ні до України не належить, тобто це наша територія, та впливу ми на неї, нехай і тимчасово, а не маємо.
А у мене переконання, що «сіра зона» розриває сьогодні, ділить Україну. З однієї сторони проукраїнські сили, які стали на захист і підтримку своєї країни у найтрагічніший і найважчий для неї час. Нехай сьогодні ці сили і віддали свої голоси за різних кандидатів у президенти, за різні політичні сили у ВР, та все одно ці сили проукраїнські, які Україну не зрадять.
З абсолютно протилежної сторони сили проросійські, для яких Україна ніколи, як країна багато не важила, усі погляди цієї сили з обожнюванням скеровані на нашого вікового ворога і агресора. На щастя ця сила сьогодні, як показали останні вибори, не така і потужна.
А посередині не «зелене болото», як багато хто сьогодні називає цю силу, а «сіра зона» . Там свої сірі кардинали, свої сірі некороновані королі, сірість думки, сірість вчинків. Дай Боже, щоб ті хто випадково заблукав у цій сірій безпросвітній зоні, якнайшвидше вийшли з неї до світла і приєдналися до тих хто самовіддано бореться за Україну.

03.11.2019р. Надія Таршин