Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.01
13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.
ІІ
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.
ІІ
2026.06.01
12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.
Мороз величною ходою
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.
Мороз величною ходою
2026.06.01
11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар
Землянине ми прийшли забрати твій розум
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар
Землянине ми прийшли забрати твій розум
2026.06.01
11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,
чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,
чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,
2026.06.01
09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.
Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.
Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води
2026.06.01
06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...
2026.06.01
00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку.
Хворому на всю голову і всієї землі буде замало.
«Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами.
В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові.
Кол
2026.05.31
19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.
Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.
Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо
2026.05.31
15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим
Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим
Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс
2026.05.31
15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.
Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
2026.05.31
14:35
ті хмари над
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило
2026.05.31
11:42
Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,
Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,
Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -
2026.05.31
10:55
Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.
2026.05.31
10:34
ІІІ. ВАГА КОРОНИ
Тереми великого князя дихали прохолодою та запахом воску. Ярослав Мудрий сидів біля дубового столу, заваленого сувоями, книгами та картами. Його погляд – глибокий, проникливий, який бачив людей наскрізь – зара
2026.05.31
07:03
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
І це добре.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І це добре.
Ви прокинулись!
Зробили перший усвідомлений вдох, відкрили очі, або не відкрили,
не важливо. Подякуйте Богу чи Долі, хто як звик називати це чудо…
Не скигліть, не нийте, не бурчіть зранку.
Випийте свою чергову каву, або не пийте каву. Випийте чай, воду – накінець. Не бурчіть.
Спокійно збирайтесь, якщо вам повезло і потрібно іти на роботу, а ні то - ні.
Подивіться на сонце, якщо воно видне з-за хмар, а не видно, так і не потрібно. Подивіться на хмари вони бувають різні.
Все добре, або не дуже погано.
Ви вже прокинулись. А хтось не прокинувся. Усвідомили.
Не скигліть ви ідете на роботу, ідете, їдете. Самі їдете.
Вас не везуть у швидкій, а ще краще у катафалку. І це добре, бо все що почалось, колись має обов,язково закінчитись на щастя. Чому на щастя? Ну це вже інша історія.
А зараз ви, просто ідете, самі - на свою грьобану роботу. У вас вона є, а у когось нема. Він більш лінивий ніж ви.
І це також добре.
У вас ще не все втрачено. Тобто роботу можна втратити, але поки що вона (робота) у вас - є, чи ви у неї, не важливо.
Світить сонце, чи йде разом з вами дощ, вітер в обличчя неприємно кидає залишки осінніх листків, або вас дістають ранкові запахи (пахочі, як кому більше подобається) розквітлого травневого бузку, чи червневої акації, що не дає вам СОСРЄДОТОЧІТСЯ, навіває всякі цікаві і не дуже бажання.
Але ж ви продовжуєте іти, і ідіть мовчки, а хочете мугичте, наспівуйте щось, якщо у вас є слух… і вчергове дякуйте, просто дякуйте, Собі, Богу, Долі, Мамі, Дружині, Чоловіку, Брату, Сестрі, Сонцю, Ранку, Коту, що вас проводжав до порога і мовчки запитував, коли ви вернетесь?
Дякуйте, ідіть, і дякуйте, і не нарікайте. Відчуйте цю мить, вона ніколи не повториться. І це добре…
Зробили перший усвідомлений вдох, відкрили очі, або не відкрили,
не важливо. Подякуйте Богу чи Долі, хто як звик називати це чудо…
Не скигліть, не нийте, не бурчіть зранку.
Випийте свою чергову каву, або не пийте каву. Випийте чай, воду – накінець. Не бурчіть.
Спокійно збирайтесь, якщо вам повезло і потрібно іти на роботу, а ні то - ні.
Подивіться на сонце, якщо воно видне з-за хмар, а не видно, так і не потрібно. Подивіться на хмари вони бувають різні.
Все добре, або не дуже погано.
Ви вже прокинулись. А хтось не прокинувся. Усвідомили.
Не скигліть ви ідете на роботу, ідете, їдете. Самі їдете.
Вас не везуть у швидкій, а ще краще у катафалку. І це добре, бо все що почалось, колись має обов,язково закінчитись на щастя. Чому на щастя? Ну це вже інша історія.
А зараз ви, просто ідете, самі - на свою грьобану роботу. У вас вона є, а у когось нема. Він більш лінивий ніж ви.
І це також добре.
У вас ще не все втрачено. Тобто роботу можна втратити, але поки що вона (робота) у вас - є, чи ви у неї, не важливо.
Світить сонце, чи йде разом з вами дощ, вітер в обличчя неприємно кидає залишки осінніх листків, або вас дістають ранкові запахи (пахочі, як кому більше подобається) розквітлого травневого бузку, чи червневої акації, що не дає вам СОСРЄДОТОЧІТСЯ, навіває всякі цікаві і не дуже бажання.
Але ж ви продовжуєте іти, і ідіть мовчки, а хочете мугичте, наспівуйте щось, якщо у вас є слух… і вчергове дякуйте, просто дякуйте, Собі, Богу, Долі, Мамі, Дружині, Чоловіку, Брату, Сестрі, Сонцю, Ранку, Коту, що вас проводжав до порога і мовчки запитував, коли ви вернетесь?
Дякуйте, ідіть, і дякуйте, і не нарікайте. Відчуйте цю мить, вона ніколи не повториться. І це добре…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
