Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
І це добре.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І це добре.
Ви прокинулись!
Зробили перший усвідомлений вдох, відкрили очі, або не відкрили,
не важливо. Подякуйте Богу чи Долі, хто як звик називати це чудо…
Не скигліть, не нийте, не бурчіть зранку.
Випийте свою чергову каву, або не пийте каву. Випийте чай, воду – накінець. Не бурчіть.
Спокійно збирайтесь, якщо вам повезло і потрібно іти на роботу, а ні то - ні.
Подивіться на сонце, якщо воно видне з-за хмар, а не видно, так і не потрібно. Подивіться на хмари вони бувають різні.
Все добре, або не дуже погано.
Ви вже прокинулись. А хтось не прокинувся. Усвідомили.
Не скигліть ви ідете на роботу, ідете, їдете. Самі їдете.
Вас не везуть у швидкій, а ще краще у катафалку. І це добре, бо все що почалось, колись має обов,язково закінчитись на щастя. Чому на щастя? Ну це вже інша історія.
А зараз ви, просто ідете, самі - на свою грьобану роботу. У вас вона є, а у когось нема. Він більш лінивий ніж ви.
І це також добре.
У вас ще не все втрачено. Тобто роботу можна втратити, але поки що вона (робота) у вас - є, чи ви у неї, не важливо.
Світить сонце, чи йде разом з вами дощ, вітер в обличчя неприємно кидає залишки осінніх листків, або вас дістають ранкові запахи (пахочі, як кому більше подобається) розквітлого травневого бузку, чи червневої акації, що не дає вам СОСРЄДОТОЧІТСЯ, навіває всякі цікаві і не дуже бажання.
Але ж ви продовжуєте іти, і ідіть мовчки, а хочете мугичте, наспівуйте щось, якщо у вас є слух… і вчергове дякуйте, просто дякуйте, Собі, Богу, Долі, Мамі, Дружині, Чоловіку, Брату, Сестрі, Сонцю, Ранку, Коту, що вас проводжав до порога і мовчки запитував, коли ви вернетесь?
Дякуйте, ідіть, і дякуйте, і не нарікайте. Відчуйте цю мить, вона ніколи не повториться. І це добре…
Зробили перший усвідомлений вдох, відкрили очі, або не відкрили,
не важливо. Подякуйте Богу чи Долі, хто як звик називати це чудо…
Не скигліть, не нийте, не бурчіть зранку.
Випийте свою чергову каву, або не пийте каву. Випийте чай, воду – накінець. Не бурчіть.
Спокійно збирайтесь, якщо вам повезло і потрібно іти на роботу, а ні то - ні.
Подивіться на сонце, якщо воно видне з-за хмар, а не видно, так і не потрібно. Подивіться на хмари вони бувають різні.
Все добре, або не дуже погано.
Ви вже прокинулись. А хтось не прокинувся. Усвідомили.
Не скигліть ви ідете на роботу, ідете, їдете. Самі їдете.
Вас не везуть у швидкій, а ще краще у катафалку. І це добре, бо все що почалось, колись має обов,язково закінчитись на щастя. Чому на щастя? Ну це вже інша історія.
А зараз ви, просто ідете, самі - на свою грьобану роботу. У вас вона є, а у когось нема. Він більш лінивий ніж ви.
І це також добре.
У вас ще не все втрачено. Тобто роботу можна втратити, але поки що вона (робота) у вас - є, чи ви у неї, не важливо.
Світить сонце, чи йде разом з вами дощ, вітер в обличчя неприємно кидає залишки осінніх листків, або вас дістають ранкові запахи (пахочі, як кому більше подобається) розквітлого травневого бузку, чи червневої акації, що не дає вам СОСРЄДОТОЧІТСЯ, навіває всякі цікаві і не дуже бажання.
Але ж ви продовжуєте іти, і ідіть мовчки, а хочете мугичте, наспівуйте щось, якщо у вас є слух… і вчергове дякуйте, просто дякуйте, Собі, Богу, Долі, Мамі, Дружині, Чоловіку, Брату, Сестрі, Сонцю, Ранку, Коту, що вас проводжав до порога і мовчки запитував, коли ви вернетесь?
Дякуйте, ідіть, і дякуйте, і не нарікайте. Відчуйте цю мить, вона ніколи не повториться. І це добре…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
