Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
