Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
2026.06.21
16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
2026.06.21
16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
2026.06.21
12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
2026.06.21
12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
2026.06.21
06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
2026.06.20
17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
2026.06.20
13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
2026.06.20
12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
