ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
А ми нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці

ті ж самі вади,у цієї влади

хто шукає легкої слави,має важку долю

саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя

не всім знайомий запах страху

без пальця в проктології,не допоможуть нано технології

в декого минулого більше ніж майбутнього

ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались

коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води

хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути

шукаю чорного кота,а попадається зелений

майнула думка ,й промайнула

він старший від молодого,зате молодший від старого

ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй

часом побачене,неварте почутого

зло продають,добро дарують

не йди до вітру,проти вітру

той час приходить так невчасно

скакав у гречку,а попав в свербивус

на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким

мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін

цвіло кохання,цвітом липовим

зелені вже гребуть зелені

гірким життям не насолодишся

взимі всі пахощі німі

постила дупа,бо харчі скінчились

думки мої дурнуваті,чом ви причепились

голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами

розум десь завербувався лишивши голову саму

на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів

мене мама колисала,а доля душу витрясала

багато гарних слів,промовлено очима

краще мама з прутом,ніж доля з обухом

закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції

образу краще виплюнути ніж проковтнути

собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним

хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці

жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись

чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається

у ногах немає правди,та й межи ногами

думок багато,однодумців мало

нужда його зануждала,став він ся нуждати

він у зв*язках порочних,залишався непорочним

чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги

переспали ми з тобою,так і не заснувши

хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги

мене ти взяла голими ногами

коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували

до мене муза приходила,нам було добре тої ночі

таке палке кохання,аж здимів пулярес

поки мене не післали,щезну по англійськи

прийшов,побачив,переміг себе,і втік

гола жінка,-найгрізніша зброя

по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема

пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав

від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої

мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-03 17:25:24
Переглядів сторінки твору 562
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній