Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.04
16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony
The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category
The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
ті ж самі вади,у цієї влади
хто шукає легкої слави,має важку долю
саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя
не всім знайомий запах страху
без пальця в проктології,не допоможуть нано технології
в декого минулого більше ніж майбутнього
ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались
коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води
хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути
шукаю чорного кота,а попадається зелений
майнула думка ,й промайнула
він старший від молодого,зате молодший від старого
ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй
часом побачене,неварте почутого
зло продають,добро дарують
не йди до вітру,проти вітру
той час приходить так невчасно
скакав у гречку,а попав в свербивус
на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким
мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін
цвіло кохання,цвітом липовим
зелені вже гребуть зелені
гірким життям не насолодишся
взимі всі пахощі німі
постила дупа,бо харчі скінчились
думки мої дурнуваті,чом ви причепились
голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами
розум десь завербувався лишивши голову саму
на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів
мене мама колисала,а доля душу витрясала
багато гарних слів,промовлено очима
краще мама з прутом,ніж доля з обухом
закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції
образу краще виплюнути ніж проковтнути
собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним
хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці
жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись
чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається
у ногах немає правди,та й межи ногами
думок багато,однодумців мало
нужда його зануждала,став він ся нуждати
він у зв*язках порочних,залишався непорочним
чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги
переспали ми з тобою,так і не заснувши
хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги
мене ти взяла голими ногами
коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували
до мене муза приходила,нам було добре тої ночі
таке палке кохання,аж здимів пулярес
поки мене не післали,щезну по англійськи
прийшов,побачив,переміг себе,і втік
гола жінка,-найгрізніша зброя
по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема
пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав
від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої
мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
