ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці

ті ж самі вади,у цієї влади

хто шукає легкої слави,має важку долю

саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя

не всім знайомий запах страху

без пальця в проктології,не допоможуть нано технології

в декого минулого більше ніж майбутнього

ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались

коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води

хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути

шукаю чорного кота,а попадається зелений

майнула думка ,й промайнула

він старший від молодого,зате молодший від старого

ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй

часом побачене,неварте почутого

зло продають,добро дарують

не йди до вітру,проти вітру

той час приходить так невчасно

скакав у гречку,а попав в свербивус

на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким

мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін

цвіло кохання,цвітом липовим

зелені вже гребуть зелені

гірким життям не насолодишся

взимі всі пахощі німі

постила дупа,бо харчі скінчились

думки мої дурнуваті,чом ви причепились

голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами

розум десь завербувався лишивши голову саму

на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів

мене мама колисала,а доля душу витрясала

багато гарних слів,промовлено очима

краще мама з прутом,ніж доля з обухом

закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції

образу краще виплюнути ніж проковтнути

собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним

хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці

жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись

чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається

у ногах немає правди,та й межи ногами

думок багато,однодумців мало

нужда його зануждала,став він ся нуждати

він у зв*язках порочних,залишався непорочним

чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги

переспали ми з тобою,так і не заснувши

хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги

мене ти взяла голими ногами

коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували

до мене муза приходила,нам було добре тої ночі

таке палке кохання,аж здимів пулярес

поки мене не післали,щезну по англійськи

прийшов,побачив,переміг себе,і втік

гола жінка,-найгрізніша зброя

по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема

пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав

від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої

мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-03 17:25:24
Переглядів сторінки твору 900
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній