ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
від коханого вона була на сьомому небі,але й на восьмому місяці

ті ж самі вади,у цієї влади

хто шукає легкої слави,має важку долю

саме гірше розчарування в житті,-це гірке життя

не всім знайомий запах страху

без пальця в проктології,не допоможуть нано технології

в декого минулого більше ніж майбутнього

ті хто мав право чинити по совісті,цим правом ніколи не скористались

коли попадаєш під дощ,не сподівайся що вийдеш сухим з води

хто хоче більше лигнути,той часом може гигнути

шукаю чорного кота,а попадається зелений

майнула думка ,й промайнула

він старший від молодого,зате молодший від старого

ми обмінялися думками,та кожний залишився при своїй

часом побачене,неварте почутого

зло продають,добро дарують

не йди до вітру,проти вітру

той час приходить так невчасно

скакав у гречку,а попав в свербивус

на наші пенсії лиш зрідка,до вітру можна йти рідким

мінялись зміни,змінами мінялись,змінились зміни,все без змін

цвіло кохання,цвітом липовим

зелені вже гребуть зелені

гірким життям не насолодишся

взимі всі пахощі німі

постила дупа,бо харчі скінчились

думки мої дурнуваті,чом ви причепились

голова як мачуха,народжує думки,та залишає їх сиротами

розум десь завербувався лишивши голову саму

на білій льолі життя,доля вишиває мереживом пристрасті неймовірних кольорів

мене мама колисала,а доля душу витрясала

багато гарних слів,промовлено очима

краще мама з прутом,ніж доля з обухом

закохався без пам*яті,з часом прийшов до пам*яті,пулярес зник десь на проміжку дистанції

образу краще виплюнути ніж проковтнути

собі налила ти мартіні,мене ж мордуєш молоком квасним

хтось вільно йде по життю,а когось доля волоче на мотузці

жаби тепер такі цицькаті,що треба дуже стерегтись

чомусь тепер мені здається,що рідко звабити вдається

у ногах немає правди,та й межи ногами

думок багато,однодумців мало

нужда його зануждала,став він ся нуждати

він у зв*язках порочних,залишався непорочним

чим красивіші в жінки ноги,тим більші в чоловіка роги

переспали ми з тобою,так і не заснувши

хотів взяти себе в руки,але протягнув ноги

мене ти взяла голими ногами

коли ми ся покохали ,солв*ї співали,коли ми ся розлучали,то пси валували

до мене муза приходила,нам було добре тої ночі

таке палке кохання,аж здимів пулярес

поки мене не післали,щезну по англійськи

прийшов,побачив,переміг себе,і втік

гола жінка,-найгрізніша зброя

по моді я вже не вдягаюсь,бо мода є ,грошей нема

пулярес мій терпів багато,жінок він люто проклинав

від курячої сліпоти,прозрів до мудрості віслячої

мене ти взяла за живе,схопила і не відпускаєш




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-03 17:25:24
Переглядів сторінки твору 469
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній