ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимарівна
2020.04.09 12:37
Принцип ласого шматка:
приватизаційний простір.
Загребущого рука
не цуралась з дев’яностих!

Йшов розподіл всіх і вся
серед сильних цього світу.
Не одне тоді ім’я

Іван Потьомкін
2020.04.09 11:57
“Most of us have formed an unrealistic picture of life on a desert island. We sometimes imagine a desert island to be a sort of paradise where the sun always shines. Life there is simple and good. Ripe fruit falls from the trees...” Нечто подобное нари

Олександр Сушко
2020.04.09 09:42
От і підняли голову недобитки Януковича, галасують на всіх телеканалах як навіжені. Відчувають, що на хвилі народного невдоволення нинішнім очільником держави, вони скоро знову прийдуть до влади. А люди вуха розпустили, очі вилупили в екрани і вірять всь

Сергій Губерначук
2020.04.09 08:16
І він побачив,
що рука його
піднесла сонце
над безмежним світом.
Йому пекло..,
а пекло не могло
очей його
і голосу спалити!

Віктор Кучерук
2020.04.09 05:45
Спів пташиний на світанку,
Мов будильника сигнал, –
Забринів безперестанку
В сонній тиші на загал.
Дерся піснею в кімнату
Крізь прочинене вікно
Неспокійно і завзято,
Шанобливо й угурно.

Микола Соболь
2020.04.09 05:35
Чи поставить доля на коліна,
Чи здіймешся птахом до небес…
Пам’ятай назавжди ти – людина
І життя дано тобі єдине
Проживи, щоб лід душевний скрес.

Не шукай високої науки,
У добрі народиться добро.

Ярослав Чорногуз
2020.04.09 02:54
Красуня, яка мене любить,
Про мене лиш думає все.
І пестить цілунками в губи,
І квіти найкращі несе
Красуня, яка мене любить.

Красуня, яка мене любить.
Зітхає… Все «Ох!» їй та «Ах!»

Володимир Бойко
2020.04.08 23:27
Оптимісти мрійливо дивились
У світле майбутнє.
Песимісти, однак,
Готувались до чорного дня.

Посміхнулась фортуна останнім,
Та тільки на кутні,
Бо в нерівному герці

Віктор Кучерук
2020.04.08 21:34
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Хоч нема від поезії
Для родини й гроша.
Не хвалюся зарплатою
Але йду на парі,
Що штани перелатую
І гризу сухарі.

Оксана Логоша
2020.04.08 21:10
Пташечко моя,дрібко,
Мила моя втіха.
Не затонка гілка?
Не затісна стріха?
Серце твоє пташине.
Сила твоя крилата.
Що тобі ті вершини...
Що тобі ті грати...

Євген Федчук
2020.04.08 20:57
Сиджу собі на лавці попід тином.
Вже сонечко на захід погляда.
На возі хтось везе додому сіно,
Сидить у ньому, що його й не видно,
Лиш чути голос іноді: «Гайда!»
Навпроти за дорогою толока.
Бабуся пасти вивела козу.
Коза ще молоденька – кілька рокі

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.

Іван Потьомкін
2020.04.08 00:44
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув,що Храм мають зробить таким,
Який той був за Соломона,
Спродав усе своє добро
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходився робить ворота з міді.
Що блиском не поступалась золоту сам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Проза

 Стендаль. Якість голосу

З книжки “Життя Россіні”

Мисливський ріг чутно в горах Шотландії на значно більшій відстані, аніж людський голос. Ось єдине, в чому мистецтво подужало перевершити природу, – у силі звуку. В іншому, не менш важливому вимірі, у тому, що стосується виразності й приємності, людський голос і далі є вищий від будь-якого музичного інструмента, і навіть можна сказати, що музичні інструменти тим більше подобаються, чим більше за звучанням вони наближаються до людського голосу.
Мені здається, якщо у хвилину спокійного роздуму і тихого смутку ми станемо уважно запитувати нашу душу, то почуємо від неї, що таємниця чарів людського голосу полягає в таких двох обставинах:
1) Відтінок почуття, який голос неминуче вносить в усе. Голоси найхолодніших співачок, пань Кампорезі, Фодор, Фести й т. д., за відсутності інших почуттів поступово домішують у спів якусь невиразну радість. Я не говорю про пані Каталані; її приголомшливий голос видається душі дивом. Тріпотіння, яке нас опановує при цьому, спочатку навіть заважає бачити прекрасну і благородну безпристрасність цієї чарівливої співачки. Можна заради самого задоволення уявити собі голос пані Каталані в поєднанні з поривчастою душею і драматичним обдаруванням пані Пасти. Продовживши на мить цю ілюзію, ви неминуче розчаруєтеся, зате у вас залишиться переконання, що музика – наймогутніше з усіх мистецтв [1].
2) Друга перевага голосу – це слово; воно підказує уяві слухачів характер тих образів, які ній повинні поставати.
Людський голос має менше сили порівняно з інструментами, зате він набагато більшою мірою володіє здатністю змінювати силу звуку.
Розмаїття переходів, тобто неможливість для голосу бути безпристрасним, на мій погляд, важливіша його перевага, ніж навіть наявність слів.
Погані вірші, з яких складається італійська арія і в яких безнастанно повторюються одній й ті самі слова, спочатку зовсім не сприймаються як вірші; до слуху глядачів долітає проза [2], притому красу вірша становлять аж ніяк не найсильніші зі слів, наприклад, «я вас смертельно ненавиджу» або «я шалено кохаю вас»; тільки відтінки в самих словах та в їхньому розташуванні є доказом пристрасті й викликають наше співчуття до неї, а тимчасом якраз відтінки й буває неможливо передати п’ятдесятьма чи шістдесятьма словами, що складають італійську арію. Отже, слова можуть бути лише простою канвою; справа музики – розквітчати їх яскравими барвами.
Ви хочете нового доказу, що слова мають у музиці лише допоміжне значення і слугують у ній мовби етикетками почуттів? Порівняйте арію, яку з наголошеною пристрасністю голосу заспівала пані Беллок або панна Пізароні, з тією самою арією, яку хвилину потому заспівала яка-небудь учена тріскачка Півночі. Холодна співачка вимовить ті самі слова: «Io fermo, mio ben, morir mi sento» [3] – і при цьому анітрохи не розтопить криги в нашому серці.
Якщо ми вже вловили два чи три слова, з яких дізнаємося, що герой у розпачі або що він щасливий до нестями, то зовсім не потребуємо розбирати всю решту слів виконуваної арії; найважливіше – аби у виконанні була відчутна пристрасть. Тому нам завжди приносить задоволення добрий оперний спів, навіть тоді, коли співають незнайомою нам мовою. Треба лише, аби сусід по ложі бодай одним словом позначив кожну з виконуваних арій. Отож: можна насолоджуватися трагічним актором, який виконує свою роль мовою, лише окремі слова якої нам зрозумілі. З усіх цих спостережень я хотів би зробити висновок, що інтонація слів для музики набагато важливіша за самі слова.
Експресія – ось головна вартість співака.
Будь-які успіхи, що їх досягає мистецтво співу, позбавлене експресії чи обдароване нею слабкою мірою, нетривалі або можуть залежати від якогось випадкового уподобання глядачів, котре не має стосунку до мистецтва: врода акторки, її чесноти, її політичні переконання тощо.
В Італії наводять дивовижні приклади пророцтв, які докладно здійснювалися. Один неаполітанський любитель, говорячи про двох співачок, з яких одну публіка підносила до небес, а другу насилу терпіла, вигукнув серед партеру Сан-Карло, охоплений одним із тих спалахів захвату, котрі такі часті в цій країні: «Мине ще три роки, і всі зневажатимуть ту, якій зараз ви оплескуєте, а тою, яку ви зневажаєте, будуть захоплюватися». Минуло всього пів року, і його передбачення справдилося: співачка, яка співала з експресією, цілковито затьмарила другу, яка мала голос, красивий од природи. Тут вийшло те саме, що відбувається в суспільстві, де людина великого розуму бере гору над мальованим красенем. Такого ґатунку переворот у смаках неаполітанської публіки все-таки здійснився б, хоча, можливо, і не настільки скоро, якби співачка, – замість чудового голосу, котрий їй подарувала доля, – володіла bravura (мистецтвом, якого досягнуто через вправи).


Переклав Василь Білоцерківський

[1] Якими захопливими насолодами ми б завдячували віолончелі Ромберґа, якби замість непорочності й простодушності доброго німецького бюргера він мав пристрасну душу Вертера! Панна Шаурот, славетна дев’ятирічна піяністка, віщує все шаленство генія. (Дельфіна фон Шаурот (1813 – 1887) – німецька піаністка і композиторка. Учениця Ф. Калькбреннера, вундеркінд. Ф. Мендельсон присвятив їй свій Перший фортепіянний концерт. – Прим. перекл.).
[2] Передайте в партитурі «Гораціїв» слова знаменитої арії «Quelle pupille tenere» так, як їх співають.
[3] Я тремчу, мій любий, відчуваю, що помираю (іт.).




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-06 13:23:44
Переглядів сторінки твору 99
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2020.04.02 08:05
Автор у цю хвилину відсутній