Якось на базарі одного північного міста зустрілися два ченці. Вони прийшли за продуктами з різних монастирів. Їх увагу привернули досі небачені плоди у формі помаранчевих куль. Продукти уже були куплені і всі гроші витрачені, та цікавість перемогла. Хтось із них поцікавився назвою тих фруктів незвичного кольору.
– Апельсини, дуже смачні південні плоди, – посміхнувся доброзичливо статечний торгівець. – Купіть, не пожалкуєте!
– Вибачте, не маємо грошей, – відповів інший і обоє було зібралися іти далі, але старий мовчки простягнув кожному з них по великому спілому апельсину.
Монахи щиро подякували продавцеві фруктів і відправились кожен у свій монастир.
Повернувшись до своєї обителі, перший з них уже було зібрався насолодитися смаком екзотичного плоду, але помітив зацікавлений погляд мешканця сусідньої келії. Дещо поміркувавши, він подарував апельсин сусідові. Той дуже зрадів нагоді скуштувати загадковий плід з приємним ароматом.
Подякувавши брату по вірі, він поніс помаранч до себе в келію. Однак по дорозі щасливий монах зустрів іншого свого сусіда, який з цікавістю дивився на дивовижний плід. Щастям потрібно ділитися, – подумав монах і віддав апельсин колезі, чим привів того в цілковите захоплення.
Аналогічна історія з незначними відмінностями повторювалась протягом кількох діб декілька десятків разів, аж доки апельсин не повернувся до ченця, який і приніс його з міста. За цей час плід покрився пліснявою і став неприємним на запах, а тому монаху довелося просто викинути його так і не скуштувавши.
Другий же апельсин чекала інша доля. Його власник, прийшовши до свого монастиря і побачивши зацікавлений погляд товариша, попросив його зібрати всіх ченців. Далі він узяв ніж, акуратно зняв з невідомого плоду оранжеву шкірочку і розділив його поміж усіма порівну. Хоча кожному дісталося по невеличкому шматочку, але смак того екзотичного плоду ченці другого монастиря запам’ятали на все своє життя.
Отака різна доля спіткала два на перший погляд однакових апельсини.

08.01.2020