ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Сьогодні передивившись стрічку новин і не знайшовши там жодної втішної новини я все таки хочу зрозуміти гробове мовчання тих, хто так радо і урочисто заявляв що вони 73%, а ті хто не відносяться до цих "переможних" відсотків це порохоботи і взагалі якась непотріб на їх переконання.
Я буду говорити сьогодні виключно про себе і свої відчуття. Ніколи нічиїм ботом не була і за Петра Порошенка голосувала не тому, що Він для мене був сонцем без плям, а тому, що бачила реальні здобутки: у відродженні ЗСУ, у зовнішній політиці, в позитивних змінах у моєму селищі Слобожанське, де реально запрацювали реформа децентралізації і ще багато-багато в чому... Я відчувала себе Українкою на своїй землі, хоч як не було важко. А коли під час чергової поїздки на передову, побачила яким брудом поливає його канал "Новоросія", побачила грубо змонтовані брехливі фейки то у своєму рішенні утвердилася. Я навіть ту поїздку добре пам'ятаю, коли хлопці пригощали нас чаєм, а ми попросили включити нам маленький допотопний телевізор і те що там побачили настільки вразило, там було стільки ненависті до нашого президента що уже тоді навесні 2018р я собі сказала, що коли вороги його так ненавидять, то значить робить багато вірних речей.Тоді я і зробила свій вибір, хоч претензії і у мене були і немало, та почала дивитися на недоліки іншими очима, намагалася зрозуміти деякі речі, знайти виправдання деяким вчинкам. Коли чесно, то не завжди знаходила виправдання деяким вчинкам тодішньої влади, а у деяких напрямках відвертої бездіяльності і всередині усе бунтувало, та розуміла, що усе відразу в таких умовах змінити неможливо, адже вороги не тільки зовні, а і всередині країни зачаїлися і шкодять, як тільки можуть. До останнього чекала, що здоровий глузд переможе і усі патріотичні сили об'єднаються, чи хоч би перестануть брудом поливати один одного. Він же не піарив себе, як найкращого, а казав, що Він потрібен Україні. Так сьогодні це видно навіть засліпленому до нього ненавистю, що Порошенко був потрібен Україні на ці перехідні і надважкі роки, щоб закріпити принаймі те, що мали, чого досягнули.
Девять місяців пройшло від виборів і що ми сьогодні бачимо, повне руйнування усього досягнутого, чим пишалася Україна, стовідсоткову імпотентність нової влади, тому, що куди не поглянь на усіх напрямках діяльності одні мінуси і проколи по факту діяльності, а найгірше що у душі багатьох заповзає безнадія.
Хочу запитати у 73%, а хто ж нині на війні наживається?
Чому ми, хто підтримував наші ЗСУ і досі підтримуємо, а де ж команда зе?
Чому мовчить СБУ коли сатрапи Януковича відверто на ТБ принижують пам'ять Небесної Сотні.
І ще багато, багато хочу задати чому, на які я не отримаю відповіді...
29.01.2020р. Надія Таршин
Я буду говорити сьогодні виключно про себе і свої відчуття. Ніколи нічиїм ботом не була і за Петра Порошенка голосувала не тому, що Він для мене був сонцем без плям, а тому, що бачила реальні здобутки: у відродженні ЗСУ, у зовнішній політиці, в позитивних змінах у моєму селищі Слобожанське, де реально запрацювали реформа децентралізації і ще багато-багато в чому... Я відчувала себе Українкою на своїй землі, хоч як не було важко. А коли під час чергової поїздки на передову, побачила яким брудом поливає його канал "Новоросія", побачила грубо змонтовані брехливі фейки то у своєму рішенні утвердилася. Я навіть ту поїздку добре пам'ятаю, коли хлопці пригощали нас чаєм, а ми попросили включити нам маленький допотопний телевізор і те що там побачили настільки вразило, там було стільки ненависті до нашого президента що уже тоді навесні 2018р я собі сказала, що коли вороги його так ненавидять, то значить робить багато вірних речей.Тоді я і зробила свій вибір, хоч претензії і у мене були і немало, та почала дивитися на недоліки іншими очима, намагалася зрозуміти деякі речі, знайти виправдання деяким вчинкам. Коли чесно, то не завжди знаходила виправдання деяким вчинкам тодішньої влади, а у деяких напрямках відвертої бездіяльності і всередині усе бунтувало, та розуміла, що усе відразу в таких умовах змінити неможливо, адже вороги не тільки зовні, а і всередині країни зачаїлися і шкодять, як тільки можуть. До останнього чекала, що здоровий глузд переможе і усі патріотичні сили об'єднаються, чи хоч би перестануть брудом поливати один одного. Він же не піарив себе, як найкращого, а казав, що Він потрібен Україні. Так сьогодні це видно навіть засліпленому до нього ненавистю, що Порошенко був потрібен Україні на ці перехідні і надважкі роки, щоб закріпити принаймі те, що мали, чого досягнули.
Девять місяців пройшло від виборів і що ми сьогодні бачимо, повне руйнування усього досягнутого, чим пишалася Україна, стовідсоткову імпотентність нової влади, тому, що куди не поглянь на усіх напрямках діяльності одні мінуси і проколи по факту діяльності, а найгірше що у душі багатьох заповзає безнадія.
Хочу запитати у 73%, а хто ж нині на війні наживається?
Чому ми, хто підтримував наші ЗСУ і досі підтримуємо, а де ж команда зе?
Чому мовчить СБУ коли сатрапи Януковича відверто на ТБ принижують пам'ять Небесної Сотні.
І ще багато, багато хочу задати чому, на які я не отримаю відповіді...
29.01.2020р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"А душа не співає вже пісні голосні"
• Перейти на сторінку •
"У нас нині новини - розпечені жарини..."
• Перейти на сторінку •
"У нас нині новини - розпечені жарини..."
Про публікацію