ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.03.28
21:49
«Феєрверків ламалися
стріли,
Бал буяв і здригався
палац,
Ми з тобою раптово
зустрілись,
Наче блискавка вразила
нас.
стріли,
Бал буяв і здригався
палац,
Ми з тобою раптово
зустрілись,
Наче блискавка вразила
нас.
2020.03.28
21:48
А передвісником біди була неволя,
А ми благали у катів подати долю.
Нам обіцяли, як завжди, велике чудо,
Але ніколи від орди добра не буде.
Народ бездумно тупцював по лабіринту...
Доволі є проводирів, та годі вийти.
І хоч надія найостання помира
А ми благали у катів подати долю.
Нам обіцяли, як завжди, велике чудо,
Але ніколи від орди добра не буде.
Народ бездумно тупцював по лабіринту...
Доволі є проводирів, та годі вийти.
І хоч надія найостання помира
2020.03.28
21:45
«Whether we find a joke funny or not largely depends on where been brought up. The sense of humor is mysteriously bound up with national characteristics ”,- сказано в зарисовке “Funny or not”.
Отчасти соглашаясь с автором, что юмор россиянина покажется ф
2020.03.28
19:31
Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.
Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
Я дивлюся на скот
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.
Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
Я дивлюся на скот
2020.03.28
18:43
Коли життя ховаємо у фантики,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.
Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.
Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,
2020.03.28
17:43
Не за гірським високим станом
І не за морем - океаном –
На цих просторах степових
Жило у роки нині давні
Велике плем’я – плем’я славне.
І до сьогодні ще про них
Вітри привільнії шепочуть
І трави шелестять
І не за морем - океаном –
На цих просторах степових
Жило у роки нині давні
Велике плем’я – плем’я славне.
І до сьогодні ще про них
Вітри привільнії шепочуть
І трави шелестять
2020.03.28
15:04
Ось-ось вже квітень незабаром.
Та в душу ллється гіркота,
що відчуття весни позбавить
ця карантинна пустота.
Та треба спілкуватись з нею.
Розсадник обійти біди.
Ізолюватись за потреби,
Та в душу ллється гіркота,
що відчуття весни позбавить
ця карантинна пустота.
Та треба спілкуватись з нею.
Розсадник обійти біди.
Ізолюватись за потреби,
2020.03.28
11:36
Зайчики дрімають в нірках,
Білочки сидять в дуплі,
А шпаки, що прилетіли,
Заховались взагалі.
І Тарасик сидить вдома,
Каже мама: "Карантин.
Пам'ятай завжди,синочок,
Ти в оселі не один!
Білочки сидять в дуплі,
А шпаки, що прилетіли,
Заховались взагалі.
І Тарасик сидить вдома,
Каже мама: "Карантин.
Пам'ятай завжди,синочок,
Ти в оселі не один!
2020.03.28
09:59
В далеку давнину сусідом рабі Єгошуа бен Леві був єретик, що відійшов від юдаїзму і глузував над правовірними.
«Візьму-но півня,- сказав рабі,- прив’яжу до ліжка і, як гребінь побіліє, прокляну негідника».
Це, власне, був час, коли Господь карає гріш
2020.03.28
09:57
Жаліється дружині чоловік:
"Сьогодні знову від сусіда втік.
Як тільки закортіло калганівки,
із під землі з'являється Пахілько.
Вже замахав, нахабний тут, як тут,
а на халяву роги не ростуть.
Вечеряєм подалі у альтанці,
он самогонка, як сльоза у
"Сьогодні знову від сусіда втік.
Як тільки закортіло калганівки,
із під землі з'являється Пахілько.
Вже замахав, нахабний тут, як тут,
а на халяву роги не ростуть.
Вечеряєм подалі у альтанці,
он самогонка, як сльоза у
2020.03.28
08:48
Створю тобі вірша
для тих, кому за тридцять,
а для тих, кому за сорок,
хай чекають ще п’ять років.
Про цей намір
складеться дивне враження,
ніби це й не вірш,
а якесь відображення
для тих, кому за тридцять,
а для тих, кому за сорок,
хай чекають ще п’ять років.
Про цей намір
складеться дивне враження,
ніби це й не вірш,
а якесь відображення
2020.03.28
07:16
Поезія - це завжди неповторність,
А проза - юринда! Ні те, ні се!
Колега ж - двадцять років строчить повість
І півжиття втрачає на есе.
Вважаю, що страждати так не варто,
Творю натхненно, за один момент:
Обідаю - рождається рулада,
А проза - юринда! Ні те, ні се!
Колега ж - двадцять років строчить повість
І півжиття втрачає на есе.
Вважаю, що страждати так не варто,
Творю натхненно, за один момент:
Обідаю - рождається рулада,
2020.03.28
06:53
Чого смієшся? Вірус – убивця!
Поки його не відчув на собі?
Усмішки всюди, радісні лиця,
Пивасика пляшка, шлях у юрбі…
Потім додому. Мати чекає.
Назавтра закашляв – перша з ознак:
«На тобі, синку, з травами чаю.» –
Поки його не відчув на собі?
Усмішки всюди, радісні лиця,
Пивасика пляшка, шлях у юрбі…
Потім додому. Мати чекає.
Назавтра закашляв – перша з ознак:
«На тобі, синку, з травами чаю.» –
2020.03.28
06:19
Дозвольте, пані і пани,
Вітати з келії моєї
Усіх заручників цієї
Епідемічної весни.
Все утрясеться і пройде:
Жалі, печалі і тривоги,
Повідкриваються дороги
Вітати з келії моєї
Усіх заручників цієї
Епідемічної весни.
Все утрясеться і пройде:
Жалі, печалі і тривоги,
Повідкриваються дороги
2020.03.28
04:03
Над обрієм сонце звелося помалу
І хмари прожогом пустилися в лет, –
Обпечені жаром проміння – тікали
Вони перед сяйвом яскравим вперед.
Тіла волохаті підштовхував вітер
І вабили види просвітлі земні, –
І в слово збиралась метелиця літер,
Віщуючи ра
І хмари прожогом пустилися в лет, –
Обпечені жаром проміння – тікали
Вони перед сяйвом яскравим вперед.
Тіла волохаті підштовхував вітер
І вабили види просвітлі земні, –
І в слово збиралась метелиця літер,
Віщуючи ра
2020.03.27
21:24
Тече, міліючи, ручай
Уздовж пилястої дороги, –
Ти, Боже, згинути не дай
Життю без крапельки вологи!
З небесних сит посій сльоти
На денце сумно розпростерте,
Щоб він ожив од повноти
Дзвінкої муті водоверті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Уздовж пилястої дороги, –
Ти, Боже, згинути не дай
Життю без крапельки вологи!
З небесних сит посій сльоти
На денце сумно розпростерте,
Щоб він ожив од повноти
Дзвінкої муті водоверті.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2020.03.22
2020.03.15
2020.03.12
2020.01.31
2020.01.20
2020.01.19
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Проза
Про дівчинку та кашу
Дівчинка Саша не любила кашу. Не любила, не дружила, кашу їсти не хотіла.
Якось нудьгують вони на веранді удвох: Саша та каша. Саша - за столом, каша - на столі. …Вранці мати кашу варила, строго доньці говорила: “Спочатку з’їси кашу, а потім можеш гратись, Сашо.”
Сумує дівчинка, зітхає: каша гратись не дозволяє!
Аж раптом підходить до столика Мурчик - котик, м’якенький животик:
- Няв - няв, дівчинка Саша, дай - но мені трішечки каші, будь ласка! А за котиком прибігає песик Барбосик, чорненький носик:
- Рр – гав! Дівчинка Саша, будь ласка, будь ласка - трішечки каші! Я навіть мисочку приніс.
Раптом прямо на столик стрибає горобець на ім’я Молодець - розбишака, задирака і задавака: - Цінь - цвірінь, дівчинка Саша, а ну швиденько дай мені каші!
З радістю Саша всім накладає каші.
Котик мурчить, песик гарчить, горобчик по столу дзьобом стучить. Дружно кашу наминають, все до кріхти підбирають.
- Спасибі, дівчинка Саша, дякуємо за кашу!
- Невже така гарна ця каша? - дивується Саша.
- Каша - смачна, чудова, готові їсти знову і знову!
- Каша - чудова, каша смачна і для здоров’я корисна вона, - додав горобець. - Я весь ранок літав, стрибав, втомився, мало не впав, а каші поїв і знову - козак, ось так!
- Знаємо, який ти козак: з іншими горобцями бився та й отримав на горіхи! - тихенько пробурчав Барбосик, але вголос нічого не промовив, бо не був ябедою…
Ввечері Саша сказала:
- Матусю, дай мені завтра велику миску каші, щоб вистачило котику Мурчику, песику Барбосику, горобчику Молодчику і… щоб мені … теж трішечки залишилось.
Так дівчинка Саша полюбила кашу.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про дівчинку та кашу
Дівчинка Саша не любила кашу. Не любила, не дружила, кашу їсти не хотіла.
Якось нудьгують вони на веранді удвох: Саша та каша. Саша - за столом, каша - на столі. …Вранці мати кашу варила, строго доньці говорила: “Спочатку з’їси кашу, а потім можеш гратись, Сашо.”
Сумує дівчинка, зітхає: каша гратись не дозволяє!
Аж раптом підходить до столика Мурчик - котик, м’якенький животик:
- Няв - няв, дівчинка Саша, дай - но мені трішечки каші, будь ласка! А за котиком прибігає песик Барбосик, чорненький носик:
- Рр – гав! Дівчинка Саша, будь ласка, будь ласка - трішечки каші! Я навіть мисочку приніс.
Раптом прямо на столик стрибає горобець на ім’я Молодець - розбишака, задирака і задавака: - Цінь - цвірінь, дівчинка Саша, а ну швиденько дай мені каші!
З радістю Саша всім накладає каші.
Котик мурчить, песик гарчить, горобчик по столу дзьобом стучить. Дружно кашу наминають, все до кріхти підбирають.
- Спасибі, дівчинка Саша, дякуємо за кашу!
- Невже така гарна ця каша? - дивується Саша.
- Каша - смачна, чудова, готові їсти знову і знову!
- Каша - чудова, каша смачна і для здоров’я корисна вона, - додав горобець. - Я весь ранок літав, стрибав, втомився, мало не впав, а каші поїв і знову - козак, ось так!
- Знаємо, який ти козак: з іншими горобцями бився та й отримав на горіхи! - тихенько пробурчав Барбосик, але вголос нічого не промовив, бо не був ябедою…
Ввечері Саша сказала:
- Матусю, дай мені завтра велику миску каші, щоб вистачило котику Мурчику, песику Барбосику, горобчику Молодчику і… щоб мені … теж трішечки залишилось.
Так дівчинка Саша полюбила кашу.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1016 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1016 seconds