Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
2026.08.24
11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
2026.08.24
07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
2026.08.23
22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
2026.08.23
21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
2026.08.23
19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
2026.08.23
18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
2026.08.23
15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
2026.08.23
14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
2026.08.23
13:27
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
хоче землі наші всі.
Крила в леті, хижий птах,
чар кінець, останній
2026.08.23
13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
2026.08.23
12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.
Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.
Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
2026.08.23
11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамдедобре Тамдедобре (1988) /
Проза
Діти-квіти
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діти-квіти
"От будуть свої діти, то побачиш як їх виховувати!- говорила мені мама, коли я рвалась на діскатєку у 8 класі у тоненьких калготках. Я ж хотіла бути модня. -15, сніг валить, а ми з Іркою топаємо в "Еверест" (то наше таке місцеве завідєніє, де можна було показати свої хореографічіскі здібності. Я ходила туди, бо "правда отой мальчик на мене дивиться? мабуть я йому нравлюсь"). Верталась додому ("дим сигарєт с мєнтолом" пам'ятаю той діскатєчний запах пробирався до трусів), спочатку була гречка, бо "ти в скільки додому мала прийти?.....А зараз скільки???"
"Діти-діти...." хитала мама головою, коли я через день злягла з температурою ("нє-нє, я тепло вдівалась, чесно! і шапку тоже!")
"Не буду я брати той бутерброд! Ніхто в класі не їсть! (Для мене було загадкою-ЯК щодня бутерброд появлявся в рюкзаці, а люди в маршрутці не могли второпати звідки запах ковбаси).
"Не хочу я ходити в музичну! -заявила вдома після другого заняття, - там треба виступати!"
"І в кого ти така вперта? Хіба в батька свого! Он прошу-молю на базар поїхати новий светр купити (скоро ж Паска, родина приїде з Львівщини), а він ніяк- ітак добре!
Не сошлись ми характерами дома, після школи втекла в кулінарний технікум в Тернопіль (хлопці б мене так любили, як я любила поїсти!). Свабода, - подумала, коли сідала в поїзд. 15 хвилин по тому, дзвінок-"Доця, не псіхуй, але я там тобі поклала банку тушонки, квашені огірки, і пару картоплин, звариш собі зупу (от чого я ніяк не похудаю!). Хай там тобі хлопці поможуть сумку до гуртожитка донести." Мама-мама....як же я її люблю! ❤️
...Час пролетів, як експрес "Берлін-Франкфурт". Тепер у мене є своє власне золотоволосе "а шо ти мені купила?":) мені є з ким розділити банку Нутелли, малювати нігті "мама, а давай тим розовим лаком", питати поради "які туфлі кращі", танцювати під Дорна, ліпити вареники, а потім півдня драяти кухню від муки. Я називаю її Ельза (ну любить дитина той мультик!), дякую за кольорові тюльпани на.... пошпакльованій стіні (а вдруг вона майбутній художник?), фарбую волосся в "таке як у феї", міцно-міцно обіймаю, і мрію лиш про одне- щоб вона була ЩАСЛИВОЮ!
П.С. "Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе". (Це сказала не я, але порада хороша))
"Діти-діти...." хитала мама головою, коли я через день злягла з температурою ("нє-нє, я тепло вдівалась, чесно! і шапку тоже!")
"Не буду я брати той бутерброд! Ніхто в класі не їсть! (Для мене було загадкою-ЯК щодня бутерброд появлявся в рюкзаці, а люди в маршрутці не могли второпати звідки запах ковбаси).
"Не хочу я ходити в музичну! -заявила вдома після другого заняття, - там треба виступати!"
"І в кого ти така вперта? Хіба в батька свого! Он прошу-молю на базар поїхати новий светр купити (скоро ж Паска, родина приїде з Львівщини), а він ніяк- ітак добре!
Не сошлись ми характерами дома, після школи втекла в кулінарний технікум в Тернопіль (хлопці б мене так любили, як я любила поїсти!). Свабода, - подумала, коли сідала в поїзд. 15 хвилин по тому, дзвінок-"Доця, не псіхуй, але я там тобі поклала банку тушонки, квашені огірки, і пару картоплин, звариш собі зупу (от чого я ніяк не похудаю!). Хай там тобі хлопці поможуть сумку до гуртожитка донести." Мама-мама....як же я її люблю! ❤️
...Час пролетів, як експрес "Берлін-Франкфурт". Тепер у мене є своє власне золотоволосе "а шо ти мені купила?":) мені є з ким розділити банку Нутелли, малювати нігті "мама, а давай тим розовим лаком", питати поради "які туфлі кращі", танцювати під Дорна, ліпити вареники, а потім півдня драяти кухню від муки. Я називаю її Ельза (ну любить дитина той мультик!), дякую за кольорові тюльпани на.... пошпакльованій стіні (а вдруг вона майбутній художник?), фарбую волосся в "таке як у феї", міцно-міцно обіймаю, і мрію лиш про одне- щоб вона була ЩАСЛИВОЮ!
П.С. "Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе". (Це сказала не я, але порада хороша))
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
