ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамдедобре Тамдедобре (1988) / Проза

 Діти-квіти
"От будуть свої діти, то побачиш як їх виховувати!- говорила мені мама, коли я рвалась на діскатєку у 8 класі у тоненьких калготках. Я ж хотіла бути модня. -15, сніг валить, а ми з Іркою топаємо в "Еверест" (то наше таке місцеве завідєніє, де можна було показати свої хореографічіскі здібності. Я ходила туди, бо "правда отой мальчик на мене дивиться? мабуть я йому нравлюсь"). Верталась додому ("дим сигарєт с мєнтолом" пам'ятаю той діскатєчний запах пробирався до трусів), спочатку була гречка, бо "ти в скільки додому мала прийти?.....А зараз скільки???"
"Діти-діти...." хитала мама головою, коли я через день злягла з температурою ("нє-нє, я тепло вдівалась, чесно! і шапку тоже!")
"Не буду я брати той бутерброд! Ніхто в класі не їсть! (Для мене було загадкою-ЯК щодня бутерброд появлявся в рюкзаці, а люди в маршрутці не могли второпати звідки запах ковбаси).
"Не хочу я ходити в музичну! -заявила вдома після другого заняття, - там треба виступати!"
"І в кого ти така вперта? Хіба в батька свого! Он прошу-молю на базар поїхати новий светр купити (скоро ж Паска, родина приїде з Львівщини), а він ніяк- ітак добре!
Не сошлись ми характерами дома, після школи втекла в кулінарний технікум в Тернопіль (хлопці б мене так любили, як я любила поїсти!). Свабода, - подумала, коли сідала в поїзд. 15 хвилин по тому, дзвінок-"Доця, не псіхуй, але я там тобі поклала банку тушонки, квашені огірки, і пару картоплин, звариш собі зупу (от чого я ніяк не похудаю!). Хай там тобі хлопці поможуть сумку до гуртожитка донести." Мама-мама....як же я її люблю! ❤️
...Час пролетів, як експрес "Берлін-Франкфурт". Тепер у мене є своє власне золотоволосе "а шо ти мені купила?":) мені є з ким розділити банку Нутелли, малювати нігті "мама, а давай тим розовим лаком", питати поради "які туфлі кращі", танцювати під Дорна, ліпити вареники, а потім півдня драяти кухню від муки. Я називаю її Ельза (ну любить дитина той мультик!), дякую за кольорові тюльпани на.... пошпакльованій стіні (а вдруг вона майбутній художник?), фарбую волосся в "таке як у феї", міцно-міцно обіймаю, і мрію лиш про одне- щоб вона була ЩАСЛИВОЮ!
П.С. "Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе". (Це сказала не я, але порада хороша))




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-01-31 14:38:57
Переглядів сторінки твору 530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2020.02.03 11:33
Автор у цю хвилину відсутній