Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.20
06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
2026.06.19
21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.06.19
20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
2026.06.19
19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Роса (1964) /
Проза
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Я погоджуюсь бути на цьому сайті, якщо модератори і власники визнають, що
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
