Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Роса (1964) /
Проза
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Я погоджуюсь бути на цьому сайті, якщо модератори і власники визнають, що
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
