Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.08
14:33
За небокраєм першим і наступним,
і скільки би їх не нарахував,
не знайдеться людей, яких шукаєш,
бо там лише – ілюзія нова.
Для неї виглядаєш ти так само,
Водночас – і немовби й на землі,
але на голові, а ти не далай-лама,
і скільки би їх не нарахував,
не знайдеться людей, яких шукаєш,
бо там лише – ілюзія нова.
Для неї виглядаєш ти так само,
Водночас – і немовби й на землі,
але на голові, а ти не далай-лама,
2026.05.08
13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
2026.05.08
13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
2026.05.08
11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
2026.05.08
11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
2026.05.08
10:15
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
2026.05.08
09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
2026.05.08
08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
2026.05.07
13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
2026.05.07
13:16
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
2026.05.07
12:27
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
2026.05.07
11:57
О, здалося, це кошмарний сон
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
«Ми – це не безліч стандартних «Я», а безліч всесвітів різних…» , - Василь Симоненко.*
Кожен художник в тій чи іншій мірі є пошуковцем, духовно – етичні, колористичні і інші шукання, важлива складова його життя і творчості. Бажано ставити перед собою над - завдання, в такому випадку найгірший результат, - це здобуття «золотої середини». Творити свій світ, нехай це буде невеличкий ареал від неосяжного Всесвіту, то є мрія живописця, який прагне стати Справжнім.
Книжки Кастанеди – специфічна концентрація взірців мудрості різних віків. Ось одна із розмов з доном Хуаном. Почуймо:
« - Чи знаєш ти що – небудь про оточуючий тебе світ?,- запитав він.
- Я знаю всілякого роду речі, - сказав я.
- Я маю на увазі – відчуваєш ти світ довкола себе?
- Я відчуваю в світі стільки, скільки можу.
- Цього недостатньо. Ти повинен відчувати все, інакше світ втрачає свій смисл».
Яна Магей, а оповідь у тексті йтиме про її живопис, бо він вартий уваги… Згадуючи роки дитинства молода мисткиня розповідає: «Найприємніші спогади пов’язані з моїм дідусем Михайлом, сумую, бо він пішов у засвіти вісім років тому…
З ним удвох ми проводили багато часу разом. Змалечку я любила з дідусем ходити по гриби в гори. А кожен такий похід, незалежно від віку, як перший. Ми брали з собою хліб, сало і сіль. Коли було подолано півдороги, робили зупинку біля криниці, яку називали нашою. Виймали з торбини просту їжу і смажили гриби. То були найсмачніші – і хліб з салом, і гриби, найкраща кринична вода! Дідусь працював начальником цеху на вертолітному заводі, дитячій радості не було меж, коли він брав мене на роботу. Траплялася можливість посидіти в кабіні гелікоптера, уявляла себе в Польоті…».
Повинно бути у людини відчуття приналежності до родоводу, до свого народу. Та місцевість, де народилась , зростала, формувалася, найкраща тому що рідна, а не завдяки красі довкілля, чи ще чомусь. В Яни такі відчуття є, вони не могли не віддзеркалитися в творчості… На одній з картин змальована луйтра (драбина), то непрямий перегук з назвою відомої збірки віршів П. Мідянки «Луйтра в небо», і це свідчення потягу художниці до горішнього, незнаного…
,
Яна здобула фахову мистецьку освіту, 4 роки навчалася в Мукачівській філії Закарпатської академії мистецтв, останній рік студіювала науки вже в Ужгороді. Серед митців – педагогів найбільше виділяє А. Коприву. «Я багато чого від нього навчилася, вчуся дотепер, і вмінню працювати з кольором, експериментувати, бути сміливим у письмі, тоді виникають цікаві варіації на полотні…», - мовить художниця.
Яні до вподоби те, що сотворили відомі і знамениті імпресіоністи, фовісти, віднедавна дівчина поринула в царину абстракції, вже з’явилися деякі роботи. Заглиблюється у творчість: К. Моне, В. ван Гога, А. Матісса, А. Дерена…
Вставка перша.
ВІнсент ван Гог, в палітрі якого є 2 основні кольори, які він позиціонував як протилежні: жовтий і синій. Один, від ніжно – цитринового до яскраво – помаранчевого, видавався йому спорідненим з сонячним світлом, пшеничним полем, усім тим, що насичує поняття Життя. Другий – від блакитного до майже синьо – чорного, бачився загадковим і мінорним, був носієм фатуму, невідворотності… Боротьба двох кольорів була в уяві великого живописця протистоянням Добра і Зла, світла дня і темряви ночі. Решта барв доповнювали їх, підсилювали або послаблювали , надаючи їм рис або м’якості, витонченості, або доводячи їх до шалу, до начебто дисонансів, що кричать… Малярство Вінсента емоційне, та це не спонтанні емоції, там сокриті роздуми, там узагальнений досвід великих колористів минулого.
В роботах Яни Магей присутня динаміка зображеного, навіть ознаки драматизму, як натяк на те, - що щось повинно відбутися на тій території, що змальована на картині…
Вставка друга.
«Les fauves» (дикі), представили свої роботи в 1905 році у Паризькому Салоні незалежних: А. Марке, Ж. Брак, А. Дерен, інші. Фовістам властива інтенсивна контрастність колориту, гострі композиційні ритми, декоративізм і лаконічність манери письма, також віднайдення свіжих імпульсів у творчості примітивістів. Риси примітивізму притаманні не лише фовістам (А. Матісс, А. Дерен), а і раннім представникам кубізму (П. Пікассо), дадаїзму (М. Дюшан). Вони прагнули долучитися до – незамуленого, чистого, емоційно – народного…
Споглядаючи певні абстрактні роботи авторки побачив застосування в них елементів фрактальної геометрії. Термін фрактал походить від латинського «fractus», і означає як «те що складається з фрагментів». Бенуа Мандельброт (математик) цим словом в 1975 році позначив самоподібні структури, якими він тоді займався, хоча термін фрактал не відноситься до математичних понять. Фрактали (фрагменти) мають у собі ще багато не розкритого, це мова Живої Природи…
Є у мистецтві як елітарні витвори, так і вульгарні. Дуже точно і гостро висловився М. Кундера: «Презирство до вульгарного було властиво і давнім салонам і салонам сьогоднішнім. Згадаємо етимологію: «вульгарний» походить від vulgus – «народ»; вульгарне те, що подобається народу; демократ, представник лівих, борець за права людини зобов’язаний любити народ, але він здатен зверхньо висловлювати йому презирство у всьому, що знаходить вульгарним…». (!!).
Яна Магей, - це одна з представниць молодої генерації мистецького Закарпаття. Дівчина має хист, картини засвідчують це. Подальша її мистецька доля залежить від працездатності, що їй притаманна, від незникомої пожади до пізнання, врешті, від прихильності Вищих Сил. Хочеться вірити у щасливе завтра художниці, не тільки у малярстві. Ознаки елітарності присутні у витворах Яни, а кожне нове досягнення породжує інше, ще новіше…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Інтернет – видання «ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Ми – це не безліч стандартних «Я», а безліч всесвітів різних…» , - Василь Симоненко.*
Кожен художник в тій чи іншій мірі є пошуковцем, духовно – етичні, колористичні і інші шукання, важлива складова його життя і творчості. Бажано ставити перед собою над - завдання, в такому випадку найгірший результат, - це здобуття «золотої середини». Творити свій світ, нехай це буде невеличкий ареал від неосяжного Всесвіту, то є мрія живописця, який прагне стати Справжнім.Книжки Кастанеди – специфічна концентрація взірців мудрості різних віків. Ось одна із розмов з доном Хуаном. Почуймо:
« - Чи знаєш ти що – небудь про оточуючий тебе світ?,- запитав він.
- Я знаю всілякого роду речі, - сказав я.
- Я маю на увазі – відчуваєш ти світ довкола себе?
- Я відчуваю в світі стільки, скільки можу.
- Цього недостатньо. Ти повинен відчувати все, інакше світ втрачає свій смисл».
Яна Магей, а оповідь у тексті йтиме про її живопис, бо він вартий уваги… Згадуючи роки дитинства молода мисткиня розповідає: «Найприємніші спогади пов’язані з моїм дідусем Михайлом, сумую, бо він пішов у засвіти вісім років тому…
З ним удвох ми проводили багато часу разом. Змалечку я любила з дідусем ходити по гриби в гори. А кожен такий похід, незалежно від віку, як перший. Ми брали з собою хліб, сало і сіль. Коли було подолано півдороги, робили зупинку біля криниці, яку називали нашою. Виймали з торбини просту їжу і смажили гриби. То були найсмачніші – і хліб з салом, і гриби, найкраща кринична вода! Дідусь працював начальником цеху на вертолітному заводі, дитячій радості не було меж, коли він брав мене на роботу. Траплялася можливість посидіти в кабіні гелікоптера, уявляла себе в Польоті…».
Повинно бути у людини відчуття приналежності до родоводу, до свого народу. Та місцевість, де народилась , зростала, формувалася, найкраща тому що рідна, а не завдяки красі довкілля, чи ще чомусь. В Яни такі відчуття є, вони не могли не віддзеркалитися в творчості… На одній з картин змальована луйтра (драбина), то непрямий перегук з назвою відомої збірки віршів П. Мідянки «Луйтра в небо», і це свідчення потягу художниці до горішнього, незнаного…
,
Яна здобула фахову мистецьку освіту, 4 роки навчалася в Мукачівській філії Закарпатської академії мистецтв, останній рік студіювала науки вже в Ужгороді. Серед митців – педагогів найбільше виділяє А. Коприву. «Я багато чого від нього навчилася, вчуся дотепер, і вмінню працювати з кольором, експериментувати, бути сміливим у письмі, тоді виникають цікаві варіації на полотні…», - мовить художниця.
Яні до вподоби те, що сотворили відомі і знамениті імпресіоністи, фовісти, віднедавна дівчина поринула в царину абстракції, вже з’явилися деякі роботи. Заглиблюється у творчість: К. Моне, В. ван Гога, А. Матісса, А. Дерена…
Вставка перша.
ВІнсент ван Гог, в палітрі якого є 2 основні кольори, які він позиціонував як протилежні: жовтий і синій. Один, від ніжно – цитринового до яскраво – помаранчевого, видавався йому спорідненим з сонячним світлом, пшеничним полем, усім тим, що насичує поняття Життя. Другий – від блакитного до майже синьо – чорного, бачився загадковим і мінорним, був носієм фатуму, невідворотності… Боротьба двох кольорів була в уяві великого живописця протистоянням Добра і Зла, світла дня і темряви ночі. Решта барв доповнювали їх, підсилювали або послаблювали , надаючи їм рис або м’якості, витонченості, або доводячи їх до шалу, до начебто дисонансів, що кричать… Малярство Вінсента емоційне, та це не спонтанні емоції, там сокриті роздуми, там узагальнений досвід великих колористів минулого.
В роботах Яни Магей присутня динаміка зображеного, навіть ознаки драматизму, як натяк на те, - що щось повинно відбутися на тій території, що змальована на картині…
Вставка друга.
«Les fauves» (дикі), представили свої роботи в 1905 році у Паризькому Салоні незалежних: А. Марке, Ж. Брак, А. Дерен, інші. Фовістам властива інтенсивна контрастність колориту, гострі композиційні ритми, декоративізм і лаконічність манери письма, також віднайдення свіжих імпульсів у творчості примітивістів. Риси примітивізму притаманні не лише фовістам (А. Матісс, А. Дерен), а і раннім представникам кубізму (П. Пікассо), дадаїзму (М. Дюшан). Вони прагнули долучитися до – незамуленого, чистого, емоційно – народного…
Споглядаючи певні абстрактні роботи авторки побачив застосування в них елементів фрактальної геометрії. Термін фрактал походить від латинського «fractus», і означає як «те що складається з фрагментів». Бенуа Мандельброт (математик) цим словом в 1975 році позначив самоподібні структури, якими він тоді займався, хоча термін фрактал не відноситься до математичних понять. Фрактали (фрагменти) мають у собі ще багато не розкритого, це мова Живої Природи…
Є у мистецтві як елітарні витвори, так і вульгарні. Дуже точно і гостро висловився М. Кундера: «Презирство до вульгарного було властиво і давнім салонам і салонам сьогоднішнім. Згадаємо етимологію: «вульгарний» походить від vulgus – «народ»; вульгарне те, що подобається народу; демократ, представник лівих, борець за права людини зобов’язаний любити народ, але він здатен зверхньо висловлювати йому презирство у всьому, що знаходить вульгарним…». (!!).
Яна Магей, - це одна з представниць молодої генерації мистецького Закарпаття. Дівчина має хист, картини засвідчують це. Подальша її мистецька доля залежить від працездатності, що їй притаманна, від незникомої пожади до пізнання, врешті, від прихильності Вищих Сил. Хочеться вірити у щасливе завтра художниці, не тільки у малярстві. Ознаки елітарності присутні у витворах Яни, а кожне нове досягнення породжує інше, ще новіше…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Інтернет – видання «ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ВОЛОДИМИР ГАРБУЗ: «КАРТИНИ – ЦЕ МОЇ ОБЕРЕГИ, ВОНИ МЕНЕ ЗАХИЩАЮТЬ…».*"
• Перейти на сторінку •
"«НУ ЯК МЕНІ ТОЙ ВЕЧІР ЗМАЛЮВАТЬ ?…», - мотив з вірша.*"
• Перейти на сторінку •
"«НУ ЯК МЕНІ ТОЙ ВЕЧІР ЗМАЛЮВАТЬ ?…», - мотив з вірша.*"
Про публікацію
