Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Критика | Аналітика
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
Надій на публічну безоплатну лекцію я не покладав, і рисував уявою картини популістської метушні та тупуватих овацій із залу Драмтеатру ім. Лесі Українки. Я прийшов, вистояв у романтичному та томливому під морозом і легенькою завірюшкою очікуванні, та сподобився на загін перших п'ятдесяти тварин до середини залу.
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
