Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.04
21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В Полі доволі квасолі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Критика | Аналітика
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Репортаж до лекції Станчишина стосовно проведення психотерапії
Надій на публічну безоплатну лекцію я не покладав, і рисував уявою картини популістської метушні та тупуватих овацій із залу Драмтеатру ім. Лесі Українки. Я прийшов, вистояв у романтичному та томливому під морозом і легенькою завірюшкою очікуванні, та сподобився на загін перших п'ятдесяти тварин до середини залу.
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
Мус визнати, у приміщенні та інтер'єрі театру помітна частинка імпрезності та натяків на тепле налаштування глядача, але кидається в очні яблука біднуватість, побідканість стін і крісел. Най буде, спіч же нульовогривневий із можливістю вільного донату.
Дьоргано зайнявши місце на початку другого ряду, бувши відкинутим під рясним потоком від перших м'яких крісел, у мене почалося напруження внутрішніх органів, нерозуміння що взагалі роблю у цій спалахуйно-мінливій душній залі. Зразу поперек визріло тверде рішення прожити виступ і пізнати, а як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян, усіх віків і кожної статевости.
Станчишин потрапив на сцену і почав жартувати, маненько по-плоскому, і дякую Долі, з'ясувалося то просто необхідна операція для введення авдиторії в тонус слухання. Як розігрався міні-спектакль "гарячого стільця", однією особою для більше сотні людей: зародилася вподобайка в моєму серці. Наш спікер попереджав уважні вуха, що подана ним розмова-імпро ілюструє звичний діалог межи матір'ю та сином із 90-х. Плюсик у кишеню за ясність та зачарування публіки казковим гештальт-підходом.
Посередині галицьких жартів і суржику, котрий елітарні присутні добродії критикували в ПикоКнизі (FaceBook), Станчишин доступно пояснив:
— процес проходження терапії
— із чим приходить та що бачить/не бачить і плекає клієнт
— визначив роль лікаря душі та справжню долю його участі.
Лектор нагадав, він репрезентує нам власну КПТ-практику, і віддаймо йому належне.
На чолі ще цінно записати: ні психоаналітик, ні сімейний консультант не сплять та не живуть із клієнтами 24/7. Якщо комусь і кортить такого піклування, то ми його звинуватимо в ідеальних фантазіях та облюбленій теоріями гіперопіці. Мене б у цій ситуації задовольняло й підносило, що мій психолог живе повним життям і відпочиває від напливу тривожників після шостої. Сприймав би це як показник його зрілости та наявности інших миттєвостей весни крім роботи.
Матерія, поговорімо про гроші. Пожартуємо про 1.5 тис. грн за 50-хв. сесію
(а щоб в тебе пір'я в роті поросло!).
Тема до обговорення делікатна, через матеріальну винагороду я зі скепсисом ставлюся до цілісності терапії. Зате мовець С. був щирим кініком, а це завше торкає найглибше, і факт оплати спеціалісту для мене почасти вирішився поза етикою.
Релігійне питання! Боже мій (католики простіть)!
П-о-в-а-г-а!
Наш улюблений чолов'яга здійснив релігійний камінг-аут і при тому по-ангельськи заявив, що він чітко розрізняє свій досвід та духовність і світогляд людини, яка до нього приходить. І це надзвичайна радість! Як і його спомин і наголос про здорову й нездорову духовність, котру витягаємо на світ по кольору коріння. Останнє питання й мене хвилює півжиття, оскільки нагледівшись прикладів патології віри чи дитячості друзів, глибоко захованої за ширму Бога, я почав коливатися й куверкатися в щирості духовності взагалі.
Подія зайшла-та-й-зайшла. Лишилося вердиктнути: вона запам'яталася
1) по-молодецьки крутою,
2) переказаною улюбленцем своєї справи
3) й місцями довела до сліз та тяжких думок після завершення.
Потрапила в ціль, ось як воно взагалі буває в секторі свобідної освіти для львів'ян...
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
