ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.04.09 20:18
Було це, кажуть, в ті часи, коли
Усі степи займало поле Дике
І українці зрідка там жили,
Селилися у селах невеликих
По балках, по байраках береглись
Від скорого татарського набігу.
Хоч, звісно, боягуз тут не селивсь,
Лиш той, який від ворога не біг

Вікторія Лимарівна
2020.04.09 12:37
Принцип ласого шматка:
приватизаційний простір.
Загребущого рука
не цуралась з дев’яностих!

Йшов розподіл всіх і вся
серед сильних цього світу.
Не одне тоді ім’я

Іван Потьомкін
2020.04.09 11:57
“Most of us have formed an unrealistic picture of life on a desert island. We sometimes imagine a desert island to be a sort of paradise where the sun always shines. Life there is simple and good. Ripe fruit falls from the trees...” Нечто подобное нари

Олександр Сушко
2020.04.09 09:42
От і підняли голову недобитки Януковича, галасують на всіх телеканалах як навіжені. Відчувають, що на хвилі народного невдоволення нинішнім очільником держави, вони скоро знову прийдуть до влади. А люди вуха розпустили, очі вилупили в екрани і вірять всь

Сергій Губерначук
2020.04.09 08:16
І він побачив,
що рука його
піднесла сонце
над безмежним світом.
Йому пекло..,
а пекло не могло
очей його
і голосу спалити!

Віктор Кучерук
2020.04.09 05:45
Спів пташиний на світанку,
Мов будильника сигнал, –
Забринів безперестанку
В сонній тиші на загал.
Дерся піснею в кімнату
Крізь прочинене вікно
Неспокійно і завзято,
Шанобливо й угурно.

Микола Соболь
2020.04.09 05:35
Чи поставить доля на коліна,
Чи здіймешся птахом до небес…
Пам’ятай назавжди ти – людина
І життя дано тобі єдине
Проживи, щоб лід душевний скрес.

Не шукай високої науки,
У добрі народиться добро.

Ярослав Чорногуз
2020.04.09 02:54
Красуня, яка мене любить,
Про мене лиш думає все.
І пестить цілунками в губи,
І квіти найкращі несе
Красуня, яка мене любить.

Красуня, яка мене любить.
Зітхає… Все «Ох!» їй та «Ах!»

Володимир Бойко
2020.04.08 23:27
Оптимісти мрійливо дивились
У світле майбутнє.
Песимісти, однак,
Готувались до чорного дня.

Посміхнулась фортуна останнім,
Та тільки на кутні,
Бо в нерівному герці

Віктор Кучерук
2020.04.08 21:34
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Хоч нема від поезії
Для родини й гроша.
Не хвалюся зарплатою
Але йду на парі,
Що штани перелатую
І гризу сухарі.

Оксана Логоша
2020.04.08 21:10
Пташечко моя,дрібко,
Мила моя втіха.
Не затонка гілка?
Не затісна стріха?
Серце твоє пташине.
Сила твоя крилата.
Що тобі ті вершини...
Що тобі ті грати...

Євген Федчук
2020.04.08 20:57
Сиджу собі на лавці попід тином.
Вже сонечко на захід погляда.
На возі хтось везе додому сіно,
Сидить у ньому, що його й не видно,
Лиш чути голос іноді: «Гайда!»
Навпроти за дорогою толока.
Бабуся пасти вивела козу.
Коза ще молоденька – кілька рокі

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Тарас Ріль
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Праця для вічності





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-24 23:41:09
Переглядів сторінки твору 245
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.647 / 6  (5.179 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 5.630 / 6  (5.355 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2020.04.09 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2020-02-25 19:06:32 ]
Дякую, Ярославе, за відгук та підтримку! Буде що згадати!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-02-25 22:51:37 ]
Лілю, це не відгук, дорогенька. Це - серйозна передмова до твоєї книжки майбутньої. Удачі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-02-26 09:02:47 ]
Дуже гарна передмов! Стільки прекрасних слів сказано на адресу учениці вчителем, що віриш у те, що короні сонетів Лілії Ніколаєнко прилаштували крила для польоту. Дуже важливо, коли є така колосальні підтримка від людини, яка вище по статусу і життєвому досвіду, не кажучи про літературу вцілому. Щоб написати передмову треба теж мати талант. Ярославе, молодець! Я пишаюся тим, що ти мені теж написав прекрасну передмову, яка прикрасили мою книгу, "Долю пишуть небеса". Я дуже вдячна Богу, що у мене є такий друг, який завше підтримає і у радощі, і у горі! Я мало зустрічала таких людей, які б так безкорисно і свято роздавали свої знання, любов, тепло іншим! Щедре серце ніколи не зів'яне. Обіймаю тебе і бажаю щоб твоя праця принесла тобі плоди успіху і визнання! Любові, щастя, здоров'я, миру, злагоди, добра!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-02-28 22:19:29 ]
Дорога Таню, сердечно дякую тобі за стільки теплих слів, сказаних на мою адресу. Я щиро був радий допомогти тобі, як моїй учениці, написав передмову, співаю твої пісні, і роблю це з радістю, бо знаю, що знайду щиру вдячність, чуйність і шану в твоїй особі.
Але не тільки тому. Я вважаю, що треба, як кажуть допомагати талантам, а бездарності самі проб"ються, як відомо.
З Лілею Ніколаєнко ми теж давно знайомі, ще від фестивалю в Умані, і потім у нас тривало і тут, і на сайті Олексія Тичка "Натхнення" навчання. Ліля найбільше вчилася в мене саме сонетній творчості, і теж, як і я, мала і має таку здорову амбіцію підкорити найвищі сонетні вершини і я поступово вів її цим шляхом, ділився досвідом, вказував, чиї сонети, а потім вінки сонетів треба читати, виховував здоровий смак. Як і в тобі, бачу в Лілі, своє продовження в жанрі класичного вірша, і зокрема, сонетів і їх ускладнених конструкцій.
Хтось може сказати: ти виховуєш собі конкурента... Але життя так влаштоване, що рано чи пізно хтось із молодших, як правило, а може і з ровесників чи навіть старших, дожене і пережене тебе. Все минуще, а мені просто приємно, що хтось продовжуватиме справу, яку я роблю усе своє майже півстолітнє творче життя, бо вірші почав писати віз 7-ми років, а в цьому році мені виповниться 57. Тому допомагаю, як можу, і не чекаю за це вдячності чи винагороди. Бо не завжди вона приходить, а так десь 50 на 50. Хтось вдячний, а хтось - ні, вважає, що всі йому зобов"язані і мають за обов"язок його чи її підтримати. Нехай. Коли вже буде, як кажуть, по нас, час усе розставить на свої місця.
А поки ми можемо пишатися тим, що у чи не найрозвиненіша у світі сонетна поезія, бо маємо вже три корони сонетів. І найбільш канонічна у мене. А Ліля йде в моєму руслі, і може теж, напише ще канонічну корону. Ми в цьому жанрі вже обставили давно родоначалників сонету - італійців. Вся притичина і дивина в тому, що світу важко дізнатися про наші досягнення. Бо крім росіян і білорусів інші народи не мають корон сонетів і невідомо чи мають такого рівня перекладачів, які б могли осягнути таку складність.
Головне, що поезія розвивається. І сягнула дуже високих вершин у формі сонетній. Тепер треба вдосконалювати зміст у цій складній формі. Бо хіба може хтось із нас, творців корон сонетів, сказати, що ми і змістово сягнули таких вершин у своїх творіннях, як сонетярі Петрарка, Ронсар, Шекспір, Ередіа, Прешерн, Рильський, Зеров чи Павличко та багато інших - найкращі зарубіжні і вітчизняні сонетярі?
Тут ще роботи непочатий край. Дякую тобі, що завдала собі труду оцінити мою працю сонетного аналітика і трохи - критика.