ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Ковальчук
2020.03.31 16:02
Перша брунька, перша цьомка –
То весна.
Плеще, плеще у долоньки, чарівна.
І сокоче, і цвіркоче горобцем:
«Хочу, хочу, хочу, хочу бруньок ще».

Друга брунька, друга цьомка –
То весна,

Іван Потьомкін
2020.03.31 13:56
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.

А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.

Олександр Сушко
2020.03.31 09:16
Хочеш правди? Добре, розкажу
Скільки вона коштує сьогодні.
Запрягає ліліпут олжу,
Їде в рай (на цирк уже негодний).

Голова в короні! Тру-ля-ля!
У руці скіпетрик з маракуйї.
Фокус-покус ловкий! Тіко глянь!

Сергій Губерначук
2020.03.31 09:09
Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.
А дні стояли, мов старі снопи,
мов скитські баби, мов свічки без ґноту!

Спливла війна в криваву круговерть,
і тиші так нечувано препало
на ті лани, які скосила смерть,

Олександр Олехо
2020.03.31 07:48
Йшов 666 день карантину. Закінчився останній сухарик із трьох міхів, заздалегідь засушених. Закінчилась остання чайна ложечка цукру із трьох міхів, заздалегідь куплених. Закінчився останній ковток горілчаної продукції із трьох десятилітрових бутлів, зазда

Микола Соболь
2020.03.31 07:46
А цім, що вірус, що чума
Не візьме їх і срібна куля.
У кого Совісті нема,
Тому й земля ув очі муля.
Ось-ось у шурхоті купюр
Здійсниться мрія депутата…
Народ посадять до баюр
І скажуть: «Ми не винуваті!»

Ярослав Чорногуз
2020.03.31 01:55
Вже свіжа зелень всіяла кущі,
І цвіт укрив усміхнені дерева.
Весна іде – квітуча королева
І променями лагідно блищить.

І мліючи від пестощів любові,
Вилискують на сонці в яснині,
Об щоки труться котики вербові,

Олександр Панін
2020.03.31 01:02
Задзеркалля

Задзеркалля,
Страшніше
за пекельне провалля -
Нескінченні
терпіння його та
чекання,

Мессір Лукас
2020.03.31 00:12
Флануючи в гетто,
Де гицлі звично справляють роботу
В присутності мешканців,
А мешканці, вже безробітні,
Рятуються від пандемії
Настійкою глоду й пивом,
Яка вже різниця їм, справді.
Зустрів перехожого,

Любов Лисенко
2020.03.30 20:04
Природа вмиває нечисте обличчя,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.

Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,

Євген Федчук
2020.03.30 19:33
Що воно за квітка синьоока
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну

Козак Дума
2020.03.30 18:03
Ти квітка сонячна гілеї,
чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!

Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,

Тетяна Левицька
2020.03.30 15:29
Корисна річ страховка
( про Вовчика промовка),
тим паче, на заводі
механіку Володі,
від злої примхи долі,
преміювали поліс.
Ще не пройшло й неділі,
"щасливчик" на весіллі

Олександр Панін
2020.03.30 14:31
Драматична мініатюра-сюр Згущаються хмари, злітаються, Сплітаються, розплітаються… Енергетичних вихорів шал… Задзеркалля Кривих Дзеркал… *** Міжмір’я, Птиці-Надії спалені пір’я, світів божевілля, пристрасті шал, Задзеркалля Кривих Дзеркал

Марія Дем'янюк
2020.03.30 13:02
Розчісує вітер волосся мені,
А небо вплітає хмарину,
І я вже лечу наче в дивному сні,
В блакить світанкову полину.

І сонечко ясно цілує вуста,
До серця мене притуляє,
І пагони світла в душі вироста

Галина Кучеренко
2020.03.30 12:20
Коронавірус… Маски, рукавички,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…

Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Сон
Прокинувся, умитий ранковим сонячним промінням, яке розлилося по моєму обличчю. Розплющую лупаки, аж гульк — під боком примостилася божественної краси Венера: ліва ніжка грайливо лежить на моєму стегні, долоня гріє мою сідницю, а голова з пишною блондинистою шевелюрою заховалася під лівою пахвою. Яким чином в обіймах опинилася оця молода вродлива весталка — хоч убийте, але не пам’ятаю!
Взагалі то я непитущий. Наче. Принаймні до вчорашнього дня. Котнув лише келишок червоного вина на творчому вечорі мого колеги по творчому цеху, схрумав банана, пожував печива якогось заморського. Пам’ятаю,- одесную стояла ворожбитка з Борщагівського відьмацького осередку, очицями на мене увесь час блимала. І така вродлива, що аж перехреститися увесь час тягнуло. Я ж мольфар знаний, з діда-прадіда любовною магією промишляю, розумію як плетуться сіті сердечні та вдягається вуздечка привороту.
Миттєво прийшло прозріння: “Це ж на мене ту вуздечку і накинуто! Ах ти ж бестія безпардонна! Хіба такі фокуси з колегами можна витворяти? Непорядок! Беззаконня! Порушення відьмацького Статуту!” - вигукнув подумки.
Хотів устати з ліжка, смикнувся, але ногу було прикуто до ліжка важкими кайданками. Мало їй магічних ланцюгів, так ще й залізом обплела. От капость!
“Боже! Що вона зі мною уночі витворяла?” - прошепотіли губи. “Невже насильничала?”
Пильно оглядаю себе у пошуках пошкоджень. Хух, ніяких укусів немає, подряпин пазуриками у приступах жаги також, синців та крововиливів не видно, органи на місці, руками-ногами ворушу нормально. Отже, обійшлося без поверхневих уражень. А от що всередині...
А розімліла від нічних пригод мавка солодко сопе, губами уві сні ворушить, шепоче “коханий”, “сонце моє”, “обніми мене міцніше”, ну і так далі. Аж слухати млосно.
Якщо кожна жінка буде таке шепотіти на вушко своєму солодяткові щоночі, то вірний шлюб до гробу забезпечено. Нікуди від своєї дружини чоловік вже не втече, не побіжить шукати пригод на свою голову. Такі слова, сказані уві сні, ще й на вухо коханому — найбомбезніша магія, чари сили неймовірної, ще й снаги додають диявольської у стегна краще синтетичної віагри, вірте мені.
Гаразд, досить з мене цих дитячих ігор, пора вивільнятися. Клацнув пальцями і кайданки розімкнулися, тихенько, аби не розбудити знадливу панянку, виповз з її обіймів, почухав макірту і прошептав:
“Вмиваю сонячним світлом дзеркало своєї душі, а дух мій — водоспадом джерельної води, хай розвіється всяка мана перед моїм взором, згорять закляття під моєю ногою, втече нечиста сила з моїх думок”.
Скрутив дулю, тицьнув нею павукові під стелею і оглушливо чхнув.
Мадам здригнулася від різкого звуку і розплющила мигдалевидні, покриті поволокою оченята.
- Олександре! - прошепотіло божественне створіння. - Доброго ранку !- і потягнулося, наче кіт на осонні, вигнувши дугою знадливий стан.
- Е-е-е-е, доброго ранку,- відповідаю розгубленим голосом, вирячившись на опуклі тілеса.
А цнотливиця грайливо посміхнулася, блиснувши білозубою усмішкою і сором’язливо потягнула на себе кінчик ковдри.
“Ти диви, - стидається, вихована!” - подумав я. Стопи прикрила, а от те що вище не обов“язково.
- Діано, питаю непорочну діву, - ви як тут опинилися?
Дівчина зробила ошелешений вираз обличчя і розгублено прошепотіла:
- Ви ж мене самі до себе і покликали! Невже не пам’ятаєте?
Сідаю поруч з нею на ліжко, нахиляюся, цьомкаю в рожевого пиптика, який вимогливо настовбурчився в стелю, і кажу:
- Я, звичайно, шаную колег- чарівників. Але класти чари одне на одного у нас не прийнято. За таке виганяють з конвенту. Принаймні з Борщагівського осередку вас попруть неодмінно. А він найголовніший серед усіх осередків Києва. Це означає, що у вас відберуть чаклунську силу та передадуть мені. Розумієте?
Як же плакала ця юна відьма! Як вона ридала! Жалісливе завивання з надривом стрясало стіни мого житла. Стільки солоної води пролилося — страшно сказати! Аж ковдра змокріла. Довелося потім її кинути до пральної машини.
І ті гіркі дівочі сльози таки пробили діру в моїй страстотерпеливій душі, змилостивився я, і пробачив ці невинні пустощі. Чого не пробачиш молодій вродливій красуні? Згодні? І взагалі — жінкам відмовляти ні в чому не можна, бо це гріх, за який небо може покарати.
- Ви хоч поясніть, благородна Діано, чому обов’язково потрібно було мені памороки забивати? Просто б попросили: “Хочу тебе, коханий!” - і все! Це ж так просто!
- Е-е-е-е-е! - знову розплакалося це диво. - Я ж ваша учениця! Ви в академії чаклунства у моїй групі основи чорної магії та боротьбу з нею викладаєте. Сиджу за останньою партою, а перед вами сотня душ. Всі вас бояться, всі вас не люблять. Тільки я одна втратила голову. Але хіба ви мене помітите між отими мотронами з плечами гераклів? От і наважилася вас до себе причаклувати. А найкраще місце для обряду — це зал Спілки письменників України. Ви там часто буваєте, бо вірші слухати любите.
Щось було не так. Щось явно було не так. Думав, думав і враз...
- Чоловіче! Прокидайся! Що це там ти бурчиш під носа? - чую над вухом.
Підплигнув на ліжку, а в ньому...моя дружина, берегиня зрілого віку, з фіолетовим хвостиком. Ніяких молодих роздягнених відьм і в помині немає. Ох і приверзлося ж мені цього ранку! Соромно розказати навіть власній дружині! Тьху!
- Так що тобі наснилося? Кажи вже, бо ти до мене так горнувся, так горнувся..
- Та. Нічого особливого, сон як сон,- одказую дружині та кріпко її обнімаю. Погляд зупинився на власних зап’ястках, на яких синіють сліди від наручників, а на нічному столику, поруч з моєю книжкою “Берегиня”, горбляться сталеві кайданки.

25.03.2020р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-03-25 09:36:44
Переглядів сторінки твору 30
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.974 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.31 09:18
Автор у цю хвилину відсутній