Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.20
16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
2025.12.20
12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
2025.12.20
12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Проза
Тактичний Відступ (словесний шарж)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тактичний Відступ (словесний шарж)
Акапулька не писав ніяких міркувань, бо втік від того.
Набридло Акапульці чепурити у статтях категорії людей. Не соціолог же хрінів.
Як казав друг Акапульки, Зизисько: "Є дві групи людей. Ті, що поділяють людей на групи, і ті, що ділять людей на нуль".
Зизиськові остогидло варити словесну капусту про продаж прокладок, не знаючи як увімкнути електричний чайник. Зизиська поперли з посади контент-менеджера в реклямному агентстві "Мізантроп".
Акапулька видруковував акти наказів TNR. Акапульці прийшлося томитися біля офісного смітничка цілих пів години. Акапулька до ночі обмінювався російським репом та проводив приватний курс співбесідниці Малалюсі про легалайз психоделіків. Гупнуло додолу нещире бажання зробити замість тиску кнопки "Відправити" 130 віджимань мізинцем, а не радіти лінивству. Акапульці легкість буття приносила більше щастя.
"А так страшно бути котом-муркотом і втрачати соціальний статус", — писав Акапулька Малалюсі, а та вдома хіхікала й закопувалася в плед.
"Зазирає поза вічі, крім ніжності в ліжку та гри "плювати і ловити", одне, зі знаком копірайту, законне право! Право бути молодим телям, яке хоче дурбецатися! Після роботи чи пар гаразд і повіситися, а з друзями класно би було перед тим поговорити, як і "Кемел" випалити.." — бистро тицяв на символи Акапулька, а Малалюся все більше хіхікала, бо зустріла Каменяра з Канапи.
"Претензійна мафія науки забирає в нас свободу юнацтва! Вона просякнута неабиякою насолодою, отриманням звання інтелектуального офіцера. Але насолода дорівнює посиленню страждання!" — все не вгавав Акапулька, і все більше, чутно для сусідів, беркецалася ротиком і тілом Малалюся.
"Я згадую про хлопчачі прогулянки по деревах в обриганих багном штанях, дарую свій ноутбук синам-айтішникам безхатченка та рушаю сновидити через коронавірусні кордони. Я знову вільний і живий!" — кричав крізь текст, із закушеними губами та дводенними трусами, наш Акапулька.
Малалюся йохкала, квокала й лагідно натирала свою фасольку. Малаюсина персона любила великий розум, який прикував Акапульку до дивану.
Малалюся закінчила.
Епілог
Вітаю всіх із Днем дурка!
2020
Набридло Акапульці чепурити у статтях категорії людей. Не соціолог же хрінів.
Як казав друг Акапульки, Зизисько: "Є дві групи людей. Ті, що поділяють людей на групи, і ті, що ділять людей на нуль".
Зизиськові остогидло варити словесну капусту про продаж прокладок, не знаючи як увімкнути електричний чайник. Зизиська поперли з посади контент-менеджера в реклямному агентстві "Мізантроп".
Акапулька видруковував акти наказів TNR. Акапульці прийшлося томитися біля офісного смітничка цілих пів години. Акапулька до ночі обмінювався російським репом та проводив приватний курс співбесідниці Малалюсі про легалайз психоделіків. Гупнуло додолу нещире бажання зробити замість тиску кнопки "Відправити" 130 віджимань мізинцем, а не радіти лінивству. Акапульці легкість буття приносила більше щастя.
"А так страшно бути котом-муркотом і втрачати соціальний статус", — писав Акапулька Малалюсі, а та вдома хіхікала й закопувалася в плед.
"Зазирає поза вічі, крім ніжності в ліжку та гри "плювати і ловити", одне, зі знаком копірайту, законне право! Право бути молодим телям, яке хоче дурбецатися! Після роботи чи пар гаразд і повіситися, а з друзями класно би було перед тим поговорити, як і "Кемел" випалити.." — бистро тицяв на символи Акапулька, а Малалюся все більше хіхікала, бо зустріла Каменяра з Канапи.
"Претензійна мафія науки забирає в нас свободу юнацтва! Вона просякнута неабиякою насолодою, отриманням звання інтелектуального офіцера. Але насолода дорівнює посиленню страждання!" — все не вгавав Акапулька, і все більше, чутно для сусідів, беркецалася ротиком і тілом Малалюся.
"Я згадую про хлопчачі прогулянки по деревах в обриганих багном штанях, дарую свій ноутбук синам-айтішникам безхатченка та рушаю сновидити через коронавірусні кордони. Я знову вільний і живий!" — кричав крізь текст, із закушеними губами та дводенними трусами, наш Акапулька.
Малалюся йохкала, квокала й лагідно натирала свою фасольку. Малаюсина персона любила великий розум, який прикував Акапульку до дивану.
Малалюся закінчила.
Епілог
Вітаю всіх із Днем дурка!
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
