ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
23:23
Старий розповідав казки
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
2026.10.05
13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Проза
Тактичний Відступ (словесний шарж)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тактичний Відступ (словесний шарж)
Акапулька не писав ніяких міркувань, бо втік від того.
Набридло Акапульці чепурити у статтях категорії людей. Не соціолог же хрінів.
Як казав друг Акапульки, Зизисько: "Є дві групи людей. Ті, що поділяють людей на групи, і ті, що ділять людей на нуль".
Зизиськові остогидло варити словесну капусту про продаж прокладок, не знаючи як увімкнути електричний чайник. Зизиська поперли з посади контент-менеджера в реклямному агентстві "Мізантроп".
Акапулька видруковував акти наказів TNR. Акапульці прийшлося томитися біля офісного смітничка цілих пів години. Акапулька до ночі обмінювався російським репом та проводив приватний курс співбесідниці Малалюсі про легалайз психоделіків. Гупнуло додолу нещире бажання зробити замість тиску кнопки "Відправити" 130 віджимань мізинцем, а не радіти лінивству. Акапульці легкість буття приносила більше щастя.
"А так страшно бути котом-муркотом і втрачати соціальний статус", — писав Акапулька Малалюсі, а та вдома хіхікала й закопувалася в плед.
"Зазирає поза вічі, крім ніжності в ліжку та гри "плювати і ловити", одне, зі знаком копірайту, законне право! Право бути молодим телям, яке хоче дурбецатися! Після роботи чи пар гаразд і повіситися, а з друзями класно би було перед тим поговорити, як і "Кемел" випалити.." — бистро тицяв на символи Акапулька, а Малалюся все більше хіхікала, бо зустріла Каменяра з Канапи.
"Претензійна мафія науки забирає в нас свободу юнацтва! Вона просякнута неабиякою насолодою, отриманням звання інтелектуального офіцера. Але насолода дорівнює посиленню страждання!" — все не вгавав Акапулька, і все більше, чутно для сусідів, беркецалася ротиком і тілом Малалюся.
"Я згадую про хлопчачі прогулянки по деревах в обриганих багном штанях, дарую свій ноутбук синам-айтішникам безхатченка та рушаю сновидити через коронавірусні кордони. Я знову вільний і живий!" — кричав крізь текст, із закушеними губами та дводенними трусами, наш Акапулька.
Малалюся йохкала, квокала й лагідно натирала свою фасольку. Малаюсина персона любила великий розум, який прикував Акапульку до дивану.
Малалюся закінчила.
Епілог
Вітаю всіх із Днем дурка!
2020
Набридло Акапульці чепурити у статтях категорії людей. Не соціолог же хрінів.
Як казав друг Акапульки, Зизисько: "Є дві групи людей. Ті, що поділяють людей на групи, і ті, що ділять людей на нуль".
Зизиськові остогидло варити словесну капусту про продаж прокладок, не знаючи як увімкнути електричний чайник. Зизиська поперли з посади контент-менеджера в реклямному агентстві "Мізантроп".
Акапулька видруковував акти наказів TNR. Акапульці прийшлося томитися біля офісного смітничка цілих пів години. Акапулька до ночі обмінювався російським репом та проводив приватний курс співбесідниці Малалюсі про легалайз психоделіків. Гупнуло додолу нещире бажання зробити замість тиску кнопки "Відправити" 130 віджимань мізинцем, а не радіти лінивству. Акапульці легкість буття приносила більше щастя.
"А так страшно бути котом-муркотом і втрачати соціальний статус", — писав Акапулька Малалюсі, а та вдома хіхікала й закопувалася в плед.
"Зазирає поза вічі, крім ніжності в ліжку та гри "плювати і ловити", одне, зі знаком копірайту, законне право! Право бути молодим телям, яке хоче дурбецатися! Після роботи чи пар гаразд і повіситися, а з друзями класно би було перед тим поговорити, як і "Кемел" випалити.." — бистро тицяв на символи Акапулька, а Малалюся все більше хіхікала, бо зустріла Каменяра з Канапи.
"Претензійна мафія науки забирає в нас свободу юнацтва! Вона просякнута неабиякою насолодою, отриманням звання інтелектуального офіцера. Але насолода дорівнює посиленню страждання!" — все не вгавав Акапулька, і все більше, чутно для сусідів, беркецалася ротиком і тілом Малалюся.
"Я згадую про хлопчачі прогулянки по деревах в обриганих багном штанях, дарую свій ноутбук синам-айтішникам безхатченка та рушаю сновидити через коронавірусні кордони. Я знову вільний і живий!" — кричав крізь текст, із закушеними губами та дводенними трусами, наш Акапулька.
Малалюся йохкала, квокала й лагідно натирала свою фасольку. Малаюсина персона любила великий розум, який прикував Акапульку до дивану.
Малалюся закінчила.
Епілог
Вітаю всіх із Днем дурка!
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1007 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1007 seconds