Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.22
09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
2025.12.22
07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
2025.12.21
22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.
Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.
Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.
Інстинкт самознищенн
2025.12.21
18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
2025.12.21
16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
2025.12.21
16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
2025.12.21
15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
2025.12.21
14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
2025.12.21
14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
2025.12.21
13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
2025.12.21
13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
2025.12.21
12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі
2025.12.21
07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.
2025.12.21
01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
2025.12.21
00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
2025.12.20
22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Казка-любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Казка-любов
Кохання –
летально небезпечне,
А його відсутність –
Тим паче!
Іо Саві – східний мислитель
***
Тисячі Вогників
Чаклування,
Небезпечних
у Чарівній Красі…
Обіцянка - Кохання,
Реальність - Сраждання,
І справжні усі, усі…
Що таке – «Справжнє Кохання?»
«Несправжнє кохання» – Яке?
Несправжнє,
це – коли страждання?
А, справжнє, -
легке, п’янке?
Чи «справжнє»,
чи «не справжнє»
Кохання –
Питання
Колюче, слизьке…
Кажуть – нема
такого питання,
Справжнє кохання –
буває
Будь-яке!
Існують сотні тисяч
відтінків
Душевного хвилювання,
І справжні вони –
Усі!
Якщо несправжнім
Назвуть те чи інше Кохання –
Його не існує зов-
Сім!
Шукаємо кохання,
Неспокій капості рече
під аком-
панементи
Тривог:
Адже ми визнаємо
лише
вишукані речі,
І відкидаємо
Мотлох!
«Несправжнє», чи «справжнє» -
Думкою у Всесвіт гайни:
орієнтиром обери
Лише – «Підходяще»,
А «Ні!» - прожени!
Є у кохання Світанок,
Є Вечір,
який вивергає
Занепаду Клич…
Буває кохання –
болюче Зрання,
Буває – сповнена
Вишуканих любощів
Ніч!
У Кохання
може бути рима – Страждання,
Споріднене слово – Полин…
Знайди
у Осота
Нектар Насолоди,
А Гіркоту - відкинь!
Досвід
рік за роком
знищує
Радість і Спокій.
Псують Кохання
сумнівів і підозри бацили,
Але щастить нам іноді
з коханою (коханим)
духовно зливатися
у Єдине Ціле!
Але нема ідеалу:
Для рівноваги…
у жодної із сторін
не вистачає відваги.
Злиття-Відторгнення
від натуги синє:
Яка половина
Яку половину
Поглине!?
Надовго у стосунках
не вистачає ідеалу:
Поглинений
бореться за свободу –
Аж до криміналу…
Сотні, тисячі відтінків
Болючого Кохання
перебирай,
А як знайдеш –
своєму візаві
Нектару
Хоч крапельку дай,
Пригощай…
Об’єднайтеся, хоч на мить,
у пару!
У цю невловиму
мить,
Щасливими будьте…
Кохайте, Любіть
Аж Цілу-Ціленну
Мить!
З чого починається Казка-Любов -
З Безумства Думок і Страждання?
Це:
Справжній Цілунок –
Основа Основ,
Свята Запорука
Кохання!
летально небезпечне,
А його відсутність –
Тим паче!
Іо Саві – східний мислитель
***
Тисячі Вогників
Чаклування,
Небезпечних
у Чарівній Красі…
Обіцянка - Кохання,
Реальність - Сраждання,
І справжні усі, усі…
Що таке – «Справжнє Кохання?»
«Несправжнє кохання» – Яке?
Несправжнє,
це – коли страждання?
А, справжнє, -
легке, п’янке?
Чи «справжнє»,
чи «не справжнє»
Кохання –
Питання
Колюче, слизьке…
Кажуть – нема
такого питання,
Справжнє кохання –
буває
Будь-яке!
Існують сотні тисяч
відтінків
Душевного хвилювання,
І справжні вони –
Усі!
Якщо несправжнім
Назвуть те чи інше Кохання –
Його не існує зов-
Сім!
Шукаємо кохання,
Неспокій капості рече
під аком-
панементи
Тривог:
Адже ми визнаємо
лише
вишукані речі,
І відкидаємо
Мотлох!
«Несправжнє», чи «справжнє» -
Думкою у Всесвіт гайни:
орієнтиром обери
Лише – «Підходяще»,
А «Ні!» - прожени!
Є у кохання Світанок,
Є Вечір,
який вивергає
Занепаду Клич…
Буває кохання –
болюче Зрання,
Буває – сповнена
Вишуканих любощів
Ніч!
У Кохання
може бути рима – Страждання,
Споріднене слово – Полин…
Знайди
у Осота
Нектар Насолоди,
А Гіркоту - відкинь!
Досвід
рік за роком
знищує
Радість і Спокій.
Псують Кохання
сумнівів і підозри бацили,
Але щастить нам іноді
з коханою (коханим)
духовно зливатися
у Єдине Ціле!
Але нема ідеалу:
Для рівноваги…
у жодної із сторін
не вистачає відваги.
Злиття-Відторгнення
від натуги синє:
Яка половина
Яку половину
Поглине!?
Надовго у стосунках
не вистачає ідеалу:
Поглинений
бореться за свободу –
Аж до криміналу…
Сотні, тисячі відтінків
Болючого Кохання
перебирай,
А як знайдеш –
своєму візаві
Нектару
Хоч крапельку дай,
Пригощай…
Об’єднайтеся, хоч на мить,
у пару!
У цю невловиму
мить,
Щасливими будьте…
Кохайте, Любіть
Аж Цілу-Ціленну
Мить!
З чого починається Казка-Любов -
З Безумства Думок і Страждання?
Це:
Справжній Цілунок –
Основа Основ,
Свята Запорука
Кохання!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
