Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.26
00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
2025.10.25
22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)
“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,
“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,
2025.10.25
22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
2025.10.25
21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.
Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.
Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,
2025.10.25
19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.
Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.
Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
2025.10.25
14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….
2025.10.25
09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
2025.10.25
06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
2025.10.25
00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
2025.10.24
23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
2025.10.24
22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
2025.10.24
20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
2025.10.24
19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
2025.10.24
19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
2025.10.24
19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
2025.10.24
16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Безсмертний полк
Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.
Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.
Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безсмертний полк
" Никто не забыт и ничто не забыто."
Ольга Берггольц
Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.
Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?
Джерело:https://www.chitalnya.ru/work/2796174/
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
