Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Публіцистика
Безсмертний полк
Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.
Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.
Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безсмертний полк
" Никто не забыт и ничто не забыто."
Ольга Берггольц
Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.
Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?
Джерело:https://www.chitalnya.ru/work/2796174/
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
