ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Публіцистика

 Безсмертний полк

" Никто не забыт и ничто не забыто."

Ольга Берггольц

Образ твору Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.
Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.

Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?

Джерело:https://www.chitalnya.ru/work/2796174/





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-03 16:46:50
Переглядів сторінки твору 940
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Війна
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній