ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.22 23:09
не вистачає часу
якісно перечитати
усе що понаписував
дідим
не переймайся тим
лови свій diem carpe
гуляй допоки світ
засни із ним

Борис Костиря
2026.11.22 22:27
Пишу я ампулою ці
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.

Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Київська соната
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця!
А я що? Після праці їду не до хати, а на дачу. Ну її до біса ту армію. Як подивився по телебаченню що робиться під Іловайськом – патріотизм та гнів на окупантів кудись зникли. Та й можновладці не поспішають своїх дорогоцінних чад виштовхувати у плечі на фронтові дороги. Ділять бабло, посади, торгують краденим державним добром, горлопанять про захист батьківщини. Один тільки Руслан Кошулинський пішов воювати. Але він зі «Свободи», оглашенний націоналіст. А нормальна людина ніколи цього не зробить. Хай москальня хоч шкуру живцем здирає з моєї дитини – не піду. А от торгувати м’ясом під Святошинським мостом буду до самої смерті.
Кум теж філонив по чорному, десь довідку дістав, що у нього ішемія, а на додачу хвороба заразна, невиліковна. А сам торгує шаурмою, м’ясо до якої постачають цигани з Подолу. Наловчивася готувати страви навіть з котів та собак, спробуйте якось – пальчики оближете. А жінка смажить біляші - начинка теж із собачого фаршу.
Пересиділи ми лихо, перечекали. І тепер живемо на повну. Може десь війна і йде, але нас це не стосується.
От скажіть: нащо нам той Крим? Там завжди населення нерівно дихало і на Україну, і на українців. Або Донбас? Там теж усе скацаплене. А за великим рахунком хіба погано нам жилося в СРСР? Ні. Всі працювали, вчилися, квартири отримували в порядку черги, пияків ліккували в ЛТП. І влада була справжньою, а не оцією як нині – як не клоуни то бариги. І слава Богові, що тридцять років у владі бардак, бо якщо прийдуть націоналісти - беззаконня припиниться. А кому з нормальних бізнесменів таке до шмиги, га?
Люди собі таксують по тихому, не сплачуючи податків, фрілансерствують, їздять на заробітки, отримуючи зарплатню чорним налом, торгують з рук, мурують крезам палаци без офіційного працевлаштування. І все наче непогано крутиться. Правда грошей на пенсії та розвиток інфраструктури катастрофічно не вистачає. Але ж то винна влада, а не ми – прості трудівники, правда ж?
Обросли під час війни жирком, триповерховий заміський будинок собі збудували, машину нову придбали. Синок бакалаврат закінчив, прилаштував його працювати в прокуратурі. Небезкоштовно, але то таке. З часом усі витрачені кошти відіб'ються востократ. А дехто і досі воює. Захищає неньку-Україну від сепаратистів. Та тих сепаратистів на Україні – більшість населення! Якщо прийдуть російські вояки до Києва – самі будуть водити їх за руку по квартирах і показувати де живуть свободівці, рухівці, вчителі української мови та літератури. А треба – то й розстрілювати допоможуть. То від кого ж вони нас захищають? Від нас самих?
Закінчувати війну потрібно. Здаватися. Російську мову зробити другою державною, відмінити усі мовні квоти, визнати Крим російським, а окупованим територія Донбасу надати спеціальний статус. Все можна зробити аби людям стало легше жити. То нащо ж противитися?
Росія має ядерну зброю, має газ та нафту, має майже двісті мільйонів населення, чисельну та озброєну до зубів армію. А у нас Президент – найкращий клоун СНД, неукраїнець та ще й російськомовний. На камеру ще намагається двоє слів сплести докупи, а як софіти вимикаються – переходить на російську. Сміх і гріх. І хто купиться на таку показуху?
Який народ – такий і правитель. Ми достойні того, кого обрали. А раз так, то не варто очікувати дива: є можливість – кради, немає – очікуй свого шансу.
Нині планету накрила коронавірусна пошесть. Як на мене - це в головах людських коронавірус. Не розуміють бевзі, що таким чином бідних людей зробили ще біднішими, а багатих – ще багатшими. Хто від цього виграв? Торгаші. Як би не повернулася ситуація, а бариги-перекупщики завжди будуть з наваром, оскільки торгівля товарами першої необхідності – справа прибуткова. Люди хочуть мняса – а ми вже тут! Люди хочуть яблучок - а ми вже тут! Ось де, беріть! І платіть. Утридорога! Вдесятеро! Але платіть. І нікуди не дінетеся, бо їсти хочеться.
Все браття мої та сестри, пора до праці, цигани собак оббілованих доставили. Зараз розбатую, зроблю фарш для дружини і піду торгувати мнясом під Святошинстьким мостом. І Ви приходьте, ціни у нас набагато нижчі ринкових, будете задоволені.
А про війну забудьте, хай вона сказиться та війна.

26.05.2020р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-26 06:56:49
Переглядів сторінки твору 1973
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:10:58 ]
Впізнається баба, яка торгує насінням для городів і чимось ще в електричці, що їде з Ніжина до Києва-Волинського.
На вигляд така огрядна, ще й важко дихає від тієї ходьби між вагонами.
Муза, певно.
Ніхто її не слухає та мало хто що купує.
А воно ж для певної категорії слухачів цікаве.
Зараз не ходять електрички, але ось є текст.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:11:49 ]
Правильно, друже. А ще є циган, який дивиться в бабину торбу і чекає слушної миті як би поцупити у неї гаманця, а навзаєм отримує від неї щигля. А від сонних начебто пасажирів - копняка під зад. Нічого нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:18:06 ]
Але більше впізнається той суб'єкт, який криється у деталях ("the devil is in the details"). Як автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:43:10 ]
Так, деталі - наше все. Саме вони дратують млявих читачів.