ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин -
То спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль

хома дідим
2026.04.25 05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Київська соната
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця!
А я що? Після праці їду не до хати, а на дачу. Ну її до біса ту армію. Як подивився по телебаченню що робиться під Іловайськом – патріотизм та гнів на окупантів кудись зникли. Та й можновладці не поспішають своїх дорогоцінних чад виштовхувати у плечі на фронтові дороги. Ділять бабло, посади, торгують краденим державним добром, горлопанять про захист батьківщини. Один тільки Руслан Кошулинський пішов воювати. Але він зі «Свободи», оглашенний націоналіст. А нормальна людина ніколи цього не зробить. Хай москальня хоч шкуру живцем здирає з моєї дитини – не піду. А от торгувати м’ясом під Святошинським мостом буду до самої смерті.
Кум теж філонив по чорному, десь довідку дістав, що у нього ішемія, а на додачу хвороба заразна, невиліковна. А сам торгує шаурмою, м’ясо до якої постачають цигани з Подолу. Наловчивася готувати страви навіть з котів та собак, спробуйте якось – пальчики оближете. А жінка смажить біляші - начинка теж із собачого фаршу.
Пересиділи ми лихо, перечекали. І тепер живемо на повну. Може десь війна і йде, але нас це не стосується.
От скажіть: нащо нам той Крим? Там завжди населення нерівно дихало і на Україну, і на українців. Або Донбас? Там теж усе скацаплене. А за великим рахунком хіба погано нам жилося в СРСР? Ні. Всі працювали, вчилися, квартири отримували в порядку черги, пияків ліккували в ЛТП. І влада була справжньою, а не оцією як нині – як не клоуни то бариги. І слава Богові, що тридцять років у владі бардак, бо якщо прийдуть націоналісти - беззаконня припиниться. А кому з нормальних бізнесменів таке до шмиги, га?
Люди собі таксують по тихому, не сплачуючи податків, фрілансерствують, їздять на заробітки, отримуючи зарплатню чорним налом, торгують з рук, мурують крезам палаци без офіційного працевлаштування. І все наче непогано крутиться. Правда грошей на пенсії та розвиток інфраструктури катастрофічно не вистачає. Але ж то винна влада, а не ми – прості трудівники, правда ж?
Обросли під час війни жирком, триповерховий заміський будинок собі збудували, машину нову придбали. Синок бакалаврат закінчив, прилаштував його працювати в прокуратурі. Небезкоштовно, але то таке. З часом усі витрачені кошти відіб'ються востократ. А дехто і досі воює. Захищає неньку-Україну від сепаратистів. Та тих сепаратистів на Україні – більшість населення! Якщо прийдуть російські вояки до Києва – самі будуть водити їх за руку по квартирах і показувати де живуть свободівці, рухівці, вчителі української мови та літератури. А треба – то й розстрілювати допоможуть. То від кого ж вони нас захищають? Від нас самих?
Закінчувати війну потрібно. Здаватися. Російську мову зробити другою державною, відмінити усі мовні квоти, визнати Крим російським, а окупованим територія Донбасу надати спеціальний статус. Все можна зробити аби людям стало легше жити. То нащо ж противитися?
Росія має ядерну зброю, має газ та нафту, має майже двісті мільйонів населення, чисельну та озброєну до зубів армію. А у нас Президент – найкращий клоун СНД, неукраїнець та ще й російськомовний. На камеру ще намагається двоє слів сплести докупи, а як софіти вимикаються – переходить на російську. Сміх і гріх. І хто купиться на таку показуху?
Який народ – такий і правитель. Ми достойні того, кого обрали. А раз так, то не варто очікувати дива: є можливість – кради, немає – очікуй свого шансу.
Нині планету накрила коронавірусна пошесть. Як на мене - це в головах людських коронавірус. Не розуміють бевзі, що таким чином бідних людей зробили ще біднішими, а багатих – ще багатшими. Хто від цього виграв? Торгаші. Як би не повернулася ситуація, а бариги-перекупщики завжди будуть з наваром, оскільки торгівля товарами першої необхідності – справа прибуткова. Люди хочуть мняса – а ми вже тут! Люди хочуть яблучок - а ми вже тут! Ось де, беріть! І платіть. Утридорога! Вдесятеро! Але платіть. І нікуди не дінетеся, бо їсти хочеться.
Все браття мої та сестри, пора до праці, цигани собак оббілованих доставили. Зараз розбатую, зроблю фарш для дружини і піду торгувати мнясом під Святошинстьким мостом. І Ви приходьте, ціни у нас набагато нижчі ринкових, будете задоволені.
А про війну забудьте, хай вона сказиться та війна.

26.05.2020р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-26 06:56:49
Переглядів сторінки твору 1428
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.20 12:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:10:58 ]
Впізнається баба, яка торгує насінням для городів і чимось ще в електричці, що їде з Ніжина до Києва-Волинського.
На вигляд така огрядна, ще й важко дихає від тієї ходьби між вагонами.
Муза, певно.
Ніхто її не слухає та мало хто що купує.
А воно ж для певної категорії слухачів цікаве.
Зараз не ходять електрички, але ось є текст.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:11:49 ]
Правильно, друже. А ще є циган, який дивиться в бабину торбу і чекає слушної миті як би поцупити у неї гаманця, а навзаєм отримує від неї щигля. А від сонних начебто пасажирів - копняка під зад. Нічого нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:18:06 ]
Але більше впізнається той суб'єкт, який криється у деталях ("the devil is in the details"). Як автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:43:10 ]
Так, деталі - наше все. Саме вони дратують млявих читачів.