ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Київська соната
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця!
А я що? Після праці їду не до хати, а на дачу. Ну її до біса ту армію. Як подивився по телебаченню що робиться під Іловайськом – патріотизм та гнів на окупантів кудись зникли. Та й можновладці не поспішають своїх дорогоцінних чад виштовхувати у плечі на фронтові дороги. Ділять бабло, посади, торгують краденим державним добром, горлопанять про захист батьківщини. Один тільки Руслан Кошулинський пішов воювати. Але він зі «Свободи», оглашенний націоналіст. А нормальна людина ніколи цього не зробить. Хай москальня хоч шкуру живцем здирає з моєї дитини – не піду. А от торгувати м’ясом під Святошинським мостом буду до самої смерті.
Кум теж філонив по чорному, десь довідку дістав, що у нього ішемія, а на додачу хвороба заразна, невиліковна. А сам торгує шаурмою, м’ясо до якої постачають цигани з Подолу. Наловчивася готувати страви навіть з котів та собак, спробуйте якось – пальчики оближете. А жінка смажить біляші - начинка теж із собачого фаршу.
Пересиділи ми лихо, перечекали. І тепер живемо на повну. Може десь війна і йде, але нас це не стосується.
От скажіть: нащо нам той Крим? Там завжди населення нерівно дихало і на Україну, і на українців. Або Донбас? Там теж усе скацаплене. А за великим рахунком хіба погано нам жилося в СРСР? Ні. Всі працювали, вчилися, квартири отримували в порядку черги, пияків ліккували в ЛТП. І влада була справжньою, а не оцією як нині – як не клоуни то бариги. І слава Богові, що тридцять років у владі бардак, бо якщо прийдуть націоналісти - беззаконня припиниться. А кому з нормальних бізнесменів таке до шмиги, га?
Люди собі таксують по тихому, не сплачуючи податків, фрілансерствують, їздять на заробітки, отримуючи зарплатню чорним налом, торгують з рук, мурують крезам палаци без офіційного працевлаштування. І все наче непогано крутиться. Правда грошей на пенсії та розвиток інфраструктури катастрофічно не вистачає. Але ж то винна влада, а не ми – прості трудівники, правда ж?
Обросли під час війни жирком, триповерховий заміський будинок собі збудували, машину нову придбали. Синок бакалаврат закінчив, прилаштував його працювати в прокуратурі. Небезкоштовно, але то таке. З часом усі витрачені кошти відіб'ються востократ. А дехто і досі воює. Захищає неньку-Україну від сепаратистів. Та тих сепаратистів на Україні – більшість населення! Якщо прийдуть російські вояки до Києва – самі будуть водити їх за руку по квартирах і показувати де живуть свободівці, рухівці, вчителі української мови та літератури. А треба – то й розстрілювати допоможуть. То від кого ж вони нас захищають? Від нас самих?
Закінчувати війну потрібно. Здаватися. Російську мову зробити другою державною, відмінити усі мовні квоти, визнати Крим російським, а окупованим територія Донбасу надати спеціальний статус. Все можна зробити аби людям стало легше жити. То нащо ж противитися?
Росія має ядерну зброю, має газ та нафту, має майже двісті мільйонів населення, чисельну та озброєну до зубів армію. А у нас Президент – найкращий клоун СНД, неукраїнець та ще й російськомовний. На камеру ще намагається двоє слів сплести докупи, а як софіти вимикаються – переходить на російську. Сміх і гріх. І хто купиться на таку показуху?
Який народ – такий і правитель. Ми достойні того, кого обрали. А раз так, то не варто очікувати дива: є можливість – кради, немає – очікуй свого шансу.
Нині планету накрила коронавірусна пошесть. Як на мене - це в головах людських коронавірус. Не розуміють бевзі, що таким чином бідних людей зробили ще біднішими, а багатих – ще багатшими. Хто від цього виграв? Торгаші. Як би не повернулася ситуація, а бариги-перекупщики завжди будуть з наваром, оскільки торгівля товарами першої необхідності – справа прибуткова. Люди хочуть мняса – а ми вже тут! Люди хочуть яблучок - а ми вже тут! Ось де, беріть! І платіть. Утридорога! Вдесятеро! Але платіть. І нікуди не дінетеся, бо їсти хочеться.
Все браття мої та сестри, пора до праці, цигани собак оббілованих доставили. Зараз розбатую, зроблю фарш для дружини і піду торгувати мнясом під Святошинстьким мостом. І Ви приходьте, ціни у нас набагато нижчі ринкових, будете задоволені.
А про війну забудьте, хай вона сказиться та війна.

26.05.2020р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-26 06:56:49
Переглядів сторінки твору 1209
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.13 12:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:10:58 ]
Впізнається баба, яка торгує насінням для городів і чимось ще в електричці, що їде з Ніжина до Києва-Волинського.
На вигляд така огрядна, ще й важко дихає від тієї ходьби між вагонами.
Муза, певно.
Ніхто її не слухає та мало хто що купує.
А воно ж для певної категорії слухачів цікаве.
Зараз не ходять електрички, але ось є текст.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:11:49 ]
Правильно, друже. А ще є циган, який дивиться в бабину торбу і чекає слушної миті як би поцупити у неї гаманця, а навзаєм отримує від неї щигля. А від сонних начебто пасажирів - копняка під зад. Нічого нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-26 11:18:06 ]
Але більше впізнається той суб'єкт, який криється у деталях ("the devil is in the details"). Як автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-05-26 19:43:10 ]
Так, деталі - наше все. Саме вони дратують млявих читачів.