ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 ...Плюс внучка

...ПЛЮС ВНУЧКА

– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает, не знаю ли я, как найти улицу Набережную. Объяснила, но вижу, что вряд ли найдет старушка нужный ей адрес в такой поздний час.
Вышли из электрички вместе, и, хоть рано утром мне нужно торопиться в школу, все же как-то неудобно оставлять женщину одну. Ведь ни автобусов, ни такси тогда еще у нас не было. Ничего не стоило обойти городок за какой-то час-полтора.
– А кто у вас там на Набережной? – спрашиваю любопытства ради, когда решила помочь старушке.
– Да вы понимаете, не знаю, как и сказать...
– Сын, дочь, внуки?
– Давайте расскажу все по порядку, а вы уже тогда решайте сами...
...Получаю я на днях письмо из армии от своего дорогого внучка. Пишет, что приснилось ему, будто девушка, с которой он дружил, вскорости должна рожать. Так вот, просит меня внучек поехать по адресу, что мы с вами ищем, встретиться с его любимой и передать, что как только он демобилизуется, то сразу же и распишется с ней. Вот такая история.
– Да, но почему именно вы должны ехать, а не отец или мать?
– Дело в том, голубушка, что отец и мать его разбежались в разные стороны, а я осталась как бы в трех ипостасях. К кому же ему, бедняжке, и обращаться, как не ко мне?
Где-то в третьем часу ночи нашли мы дом будущей невесты, но в какой квартире она живет, влюбленный солдат не написал. Ничего не поделаешь – звоним в первую попавшуюся. Никто не отвечает. Звоним в следующую. На счастье, выходит женщина и, не удивляясь за звонок в столь неподходящее время, спокойно так отвечает на наш вопрос. Оказывается, девушка действительно беременна и уехала вместе с родителями отдыхать. Завтра должны уже и вернуться.
– Ну что ж, завтра так завтра, а сегодня идемте спать ко мне, – говорю я довольной старушке.
Приходим домой, гостья моя ставит на стол целую корзину пирожков, но я, поблагодарив, отказываюсь кушать и предлагаю спать. Перед выходом на работу прошу ее просто захлопнуть дверь квартиры. Когда возвратилась из школы, старушки уже не было, а на столе стояла горка пирожков и записка со словами благодарности.
Прошло несколько месяцев. И вот я получаю письмо без обратного адреса. Пишет та самая ночная гостья и сообщает, что внук женился на той самой девушке, которую мы когда-то искали, и что та благополучно родила девочку. А назвали малышку Лариса. В мою честь. Так вот я к своим внукам – Богданчику и Васильку добавила еще и внучку.
Вот и вся история. Даже не история, а просто случай, каких у каждого из нас полным-полно...
...Я смотрел на Ларису, совсем молодую бабушку, и думал: дай Б-г, чтобы и в самом деле в каждом из нас так же, как у моей собеседницы, было неизбывным желание помочь ближнему даже без его просьбы. Без подспудной мысли – некогда. Без оглядки, что кто-то другой поможет незрячему не натолкнуться на преграду, а бабушке или ребенку – преодолеть непреодолимый из-за осатаневших водителей нерегули¬руемый перекресток, и т.д. и т.п. Дай-то Б-г, чтобы и в самом деле, как кажется Ларисе, у каждого из нас было полным-полно этих и других случаев. Чтобы каждый из нас считал, что это именно о нем сказал Поэт:
“Раз добром налито сердце –
Вовек не остынет”.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-30 13:37:09
Переглядів сторінки твору 946
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.052 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.244 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.04 19:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2020-05-31 09:15:07 ]
На людській доброті тримається світ. На жаль, вона притаманна простим людям, а не тим, хто править нами з високих трибун.