Поеми - Серго Сокольник - Ромео & Джульєтта постфактум

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2021.05.08 20:39

Не ображай жінок!

Не хотів про це говорити. Взагалі не хотів цю тему піднімати, аби не баламутити народ. Але жінка звернула увагу на одну-єдину фразу у вірші Тараса Григоровича Шевченка «Сон». Гротеск гротеском, іронія та карикатура - теж речі прийнятні. Але ображати жін

Володимир Невесенко

2021.05.08 14:07

Холодна темінь стелиться сукном

Холодна темінь стелиться сукном.
Зомліле місто тішить ніч ласкава…
Вона одна. Безлюддя за вікном.
Каміна жар. І спогади. І кава.

Немов з клубка – забута і хитка –
із пам’яті сотається стежинка.
І споминами тліє даль крихка,

Ігор Деркач

2021.05.08 13:04

Балада про випрані штани

Сатаніють самураї Раші...
у Гаазі буде Божий суд...
щоб не опинитись на параші,
на границю суне Путя-Гуд.

Оживають і хатні злодії:
ківи... рабіновічі... уже
закликають націю до дії

Микола Соболь

2021.05.08 12:46

Сила у слові

Сила у слові.
І ліки у ньому теж.
Скільки любові
посієш, скільки пожнеш?
Літер врожаєм
щедро з нужденним ділись.
За небокраєм
тобі воздасться колись.

Галина Сливка

2021.05.08 12:43

А на війні, як на війні

А на війні, як на війні,
Гудуть гармати,
Ковтає смерть батьків, синів
У жерло страти.
Відвоювати майбуття,
Поклавши душі
За дорогих сердець биття,
Мов хліб насущний, -

Сергій Губерначук

2021.05.08 08:28

Я палко вірю у твою невинність…

Я палко вірю у твою невинність,
твою весну вишневу цнотоцвіту.
Твою хитку природу я, мов вітер,
прощу і пропущу в тріпотну плинність.

Пливи зі мною, у мені і з нами,
тримай шаленство за волосся й одяг.
Лиш встигни вчасно виголосить – годі!!

Віктор Кучерук

2021.05.08 07:39

Гіркота

Мій дід не вернувся додому
Героєм, як інших діди.
Навіки в сильці вогняному
Пропали солдата сліди.
Його у полон захопили
Чи згинув безслідно в бою?..
Нема ні хреста, ні могили
В чужому і ріднім краю.

Юлія Івченко

2021.05.08 06:35

За народними мотивами.

Утомлений і щасливий він довго-довго рахував до ста .
Чого ж, ти моя рибко золота, знов не даєш мені заснути?
Чого ж я не відкрив твого листа, в якому була перша висота -
твоя журба настояна на руті – така наївна і така проста?
І безтурботний сміх і

Вікторія Лимар

2021.05.07 19:10

Сонячна мрiя

Зграї думок! Не зібрати докупи!
Лиш допоможуть змішати коктейль
в склянці, яка переповнена люттю!
Із почуттів, що вирують до стель!

Рішення треба прийняти наразі.
Не загальмує вагання процес.
Поштовх здійснився, це виклик образі.

Юлія Івченко

2021.05.07 19:01

**************

Виходячи на балкон шостого поверху,
він випалював сигарету, думаючи про своє…
Стогнали усі жінки та плакали стрижені сови,
коли його серце стрибало м’ячиком і супились чорні брови,
та пальці дратливо стукали, неначе кістки кастаньєт.

- Анно!
Ти

Віта Парфенович

2021.05.07 16:54

***

Кому звітувати за радощі, Господи?
І хто розділятиме щастя моє?
Коли ми у неба чогось та просимо,
То ще ненаповнені вщент ми є,
А потім ураз і таки наповнимось,
І радість та щастя без краю меж,
Тому не важливо, що ми є гостями,
Бо вітер тріпоче во

Сергій Губерначук

2021.05.07 14:18

Прононс 4

Я висуваю попередні припущення.

Ти – латинянин.
Твій вид воластий
з наморщеним чолом –
середньовічний склеп,
де кістяки пильнують рештки жаху,
відкинувшись на спинки трун.

Ігор Шоха

2021.05.07 08:11

Досягнення

Ступаємо на береги ріки
у течію, вируючу зі споду...
у дельту часу падають віки
історією у ту саму воду.

Немає волі з легкої руки...
і карою ледачого народу
стають його нові провідники,

Віктор Кучерук

2021.05.07 07:39

Мука

Що минулося – вже не вернути.
Що згубилося – теж не знайти.
Я не маю нічого по суті,
Крім утоми, нудьги самоти.
Розчарований і нелюбимий
Ані скраю, ні в гущі подій, –
Задихаюсь, отруєний димом,
У прозрінні погаслих, надій.

Микола Соболь

2021.05.07 06:50

Дороги

У доріг нема кінця і краю
їм тому й пасує назва – шлях.
А куди ведуть шляхи, не знаю?
Пролягли між селами в полях.
Змійкою звиваються, мов доля.
З гірки, чи під гірку, все одно.
Вітер дме у поле, чи із поля
їм потрібно жати днів зерно.

Володимир Невесенко

2021.05.06 22:21

Весна уже ось-ось

Весна уже ось-ось. Стікає сніг в калюжі.
Строкаті небеса на сонці мерехтять.
І молоді вітри – грайливі і байдужі –
розчісують ліси і віттям тріпотять.

Вже росами сльозять хмурні дахи іржаві.
І місто булькотить, мов юшка в казані.
І в полисках мигт

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поеми):

2020.01.12

2019.11.07

2019.07.12

2019.07.07

2019.04.04

2018.09.05

2018.06.04

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2020-06-21 17:53:27
Переглядів сторінки твору	532
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	- ( - )
* Рейтинг "Майстерень"	- ( - )
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.780
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2021.05.07 15:41
Автор у цю хвилину	відсутній