ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.05.08 20:39
Не хотів про це говорити. Взагалі не хотів цю тему піднімати, аби не баламутити народ. Але жінка звернула увагу на одну-єдину фразу у вірші Тараса Григоровича Шевченка «Сон». Гротеск гротеском, іронія та карикатура - теж речі прийнятні. Але ображати жін

Володимир Невесенко
2021.05.08 14:07
Холодна темінь стелиться сукном.
Зомліле місто тішить ніч ласкава…
Вона одна. Безлюддя за вікном.
Каміна жар. І спогади. І кава.

Немов з клубка – забута і хитка –
із пам’яті сотається стежинка.
І споминами тліє даль крихка,

Ігор Деркач
2021.05.08 13:04
Сатаніють самураї Раші...
у Гаазі буде Божий суд...
щоб не опинитись на параші,
на границю суне Путя-Гуд.

Оживають і хатні злодії:
ківи... рабіновічі... уже
закликають націю до дії

Микола Соболь
2021.05.08 12:46
Сила у слові.
І ліки у ньому теж.
Скільки любові
посієш, скільки пожнеш?
Літер врожаєм
щедро з нужденним ділись.
За небокраєм
тобі воздасться колись.

Галина Сливка
2021.05.08 12:43
А на війні, як на війні,
Гудуть гармати,
Ковтає смерть батьків, синів
У жерло страти.
Відвоювати майбуття,
Поклавши душі
За дорогих сердець биття,
Мов хліб насущний, -

Сергій Губерначук
2021.05.08 08:28
Я палко вірю у твою невинність,
твою весну вишневу цнотоцвіту.
Твою хитку природу я, мов вітер,
прощу і пропущу в тріпотну плинність.

Пливи зі мною, у мені і з нами,
тримай шаленство за волосся й одяг.
Лиш встигни вчасно виголосить – годі!!

Віктор Кучерук
2021.05.08 07:39
Мій дід не вернувся додому
Героєм, як інших діди.
Навіки в сильці вогняному
Пропали солдата сліди.
Його у полон захопили
Чи згинув безслідно в бою?..
Нема ні хреста, ні могили
В чужому і ріднім краю.

Юлія Івченко
2021.05.08 06:35
Утомлений і щасливий він довго-довго рахував до ста .
Чого ж, ти моя рибко золота, знов не даєш мені заснути?
Чого ж я не відкрив твого листа, в якому була перша висота -
твоя журба настояна на руті – така наївна і така проста?
І безтурботний сміх і

Вікторія Лимар
2021.05.07 19:10
­Зграї думок! Не зібрати докупи!
Лиш допоможуть змішати коктейль
в склянці, яка переповнена люттю!
Із почуттів, що вирують до стель!

Рішення треба прийняти наразі.
Не загальмує вагання процес.
Поштовх здійснився, це виклик образі.

Юлія Івченко
2021.05.07 19:01
Виходячи на балкон шостого поверху,
він випалював сигарету, думаючи про своє…
Стогнали усі жінки та плакали стрижені сови,
коли його серце стрибало м’ячиком і супились чорні брови,
та пальці дратливо стукали, неначе кістки кастаньєт.

- Анно!
Ти

Віта Парфенович
2021.05.07 16:54
Кому звітувати за радощі, Господи?
І хто розділятиме щастя моє?
Коли ми у неба чогось та просимо,
То ще ненаповнені вщент ми є,
А потім ураз і таки наповнимось,
І радість та щастя без краю меж,
Тому не важливо, що ми є гостями,
Бо вітер тріпоче во

Сергій Губерначук
2021.05.07 14:18
Я висуваю попередні припущення.

Ти – латинянин.
Твій вид воластий
з наморщеним чолом –
середньовічний склеп,
де кістяки пильнують рештки жаху,
відкинувшись на спинки трун.

Ігор Шоха
2021.05.07 08:11
Ступаємо на береги ріки
у течію, вируючу зі споду...
у дельту часу падають віки
історією у ту саму воду.

Немає волі з легкої руки...
і карою ледачого народу
стають його нові провідники,

Віктор Кучерук
2021.05.07 07:39
Що минулося – вже не вернути.
Що згубилося – теж не знайти.
Я не маю нічого по суті,
Крім утоми, нудьги самоти.
Розчарований і нелюбимий
Ані скраю, ні в гущі подій, –
Задихаюсь, отруєний димом,
У прозрінні погаслих, надій.

Микола Соболь
2021.05.07 06:50
У доріг нема кінця і краю
їм тому й пасує назва – шлях.
А куди ведуть шляхи, не знаю?
Пролягли між селами в полях.
Змійкою звиваються, мов доля.
З гірки, чи під гірку, все одно.
Вітер дме у поле, чи із поля
їм потрібно жати днів зерно.

Володимир Невесенко
2021.05.06 22:21
Весна уже ось-ось. Стікає сніг в калюжі.
Строкаті небеса на сонці мерехтять.
І молоді вітри – грайливі і байдужі –
розчісують ліси і віттям тріпотять.

Вже росами сльозять хмурні дахи іржаві.
І місто булькотить, мов юшка в казані.
І в полисках мигт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Ромео & Джульєтта постфактум
***маленька андеграундна сюреалістична гумористично - іронічна поема**

Верона це не макарони.
Спитай, хто не знає! Катма...
Принишкли на вітах ворони,
Бо ніч. І бояться примар.
Є привід... Солідне склепіння
"а-ля монументоупир"...
Там привидів дивні шипіння
Підслухав Великий Шекспір...
.................................................
- а знаєш, Ромео... Аби ти
У дім мій тоді не зайшов,
Тібальту б не бути убитим,
І з нас не робили би шоу...
Щасливої долі з Парісом
Нам шал дарував молодий
Зі свіжонасадженим лісом
Малечі, що я народи-
ла... Гладила ніжно голівки
І пестила їх рученя-
та... Фільмів заюзані плівки
Про наше кохання щодня
Піарять і важчає дихан-
ня пилом облізлих куліс...
На лихо закохана втіха ...
Пробач... Утомилася... Пліз!..
.................................................
- а знаєш, Джульєтто... Аби я
Тобі у вікно не заліз,
Пішов би тоді до повії,
Екскюз мі, зізнАюся... Пліз!..
З роками "рішалою" клану
Я став... Одружився... Знуднів...
Але залишився тим самим
Лихим авантюрником... Ні!..
Я був би господарем дому
І, втомлений станом сімей-
ним, трохи гетеросодому
Подалі завів од очей...
Без тебе нічого не значу
У п"єсі, що в вічності грать...
...аби на світанку не бачи-
ли, привидам варто поспать!..)))
.............................................
...а поряд тримає у хащах
Меркуціо п"яний Тібальт
Обіймами братніми. - нАщо
Ота недолуга журба
Акторів переднього плану,
Цей штучнорозіграний щем?
Ніяк не вгамуються!... А!.. Ну,
Налий-но отрути іще!..
....................................................
...у вічнозмораленім небі
Дзвенять неземні голоси,
Що зеленолітнім не треба
Довчасно скидати труси,
Хапатися гострих предметів,
Отрутою сьорбати чай...
...Та тільки Ромео, Джульєтти
Дорослішають зазвичай,
Рахуючи чи не до ста лі-
та... Знаєш!.. Коли молодий,
Того, хто читає моралі,
Відправиш відомо куди.


© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062106571



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-21 17:53:27
Переглядів сторінки твору 532
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.07 15:41
Автор у цю хвилину відсутній