Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
