Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
