Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хрест – Трансформер
Хрест на зап’ястку,
кольору чорного,
Міниться відтінками
від блакитного
до червоного,
Змінює обриси,
кидає тіні
на світломузичний
дискотечний фон:
Від інквізиторського
атрибуту
фанатичного,
До перевернутого хреста
демонічного,
Хрест – Трансформер,
Хрест – Хамелеон…
«Хрестоносець» -
Власник Тату,
має звитяжно
нести
Широчезний діапазон
душевного
настрою -
Від адепта
чорної магії до
Святої простоти.
Навіщо все це?
Навіщо вечірка –
дискотечне болото,
Де Маска,
схожа на порядне
лице,
прикриває пику
живоглота?
Тому що, майже
опівночі,
у в’язку містичну
пору,
треба знайти і знищити
Небезпечну
Потвору!
Трохи змінює Хрест
Мисливця,
який спокоєм і думками
міниться,
відчуває у натовпі
Дискотеки
Потойбіччя прихований
Реквієм.
Ось Вона –
Дівчина Краси
Неземної,
за нею тягнуться
шлейфом
наївні
залицяльники-герої…
Твердіє, гострішає
Хрест-Тату,
наче зроблений
із свяченої сталі…
Намагається від Красуні
Мисливець
відійти подалі:
Відчує Хрест Нечисту
Суть,
всі чотири його кінці
перевертня спалять,
Уб’ють.
А посеред людей таке
не годиться,
не можна
розкривати споконвічну
таємницю…
Нечиста сила Жертви
завжди
косити буде,
Пам’ятайте і гріха
стрежіться,
Люди!
До того ж
Красуня сама ще
не знає,
З якою силою
потаємною,
Несвідомо грає…
Думай, Мисливцю,
що робити далі –
Вже скоро
Опівніч
Полум’я Чорне
запалить…
Читає Мисливець
старовинні
Закляття,
щоб людей
від Нечестивого Багаття
Врятувати,
щоб
Зло приспати…
Ось дванадцятий
удар
дзвону церковного
у повітрі згас -
Розв’язка відкладається
на невизначений
час…
Мисливець,
у Прекрасну Неземну
Силу
Закохатись
Стережись!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
