Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Літо двадцятого року
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літо двадцятого року
***маленька сюреалістична філософська еротична андеграундна поема***
...вічно жадаю тебе... Ту...
...плине метро через Лєту.
Ми у вагоні у масках обоє.
Я познайомитись хочу з тобою.
Вабить прихований ротик...
- можна присісти навпроти?
- коронавірус відразно лютує...
- дай, через маску тебе поцілую!
Попри усе ідемо на контакт?
- так!..)
- вірю, не віриш аж надто брехні?
- ні!..)
...сум, а чи сумнів, у серці затих.
- може, ти подруга трохи не з "тих",
Туполякливих, мала.
Отже, підбили баланс
Зовсім здурілому світу,
І карантинному літу,
І нескінченній війні...
- зійдемо може? Чи ні?
- ти незрівнянна у літній спідниці!
...оглядом погляд оцінює ницо...
Як же ти гола тремтиш у руках?..
Що ти у ліжку зніматимеш? Ах,
Звісно, що маску, не бачу невже я,
Ти прикриваєшся, мов паранжею,
(чи бюлетеню листом?))) Ка-
р...тин...карантин...незнайомка...)))
Далі оголена вся у знемозі
(сукня валятиметься на підлозі)
В руки до мене впадеш...
Вийдемо! Тільки... Та де ж?..
...міст нескінченно вузький, і по ньому
Іде метро над рікою, додому,
Де у сторіччя минулі паром
Із капітаном на ймення Харон
Скільки таких, і красивих, і дужих,
Поперевозив... Зупинка... - іду вже!
Зійдеш зі мною?
- так!
- прожиті ще літа
Скинем у річку, чи коло перону...
- передаси, кому треба, Хароне,
Світле на нас все і чисте,
Крайній ти наш машиністе!..
...ми ідемо, обійнявшись, мов діти,
Через спекоронавірусне літо,
Голі (чи що?..))) і босі...
...поїзд пішов у осінь...
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062908958
...вічно жадаю тебе... Ту...
...плине метро через Лєту.
Ми у вагоні у масках обоє.
Я познайомитись хочу з тобою.
Вабить прихований ротик...
- можна присісти навпроти?
- коронавірус відразно лютує...
- дай, через маску тебе поцілую!
Попри усе ідемо на контакт?
- так!..)
- вірю, не віриш аж надто брехні?
- ні!..)
...сум, а чи сумнів, у серці затих.
- може, ти подруга трохи не з "тих",
Туполякливих, мала.
Отже, підбили баланс
Зовсім здурілому світу,
І карантинному літу,
І нескінченній війні...
- зійдемо може? Чи ні?
- ти незрівнянна у літній спідниці!
...оглядом погляд оцінює ницо...
Як же ти гола тремтиш у руках?..
Що ти у ліжку зніматимеш? Ах,
Звісно, що маску, не бачу невже я,
Ти прикриваєшся, мов паранжею,
(чи бюлетеню листом?))) Ка-
р...тин...карантин...незнайомка...)))
Далі оголена вся у знемозі
(сукня валятиметься на підлозі)
В руки до мене впадеш...
Вийдемо! Тільки... Та де ж?..
...міст нескінченно вузький, і по ньому
Іде метро над рікою, додому,
Де у сторіччя минулі паром
Із капітаном на ймення Харон
Скільки таких, і красивих, і дужих,
Поперевозив... Зупинка... - іду вже!
Зійдеш зі мною?
- так!
- прожиті ще літа
Скинем у річку, чи коло перону...
- передаси, кому треба, Хароне,
Світле на нас все і чисте,
Крайній ти наш машиністе!..
...ми ідемо, обійнявшись, мов діти,
Через спекоронавірусне літо,
Голі (чи що?..))) і босі...
...поїзд пішов у осінь...
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120062908958
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
