ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2020.08.15 00:36
матусин синок
перестріне
таткову доню

їм буде нормально
нічого що все без гроша
океани небесні
від самого інколи ранку

Іван Потьомкін
2020.08.14 23:04
В Израиле многое связывается с чудом. Вот так и я, без году неделя израильтянин, совершенно непонятным образом будто бы заглянул в саму историю Государства Израиль. Как живые, выходили ко мне Хаим Вейцман, Бен-Гурион, Голда Меир, Моше Даян, Ицхак Рабин...

Тата Рівна
2020.08.14 21:33
Пані А. помирала одна у незатишнім схроні
Там фіранки засмикнуті ще від минулого літа
Там немає нікого кімната порожня й закрита
Ніби бутель з-під вишень. І вуста мала пані — червоні

Пані А. — Не Аманда, не Аннушка, не Амелі —
Просто пані, яку вже

Ігор Деркач
2020.08.14 21:11
А на Русі помішані усі
на Україні, троні і на Путі.
А чудаки, мерсі,
у білої Русі
гадають, що вони не майдануті.

***
А у миру триває пандемія

Євген Федчук
2020.08.14 20:02
Тривожно у Плоскині на душі.
То зайде у шатро, то вийде з нього,
Посидить біля вогнища курного
І знову до шатра свого спішить.
Вже завтра битва, а йому ніяк
Не розігнати сумніви й тривоги.
І слово клятви, дане перед Богом,
Пече у воєводиних грудях.

Олександр Сушко
2020.08.14 18:32
Є в Едемі цар. Ума - палата,
У державних справах ні бум-бум.
Спільники його цілують ззаду,
Я ж гризу за вухо і губу.

Сиплю сатиричної цикути,
Аби влади увімкнувсь оркестр.
Пропоную і тобі гризнути,

Віта Парфенович
2020.08.14 16:05
Я стою біля вікна і вдивляюся у лінію горизонту, з висоти багатоповерхівки видно набагато більше, аніж знизу. Околиця міста, далі дачні ділянки. Повітря прозоре, сьогодні можна роздивитися набагато далі, аніж іншого дня. Перебираю пальцями рук, заводячи

Сергій Губерначук
2020.08.14 10:34
Біле каміння
у синьому небі –
Софія стара,
золота собою.
В сонячнім тлінні
майнули молебні –
ликів священних
мара над тобою.

Віктор Кучерук
2020.08.14 08:52
Палає вогнище на лузі
І звівся дим на повен зріст,
Бо позбирались давні друзі
Із ближчих сіл і дальніх міст.
Ясніють мрійно темні хащі,
Іскринки сяють повсякчас, –
І теплі згадки про найкращі
Часи витають поміж нас.

Микола Соболь
2020.08.14 08:34
Малесенька шавка лякливо
іззаду так хоче кусь-кусь,
дивлюся на неї глумливо
і сміх пробирає чомусь.
І шкода стає недолугу,
бо може ж творити добро,
але соціальну напругу
породжує шавки нутро.

Дума Козак
2020.08.14 00:03
Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.

Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу покоси

Євген Федчук
2020.08.13 19:51
Хан Куря хитрий, справжній, син степів,
Він голови дарма не підставляє,
Коли потрібно – не жаліє слів,
А коли треба – вовком налітає.
Тут тільки так і можна виживати,
Бо у степу своїх – чужих нема.
Хто не навчивсь хитрити і вбивати,
На долю сподіва

Сонце Місяць
2020.08.13 13:00
Поет спав би, але не спиться йому. Тьмяно зелений злотий надвечір. Серпокрили в серпанку позлітковому хаотично гасають за власним вереском. Те саме й на землі, дітлахи розпущені й маніпулятори, хаотично гасають etc. Ще не зовсім призахідне сонце плавить д

Іван Потьомкін
2020.08.13 11:04
Благословляю вас, єрусалимські хмари,
Хоч влітку в Єрусалимі ви не такі, як у Литві,
Оспіваній Міцкевичем в шедеврі «Пан Тадеуш».
Наважуюсь, хоч хист і літа уже не ті.
Благословляю вас, єрусалимські хмари.
Пропливаючи понад Єрусалимом,
Ви парасолько

Сергій Губерначук
2020.08.13 10:31
Коли мій мозок розтане
під сонцем твоєї любові,
коли я забуду пам’ять
і кинусь тобі під ноги,
коли серце іскрою блимне,
а попелом тіло кане
на дно…
але так інтимно,

Ярослав Чорногуз
2020.08.13 10:19
Закохувався сильно, як поет,
Засліплено… В житті – суцільні біди.
Лише у творчості – печальний злет,
В реальності - хоч кидайсь до Аїда*.

Але шукав розраду і знайшов,
Писав про це сонети і ронделі.
За гроші легко здобував любов,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Пісня, що генію відкрила Україну



Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не в квартеті Вашім? Чи не єдинім на всю Європу... Та до того ж почути відгук не від кого-небудь, а від скрипаля.

Андрій Розумовський
Для мене велика честь відкривати те, що ще ніхто не чув, і бути свідком, як творить майстер... А чого варті квартети, присвячені мені !..

Бетховен
Здається, ми обмінялись компліментами, а тепер годилося б віддать належне й пісні.

Андрій Розумовський
Будь-ласка.

Бетховен
Чудова річ! Тут є все те, що так я полюбляю – і пристрасть, і задушевність... Хто ж створив цю пісню?

Андрій Розумовський
Мені сказали, що хтось із козаків.

Бетховен
Подейкують, що й рід, Ваша величність, теж вийшов з козаків...

Андрій Розумовський
Щира правда. Та вивела у світ і дядька й батька не козацька шабля, а талан до співу. Обидва з церковного сільського хору потрапили одразу в придворну капелу. Ну, та ще амурні справи дядька Олекси із царицею самою...

Бетховен
Дива та й годі!.. А про що ж у пісні цій чарівній йдеться?

Андрій Розумовський
Про козака, що їде з військом за Дунай і змушений бозна наскільки розлучатися з коханою своєю...

Бетховен
Може, ваша величність заспіває?

Андрій Розумовський
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!»
«Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,-
Тільки подумай!»
«Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!»
Народ мій створив чимало таких шедеврів, що й італійським, певен, не поступляться. Якось я Моцарту заспівав котрусь з наших пісень, що сам співав, як був малим, так замість слів у захваті він лиш сплеснув руками...

Бетховен
Сам Моцарт?..

Андрій Розумовський
Не дивуйтесь, Маестро. Скажу по-щирості, що й досьогодні не можу згадувать без гіркоти те, що сталося...

Бетховен
Що ж саме?

Андрій Розумовський
Ви, певне ж, чули про князя Потьомкіна . Так-от, коли цариця Катерина ввірила йому південний край Росії, можновладець надіслав послам прохання – шукать по всій Європі уславлених митців і заохочувать, щоб їхали в Херсон – його столицю. Гордовитий був князь Григорій і хотів, щоб нове місто стало маленькою Європою. Його проектували архітектори із Франції, Нідерландів, Німеччини. Там уже відкривали свої представництва різні компанії. Був свій монетний двір...
Я був добре знайомий із Моцартом і написав одразу ж, що тут, у Відні, потерпає в нужді чудовий майстер клавесину і композитор геніальний Моцарт. Князь забажав негайно ж зустрітись з ним..

Бетховен
Моцарт не зголосився?

Андрій Розумовський
Що Ви? Навпаки. Після того, як я повідав, що край мій не тільки виведе його з нужди, а й допоможе поправить підупале вже здоров’я, Моцарт зголосивсь охоче. Щоправда, виїхать готовий був тільки, як вернеться із Праги, де йому замовили оперу …
І ось саме в ту змушену перерву раптово помирає князь Потьомкін… А через два місяці не стало й Моцарта…Не збагатив його, а в могилу звів той «Реквієм», написаний неначебто для себе самого.

Бетховен
Зворушила мене ця оповідь, а пісня про Ваший козацький край підказує, що чимось прислужусь-таки йому .











Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-05 21:35:21
Переглядів сторінки твору 147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.956 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.053 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.08.14 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2020-07-07 02:49:57 ]
о... діалог, гідний роману...

дяка, дорогий пане Іване...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-07-07 04:13:56 ]
Ви підняли цікавезну тему, дорогий пане Іване! Не знаю, чи є написана і видана книга про Андрія Розумовського, славного мецената мистецтва музичного, але, якщо нема, то це треба зробити для вдячних нащадків. Скілької композиторів світових він підтримував, в тому числі, Моцартв, Гайда, Глюка, Бетховена... І квартет струнний на тему української пісні "Їхав козак за Дунай", створений Бетховеном - незаперечний факт історії. Дякую за публікацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-07-07 12:06:59 ]
Маєте рацію, шановні панове Домінік і Ярославе, постать Андрія Розумовського вартує роману. Із задоволенням прочитав би.