ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Поеми

 ротшильд стрит блюз
Образ твору  
а шоб було тобі вже добре
казав гаврилові тлумач
якось зустрівшись ротшильд стритом
безтямна певність а-ха-ха
 
тоді пієт стояв на стопі
очікуючи чи не форд
сам у фланелі біло~ ніжній
атласний комір гордий крій
 
& конспірологи кошлаті
сплітали безум безкінця
у хуртовинах штовханини
нето давай не так нехай
 
тарзан в кущах пружний як мафін
дріад заманював свистком
оце чотири хулахупи
а у хатинці був кальян
 
грицько практично ґрета тунберґ
любив скорботу й нафталін
тому що всі скорботи різні
не все що зветься шавар-ма
 
радистка кет із глумом трохи
грицька приймала кава чай
паркети же не путцувала
відстрелює бо не грицько
 
данїл дереворит плевритний
доказував комусь там ще
же викапаний він данїл-єсь
різдво спасає як мазай
 
юрба пітніла & юрміла
щось волочилося волом
пієт очікував на бьюїк
& рибкам розбивав серця
 
а пролетарії на барі
потягуючи ще ґлінтвайн
гугніли попросту уася
такий то мракобісний джєз
 
томушо ні не зовсім нудно
& чесних версій менш як дві
а вийде от як ротшильд хоче
його імення легіон
 
осьтой-во ґюісманс із ложі
той-во макаренко шпигун
а цей за нас хоча придурок
ударений переднім склом
 
що знаєш ти за чорні ночі
як вітер гонить потороч
& що ти знаєш за могили
за іншим рогом ротшильд стрит
 
само собою переможем ~
акційна свіжість бланманже
національніша халепа й
пієт очікував таксі
 
 
(аеро)
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-18 15:58:10
Переглядів сторінки твору 11314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.11 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-18 21:34:15 ]

Завжди гадав, що блюзом є якраз те, що зрозуміло автору або колективу виконавців - на рівні свідомості чи якійсь її половині.
А слухач хай "доганяє" або чекає, поки його дожене виконавець.
Урок з "пиріжками" та "порошками" мене як слухача до таких блюзів як оце Ваш, підготував.
Я його розумію навіть і дечого на якусь дрібничку не розуміючи.
Але на те він і блюз.
І треба бути, тбм, "в темі". Або бажано.
Мені здається, що я в ній.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Мені сподобалося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-19 04:35:30 ]
ну гіпертекст існує безперечно, фактично
ось те, що виринає з його глибин раптом ~
це завжди подячне питання, як-от, у наявній
концептуальній послідовності ротшильдівська тема
повз яку важко пройти просто так
хоч не сказати, що вона, тема ця, зовсім ізнічев’я
притягнута чи прифантазована, тема таки злободенна
ну і чим не блюз

імовірні моменти десь-сумніву були щодо режисури
але досвід бере своє й врешті-решт організовує

персонажі в принципі знані всі
юрма & пияки скоріш декор, аніж dramatis personae

блюз любить певний гротеск, чи кубизм
але це якби кревний зв’язок із епохою
котра його піднесла, саме як культурний феномен
& відкриту формулу,
а щодо глядачів, чи то читачів, зацікавлених чи там,
у невизначених чуттях,
завжди справедливі слова Бадді Ґая, коли його
вітали в залі слави рок-н-ролу, це якби статус класика

’якщо Ви не хапнули блюз, та живіть собі без нього’