ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Поеми

 ротшильд стрит блюз
Образ твору  
а шоб було тобі вже добре
казав гаврилові тлумач
якось зустрівшись ротшильд стритом
безтямна певність а-ха-ха
 
тоді пієт стояв на стопі
очікуючи чи не форд
сам у фланелі біло~ ніжній
атласний комір гордий крій
 
& конспірологи кошлаті
сплітали безум безкінця
у хуртовинах штовханини
нето давай не так нехай
 
тарзан в кущах пружний як мафін
дріад заманював свистком
оце чотири хулахупи
а у хатинці був кальян
 
грицько практично ґрета тунберґ
любив скорботу й нафталін
тому що всі скорботи різні
не все що зветься шавар-ма
 
радистка кет із глумом трохи
грицька приймала кава чай
паркети же не путцувала
відстрелює бо не грицько
 
данїл дереворит плевритний
доказував комусь там ще
же викапаний він данїл-єсь
різдво спасає як мазай
 
юрба пітніла & юрміла
щось волочилося волом
пієт очікував на бьюїк
& рибкам розбивав серця
 
а пролетарії на барі
потягуючи ще ґлінтвайн
гугніли попросту уася
такий то мракобісний джєз
 
томушо ні не зовсім нудно
& чесних версій менш як дві
а вийде от як ротшильд хоче
його імення легіон
 
осьтой-во ґюісманс із ложі
той-во макаренко шпигун
а цей за нас хоча придурок
ударений переднім склом
 
що знаєш ти за чорні ночі
як вітер гонить потороч
& що ти знаєш за могили
за іншим рогом ротшильд стрит
 
само собою переможем ~
акційна свіжість бланманже
національніша халепа й
пієт очікував таксі
 
 
(аеро)
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-18 15:58:10
Переглядів сторінки твору 11320
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 22:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-18 21:34:15 ]

Завжди гадав, що блюзом є якраз те, що зрозуміло автору або колективу виконавців - на рівні свідомості чи якійсь її половині.
А слухач хай "доганяє" або чекає, поки його дожене виконавець.
Урок з "пиріжками" та "порошками" мене як слухача до таких блюзів як оце Ваш, підготував.
Я його розумію навіть і дечого на якусь дрібничку не розуміючи.
Але на те він і блюз.
І треба бути, тбм, "в темі". Або бажано.
Мені здається, що я в ній.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Мені сподобалося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-19 04:35:30 ]
ну гіпертекст існує безперечно, фактично
ось те, що виринає з його глибин раптом ~
це завжди подячне питання, як-от, у наявній
концептуальній послідовності ротшильдівська тема
повз яку важко пройти просто так
хоч не сказати, що вона, тема ця, зовсім ізнічев’я
притягнута чи прифантазована, тема таки злободенна
ну і чим не блюз

імовірні моменти десь-сумніву були щодо режисури
але досвід бере своє й врешті-решт організовує

персонажі в принципі знані всі
юрма & пияки скоріш декор, аніж dramatis personae

блюз любить певний гротеск, чи кубизм
але це якби кревний зв’язок із епохою
котра його піднесла, саме як культурний феномен
& відкриту формулу,
а щодо глядачів, чи то читачів, зацікавлених чи там,
у невизначених чуттях,
завжди справедливі слова Бадді Ґая, коли його
вітали в залі слави рок-н-ролу, це якби статус класика

’якщо Ви не хапнули блюз, та живіть собі без нього’