ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Поеми

 ротшильд стрит блюз
Образ твору  
а шоб було тобі вже добре
казав гаврилові тлумач
якось зустрівшись ротшильд стритом
безтямна певність а-ха-ха
 
тоді пієт стояв на стопі
очікуючи чи не форд
сам у фланелі біло~ ніжній
атласний комір гордий крій
 
& конспірологи кошлаті
сплітали безум безкінця
у хуртовинах штовханини
нето давай не так нехай
 
тарзан в кущах пружний як мафін
дріад заманював свистком
оце чотири хулахупи
а у хатинці був кальян
 
грицько практично ґрета тунберґ
любив скорботу й нафталін
тому що всі скорботи різні
не все що зветься шавар-ма
 
радистка кет із глумом трохи
грицька приймала кава чай
паркети же не путцувала
відстрелює бо не грицько
 
данїл дереворит плевритний
доказував комусь там ще
же викапаний він данїл-єсь
різдво спасає як мазай
 
юрба пітніла & юрміла
щось волочилося волом
пієт очікував на бьюїк
& рибкам розбивав серця
 
а пролетарії на барі
потягуючи ще ґлінтвайн
гугніли попросту уася
такий то мракобісний джєз
 
томушо ні не зовсім нудно
& чесних версій менш як дві
а вийде от як ротшильд хоче
його імення легіон
 
осьтой-во ґюісманс із ложі
той-во макаренко шпигун
а цей за нас хоча придурок
ударений переднім склом
 
що знаєш ти за чорні ночі
як вітер гонить потороч
& що ти знаєш за могили
за іншим рогом ротшильд стрит
 
само собою переможем ~
акційна свіжість бланманже
національніша халепа й
пієт очікував таксі
 
 
(аеро)
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-18 15:58:10
Переглядів сторінки твору 11692
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-18 21:34:15 ]

Завжди гадав, що блюзом є якраз те, що зрозуміло автору або колективу виконавців - на рівні свідомості чи якійсь її половині.
А слухач хай "доганяє" або чекає, поки його дожене виконавець.
Урок з "пиріжками" та "порошками" мене як слухача до таких блюзів як оце Ваш, підготував.
Я його розумію навіть і дечого на якусь дрібничку не розуміючи.
Але на те він і блюз.
І треба бути, тбм, "в темі". Або бажано.
Мені здається, що я в ній.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Мені сподобалося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-19 04:35:30 ]
ну гіпертекст існує безперечно, фактично
ось те, що виринає з його глибин раптом ~
це завжди подячне питання, як-от, у наявній
концептуальній послідовності ротшильдівська тема
повз яку важко пройти просто так
хоч не сказати, що вона, тема ця, зовсім ізнічев’я
притягнута чи прифантазована, тема таки злободенна
ну і чим не блюз

імовірні моменти десь-сумніву були щодо режисури
але досвід бере своє й врешті-решт організовує

персонажі в принципі знані всі
юрма & пияки скоріш декор, аніж dramatis personae

блюз любить певний гротеск, чи кубизм
але це якби кревний зв’язок із епохою
котра його піднесла, саме як культурний феномен
& відкриту формулу,
а щодо глядачів, чи то читачів, зацікавлених чи там,
у невизначених чуттях,
завжди справедливі слова Бадді Ґая, коли його
вітали в залі слави рок-н-ролу, це якби статус класика

’якщо Ви не хапнули блюз, та живіть собі без нього’