ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.

До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

С М
2026.02.20 21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога

Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:34
О цей чванливий теплий грудень!
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.

Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:30
Неба сумна гримаса. День у пітьмі загас.
Видивлюсь Волопаса: де він, той Волопас?
Може, з кимсь точить ляси, сни вповіда свої?
Вигляни, Волопасе! Де там воли твої?..

Ми з ним давнішні друзі, раду даєм без слів.
З ночі в небеснім лузі він випаса вол
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 chet baker
Образ твору  
як ми ще остатнього разу
терлися на монпарнасі
проїхавши фортепіанність
саунд ньюорлеанівський
шукали невже розставання
ні згадок ані загадувань
сусіди оце як сусіди
папір на вікнах у дірах

& сходилися шамани
за сурмами чистої магми
сніданок ще трохи чаю
обставини утрачають
нас &
           трампетисте містере

— остатні слова за пристрастю
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Anahi DeCanio
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-20 02:03:14
Переглядів сторінки твору 11897
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.21 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-20 21:29:52 ]

Для мене ця подія - як екскурсія у світ прекрасного з гідом, який вміє розповісти тим, хто цікавиться, чує та розуміє, про справді майстерно виконані (створені) взірці мистецтва.
Дякую.
Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-20 22:02:11 ]
дякую сердечно, Олександре

якби таке воно тепер на сайті, ніхто особливо не сперечається
& не допитується
пиши собі шо завгодно... колись трохи ще спілкувалися, давали вихід якійсь енергії
тепер більше таке як ентропія, агонізуюче змагання, хто більше наплодить

без якогось-імовірно критичного зиску, пишуть собі та й пишуть, може хто й читає
це нестосовно до наших із Вами якби підсумків
загалом, риторичних

щодо цього саме тексту, без претензій на будь-які зворушення
мені це бачиться непоганою навіть символічною ремаркою чи віньєткою
яку можна роздивлятися & вузько конкретно, або чим не спомин
чи як Ви об’єктивно визначаєте, подія ~
у мінімальних шатах чуття поетичного

але можна прочитати ще всяко, щодо творчості, й щодо життя творчого
чи й метафізично, розумію, що надто часто кружляє саме оце слово
є ще трансцендентність, чому ж ні

як оце знаєте, гьольдерлінівська ’Середина життя’
це якби не зовсім фінал
авжеж, скільки їх впало в цю безодню, хто давав нарешті остатню виставу
& ще остатню....

остатній, знову-таки, есей ’прозове’, мене особисто задовольняє
саме тим, що слугує ілюстрацією трансценденції

а оцей ’chet baker’ скоріше як ремарка, чи memo, що можна собі уявити
на одному з порожніх листків прикінці якої книги
там ще інколи навіть написано ’Для приміток’

тобто, я саме про те, що якась книга мислиться
але точно не ідентифікується, або, як це теж зринає частенько ~


here comes everybody



*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-21 18:30:07 ]
Залишається лише згадувати те, чого вже немає, і в той же час іти далі, якщо йдеться (а воно йдеться-ходиться).
Красномовне висловлювання та й сама назва (це я про here comes everybody). Дякую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-21 22:00:07 ]

"Красномовне" - не дуже точний прикметник.
Скоріше, "корисне", "змістовне".
Щось такого зразку.
Природно, якщо гуглити або згадувати, якщо чув і знав раніше.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 08:45:57 ]
дякую за щирі побажання, й всякі належності з уклінностями, звісно. . .

й навзаєм, також



тут ще може вартувало би згадати про боделерів вірш
який він усе правив, час від часу, до самої смерті
власне, через момент увиразнення, якого непросто було дістатися
в плині поточних ілюзій & негараздів

але подивився переклад Павличка й зрозумів, що власне
українському читачеві Павличко втяв можливість
порозмислювати над цим моментом, отже, вочевидь
не варто)

та бо все це якби мітологія
here comes everybody ~ це само собою, Джойс
той самий, що модернізм, той самий, що ’модерн’,
від одної згадки про який в деяких місцевих ашугів
настає правець & інконтиненція...

тим не менше, модернізм навертає культуру до міту
часом, синтезуючи з літургією, або чом би не бароко, та залюбки

або міт є інтерпретованим всякчасно та перестворюваним
було би бажання

особливо в сенсі модерного розуміння істини
котра для кожного є своя, в силу біохімії
внаслідок переплетення хаотичних імпульсів

для кого chet baker, для кого й otto engelhardt
або, скажімо, рандомний який ніл даймонд
чи гурт ’один в каное’

бо все має право на істину, у свій власний спосіб,
тобто, ми про музику жеж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 18:41:04 ]
Надибав переклад. Як читачу він, можна сказати, "зайшов". Стосовно якості перекладу - не знаю. Знаю, що був у нього і рубайят. Переспіви чи що там - я вже і не пам'ятаю, і нецікаво дивитися, бо й самому доводилося перекладати. А це означає, що мої висновки можуть бути вельми суб'єктивними. З фразеологічним словником мені дещо вдавалося. А хто з якими перекладав - то справа їхня. Переспівів бачив безліч.

Цікаво було ознайомитись (поки що) з біографією "художника війни".
"Нє паслужиш - нє узнаєш, што такоє марш бросок", якщо декількома словами.
А зараз у нас якраз війна. І "художники" тут як тут.

Про альбатросів теж дещо знаю, бо кидали їм що завгодно за борт. Добре, якщо їжу.
А то і лампочку на шворці.
І воно, бідне, летить, не знаючи, як її здихатися.
А йолопи з палуби гигочуть.

І медичні терміни. Бездушні, як і сама наука.

Отаке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 20:42:20 ]
У першому абзаці йшлося за "альбатроса".

Потім я скотився до рубайятів. Вони, природно, не мають відношення до Вашого вірша. Просто стара згадка.

Бувайте.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 21:47:57 ]
ну так, насправді все це нестосовне і є гіпертекстом
або тою книгою, котра мислиться & яка має незаповнені листки
наприкінці (для приміток)

щодо боделера тут власне тема сонетної форми
альбатрос - перший якби сонет в його книжці
а я говорив про остатній його штрих ~
в іншому сонеті (оберненому)
в оригіналі вірш зветься ’’bien loin d’ici’’

боделер безумовно патосний
рубайят, як його наслідують, здебільшого має
дидактично-повчальницьке якесь звучання
що так само десь-відштовхує

розумію, що не факт, що в оригіналі звучить так само
але наслідують жеж не оригінали, а переклади
наскільки я в курсі, перший якби ’Рубайят’ ’Омара Хайяма’ ~ англійською ~
то є навіть не стилізація а просто підробка

само собою зрозуміло, що Ви могли би багато розказати
про оригінальну тему, але, можливо, саме тут не зовсім місце для цього, тобто
я не вимагаю аж ніяк одкровень

але просто пояснюю механізм якби відлуння



радо дякуючи за всі позитивні імпульси,
зі всіма правдивими
респектами



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2021-03-31 21:25:31 ]
Круто!