ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 chet baker
Образ твору  
як ми ще остатнього разу
терлися на монпарнасі
проїхавши фортепіанність
саунд ньюорлеанівський
шукали невже розставання
ні згадок ані загадувань
сусіди оце як сусіди
папір на вікнах у дірах

& сходилися шамани
за сурмами чистої магми
сніданок ще трохи чаю
обставини утрачають
нас &
           трампетисте містере

— остатні слова за пристрастю
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Anahi DeCanio
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-20 02:03:14
Переглядів сторінки твору 12061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-20 21:29:52 ]

Для мене ця подія - як екскурсія у світ прекрасного з гідом, який вміє розповісти тим, хто цікавиться, чує та розуміє, про справді майстерно виконані (створені) взірці мистецтва.
Дякую.
Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-20 22:02:11 ]
дякую сердечно, Олександре

якби таке воно тепер на сайті, ніхто особливо не сперечається
& не допитується
пиши собі шо завгодно... колись трохи ще спілкувалися, давали вихід якійсь енергії
тепер більше таке як ентропія, агонізуюче змагання, хто більше наплодить

без якогось-імовірно критичного зиску, пишуть собі та й пишуть, може хто й читає
це нестосовно до наших із Вами якби підсумків
загалом, риторичних

щодо цього саме тексту, без претензій на будь-які зворушення
мені це бачиться непоганою навіть символічною ремаркою чи віньєткою
яку можна роздивлятися & вузько конкретно, або чим не спомин
чи як Ви об’єктивно визначаєте, подія ~
у мінімальних шатах чуття поетичного

але можна прочитати ще всяко, щодо творчості, й щодо життя творчого
чи й метафізично, розумію, що надто часто кружляє саме оце слово
є ще трансцендентність, чому ж ні

як оце знаєте, гьольдерлінівська ’Середина життя’
це якби не зовсім фінал
авжеж, скільки їх впало в цю безодню, хто давав нарешті остатню виставу
& ще остатню....

остатній, знову-таки, есей ’прозове’, мене особисто задовольняє
саме тим, що слугує ілюстрацією трансценденції

а оцей ’chet baker’ скоріше як ремарка, чи memo, що можна собі уявити
на одному з порожніх листків прикінці якої книги
там ще інколи навіть написано ’Для приміток’

тобто, я саме про те, що якась книга мислиться
але точно не ідентифікується, або, як це теж зринає частенько ~


here comes everybody



*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-21 18:30:07 ]
Залишається лише згадувати те, чого вже немає, і в той же час іти далі, якщо йдеться (а воно йдеться-ходиться).
Красномовне висловлювання та й сама назва (це я про here comes everybody). Дякую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-21 22:00:07 ]

"Красномовне" - не дуже точний прикметник.
Скоріше, "корисне", "змістовне".
Щось такого зразку.
Природно, якщо гуглити або згадувати, якщо чув і знав раніше.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 08:45:57 ]
дякую за щирі побажання, й всякі належності з уклінностями, звісно. . .

й навзаєм, також



тут ще може вартувало би згадати про боделерів вірш
який він усе правив, час від часу, до самої смерті
власне, через момент увиразнення, якого непросто було дістатися
в плині поточних ілюзій & негараздів

але подивився переклад Павличка й зрозумів, що власне
українському читачеві Павличко втяв можливість
порозмислювати над цим моментом, отже, вочевидь
не варто)

та бо все це якби мітологія
here comes everybody ~ це само собою, Джойс
той самий, що модернізм, той самий, що ’модерн’,
від одної згадки про який в деяких місцевих ашугів
настає правець & інконтиненція...

тим не менше, модернізм навертає культуру до міту
часом, синтезуючи з літургією, або чом би не бароко, та залюбки

або міт є інтерпретованим всякчасно та перестворюваним
було би бажання

особливо в сенсі модерного розуміння істини
котра для кожного є своя, в силу біохімії
внаслідок переплетення хаотичних імпульсів

для кого chet baker, для кого й otto engelhardt
або, скажімо, рандомний який ніл даймонд
чи гурт ’один в каное’

бо все має право на істину, у свій власний спосіб,
тобто, ми про музику жеж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 18:41:04 ]
Надибав переклад. Як читачу він, можна сказати, "зайшов". Стосовно якості перекладу - не знаю. Знаю, що був у нього і рубайят. Переспіви чи що там - я вже і не пам'ятаю, і нецікаво дивитися, бо й самому доводилося перекладати. А це означає, що мої висновки можуть бути вельми суб'єктивними. З фразеологічним словником мені дещо вдавалося. А хто з якими перекладав - то справа їхня. Переспівів бачив безліч.

Цікаво було ознайомитись (поки що) з біографією "художника війни".
"Нє паслужиш - нє узнаєш, што такоє марш бросок", якщо декількома словами.
А зараз у нас якраз війна. І "художники" тут як тут.

Про альбатросів теж дещо знаю, бо кидали їм що завгодно за борт. Добре, якщо їжу.
А то і лампочку на шворці.
І воно, бідне, летить, не знаючи, як її здихатися.
А йолопи з палуби гигочуть.

І медичні терміни. Бездушні, як і сама наука.

Отаке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 20:42:20 ]
У першому абзаці йшлося за "альбатроса".

Потім я скотився до рубайятів. Вони, природно, не мають відношення до Вашого вірша. Просто стара згадка.

Бувайте.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-22 21:47:57 ]
ну так, насправді все це нестосовне і є гіпертекстом
або тою книгою, котра мислиться & яка має незаповнені листки
наприкінці (для приміток)

щодо боделера тут власне тема сонетної форми
альбатрос - перший якби сонет в його книжці
а я говорив про остатній його штрих ~
в іншому сонеті (оберненому)
в оригіналі вірш зветься ’’bien loin d’ici’’

боделер безумовно патосний
рубайят, як його наслідують, здебільшого має
дидактично-повчальницьке якесь звучання
що так само десь-відштовхує

розумію, що не факт, що в оригіналі звучить так само
але наслідують жеж не оригінали, а переклади
наскільки я в курсі, перший якби ’Рубайят’ ’Омара Хайяма’ ~ англійською ~
то є навіть не стилізація а просто підробка

само собою зрозуміло, що Ви могли би багато розказати
про оригінальну тему, але, можливо, саме тут не зовсім місце для цього, тобто
я не вимагаю аж ніяк одкровень

але просто пояснюю механізм якби відлуння



радо дякуючи за всі позитивні імпульси,
зі всіма правдивими
респектами



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2021-03-31 21:25:31 ]
Круто!