ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Логоша
2020.09.27 22:05
О! Я сумую без твоїх листів.
Сумую, бо довірилась неспокою.
Очікування річкою глибокою
Пливу поміж розведених мостів.

Іти водою легше,ніж плисти-
Супротив менший страху і невіри-
Як я сумую глибоко, без міри,

Володимир Бойко
2020.09.27 21:29
Аполітична партія Прогресуюча регресія Презумпція дурнуватості Нелогічний неологізм Непарламентська етика Неконтрольований контролер Неорганізований організатор Недобрий добродій Недобудована буда

Олександр Сушко
2020.09.27 20:51
Завтра пора до пекла. Бо до раю вже не потраплю - черга занадто довга. Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одно

Євген Федчук
2020.09.27 19:13
Сьогодні встали рано з дідусем,
Бо в ліс сходити з вечора зібрались.
Наготували в торбинки усе.
Хоч і весна та ще тепленько вбрались,
Поснідали та й хутко подались,
Щоб повернутись встигнуть до обіду.
Шлях по травичці по м’якій стеливсь,
Що пригин

Вікторія Лимарівна
2020.09.27 15:36
Страшні аварії в повітрі.
Перелік їх значний, на жаль.
Та тільки інколи Всевишній
спасіння надсилає сам.

Кому? Коли? Це вибірковість?
Чи доленосний долі звіт?
Не віриться у випадковість.

Олександр Панін
2020.09.27 14:45
Легенда

Кохання сильніше за богів!

***

Ловив у тенета
Спокусник -

Сергій Губерначук
2020.09.27 08:00
Стріла летіла
Убити не хотіла.
Поранити не хотіла
Налякати не хотіла.

А налякала.
А поранила.
А вбила.

Дума Козак
2020.09.27 07:02
Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.

Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,

Ірина Вовк
2020.09.27 01:29
Картинка VІ. ВІЛЛА «ЮЛІЄТКА» ЗАХАРЕВИЧІВ. ДИТЯЧИЙ САДОК-ЯСЛА, 48 Героїня нашої оповіді – Ірочка Вовк, як і більшість діточок шістдесятих років минулого століття (і тисячоліття теж!), мала нагоду пізнати всю привабливість і зрадливість радянської сист

Дума Козак
2020.09.26 19:05
Троянди зачекалися на тебе
у кришталевій вазі на столі
і з вишини в Інгул упало небо,
а ранками уже бракує слів…

Нагадує про тебе, моя мила,
мартіні келих, лишений цукат,
вчорашній запах, люба, твого тіла,

Шон Маклех
2020.09.26 15:44
Віра моя
Схована в чорній кам’яній скрині,
Що лежить серед кинутого ірландського дому,
Що стоїть на пустищі,
Де колись цвіли квіти – рожеві і запашні.
Дому, в якому ховались повстанці
І грілись біля печі мурованої.

Ярослав Чорногуз
2020.09.26 15:13
Жила у Римі дівчина Тарпея,
Що мріяла прославитися чимсь.
І злота блиск – це щось було для неї –
Дурне дівчисько – краще не дивись.

Даремно пестиш ним уяву хвору,
І мрієш ти про нього кожну мить.
Воно блищить лише тобі на горе…

Ігор Федів
2020.09.26 13:31
Хрести… Беруть хрести на свої плечі люди.
І мріють, аби ноша легшою була,
Аби її не змінювала доля дуже,
А ще дорогою по рівному вела.

Вони воліють, оминаючи підйоми,
Жадану нішу полонити у житті.
Кому потрібні болі і судоми,

Дума Козак
2020.09.26 11:22
Чим пахнуть ранки? Росами зірниць
і молоком туманів на світанні,
і глибиною погляду зіниць
твоїх очей, наповнених коханням.

Чим пахне день, що з ночі постає
на обрії ранковою зорею?
Пташиним співом, що єство своє

Ігор Шоха
2020.09.26 10:38
Чи ризи одягаємо, чи рясу,
однакова картина житія,
в якому пізнаю себе і я...
..............................................
Долаючи нові космічні траси,.
у безмірі енергії і маси
пливе terra incognita моя.

Тетяна Левицька
2020.09.26 10:27
Там болить а там пече -
подруга жаліється:
то викручує плече,
то щемить голівонька.
Ноги ватні, хоч не встань,
і не йди нікуди.

- То чому ж про тебе, Мань,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Шабат чи неділя?
Бог творив світ шість днів. На сьомий відпочивав. Так написано в Біблії. А що ж це за сьомий день, га? Що ж це за день, коли він став календарним?
До реформ першої чверті четвертого століття нікому і в голову б не прийшло переносити шабат на інший день тижня.
У 1-3 століттях н.ери за допомогою циклічного рахунку, запозиченого ще в етрусків, послуговувалися «торговою» восьмиденкою. (див. Макробій, «Сатурналії» (1.16.32)). Дні такого загальноприйнятого громадянського тижня позначалися першими літерами латинського алфавіту (nundinae). Восьмий день - Н – базарний. Але астрологи, в дуже вузьких колах, для своїх цілей, використовували семиденку, яку ввели ще в далекій давнині на Сході. Вона пов’язана з уявленням вавілонян та ассирійців про віддаленість Сонця, Місяця і планет від Землі. Лише в четвертому столітті семиденку ввели в якості цивільного тижня. І не просто так.
321 року імператор Костянтин видав рескрипт, згідно з яким міські чиновники та ремісники «в шанований день Сонця зобов’язані відпочивати” - кодекс Юстиніана (11.12.2.). Трохи пізніше семиденний тиждень узаконили і для хліборобів.
Християнські єпископи, з якими загравав Костянтин, і якого християнська церква чомусь проголосила святим, незважаючи на те, що він усе життя залишався язичником, наполягли на Нікейському соборі (325 р.н.е.) на введенні «дня Господнього», українською нині - «неділі», російською - «воскрєсєнья», в якості вихідного дня для своєї пастви.
Так стверджують історики. Так стверджують взагалі всі історики, які не читають історичних документів., бо незалежно від того, чи скликався Нікейський собор (він скликався, але це був не собор, а збори єпископів Східного обряду, на якому були представлені всього 20 відсотків єпархій), в документах, датованих раніше 20-х років четвертого століття, немає ніяких згадок про семиденку і про «день Господній».
Але язичник Костянтин сприймав все інакше, бо вважав себе богом і Господом, та й носив такі звання офіційно. Такі тоді були часи. Нехристиянська більшість імперії теж не працювала в «день Господній - Господа Костянтина), який збігався з раніше введеним його імператорським указом днем відпочинку.
Субота - арамейське слово. Воно означає - заспокоїтися, вгамуватися. Звідси і слово «шабаш» - кінець роботи. А «Воскрєсєніє» - слово хоч і російське, але в смисловому плані походить від грецького «дня Господнього». В цей день святкується християнська Пасха, воскресіння Ісуса.
День Господній потрапив у європейські мови, але не в усі. В ангійській – Sunday, німецькій - Sonntag. Там вони лишилися і донині як язичницькі дні - дні Сонця.
Дивимося грецький варіант Апокаліпсису у викладці Івана Богослова. І бачимо, що там написано «день Господній», що не дає можливості опустити дату написання тексту нижче четвертого століття. А церква стверджує, що цей святий жив на початку першої ери. Явний підлог. І дуже грубий. Надто грубий, щоб його могли «з’їсти» історики. А християнська паства вірить.
Чому? А тому, що не читає історичних хронік, сприймає все на віру.
В цей день у Константинополі віншували імператора, співали оди на його честь, приносили дари, влаштовували спектаклі та ігрища. Як живому богові. Такі тоді були часи, такі вірування.
Івану Богослову не було потреби приховувати, що він користується прийнятим у той час календарем. Своє одкровення – послання пророк адресує семи церковним громадам, які перебували в містах Малої Азії, і вирішуються в посланні принципові, з точки зору автора, питання внутрішніх стосунків цих громад.
А ось авторам євангелій, що описують події, які стосуються античних часів, необхідно було приховати, що самі вони рахують дні так, як стали рахувати християни після реформи Костянтина.
Приховати новий рахунок, принаймні євангелісту Івану, не вдалося.
Іван (19.42): «Там поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько”.
Чому ж раптом п’ятниця в Івана названа юдейською? Невже п'ятниці бувають різними? Подивимося, що написано в грецькому оригіналі.
Там стоїть, дослівно «приготування юдейське», тобто приготування до пасхальної суботи, саме про той день, коли розіп'яли Ісуса Христа.
Є очевидним, що вірш (19.42) написав християнин, що дуже обережно користувався словом «приготування», тому що боявся плутанини. Адже християни, починаючи з четвертого століття вже мали свій день приготування до дня Господнього, який, як день тижня, мав язичницьку назву «die Saturni», - день Сатурна, який збігався з юдейською суботою.
Тільки через століття християнські автори почали сміливо вживати ці глупства. В результаті, в російській мові, наприклад, з’явилася свята Параскева П’ятниця, тобто свята П’ятниця П’ятниця, або, якщо завгодно,- «свята Приготування Приготування».
А в той час, коли на так званому Нікейському соборі єпископ святий Миколай Чудотворець влупив що є духу іншому єпископу - Арію - в ніс, імператор Костянтин займався справами невідкладної державної ваги: вирішував – як стратити власного сина - відрубати йому голову чи четвертувати? (йому відрубали голову). У чому зварити власну дружину - у воді чи в олії? (її зварили у воді). А в цей час громадяни імперії святкували день Господа - день імператора Костянтина, який нині християни віншують, як день відпочинку Єгови – творця всього сущого - від трудів сотворення світу. Сиріч - у неділю. Хоча до такого святотацтва іудеї не опустилися. Для них шабат - це шабат, не понеділок і не неділя. І навіть не п'ятниця.
Парнусем лехайм.
За матеріалами книги Ігора Мельниченка «Коли і скільки заплатили Іуді Іскаріоту», «Історія Європи» Нормана Дейвіса, «Дослідження історії» Арнольда Тойнбі. І трішки від дяді Саші.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-14 22:02:47
Переглядів сторінки твору 67
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.992 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.27 21:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-09-15 11:01:15 ]
Розлогий опис, щоправда, з деякими застереженнями. Шабат як такий у юдеїв ще з Тори Моше починається в п'ятницю і має на меті тільки відпочинок з молитвами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 14:53:24 ]
"Там стоїть, дослівно «приготування юдейське», тобто приготування до пасхальної суботи, саме про той день, коли розіп'яли Ісуса Христа." Отже, це і є п'ятниця. В п'ятницю починається піст, очищення, молитви. І приготування кошерної їжі. Правда, не власними руками. Це грубий відхід від догматів віри. Але час згладив усе. У мене є на ослуговуванні сім'я, яка вшановує цадика Нахмана. Реакційна гілка іудаїзму, але миритися можна. З певними застреженнями. Спочяатку дивувався. А потім давай уважно слідкувати за церемонією. Прочитав необхідні тексти. І знаєте що - таких людей треба поважати. Колись розкажу чому.