
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
2025.07.10
14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
2025.07.10
13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
2025.07.10
08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
2025.07.09
22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
2025.07.09
12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Пекло
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пекло
Завтра пора до пекла. Бо до раю вже не потраплю - черга занадто довга.
Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одному на вуха наступають. А якщо рвонуть сюди усі хто хоче? Кому припело? Кого пхають у плечі?
Он, одних святих у католицькій церкві приблизно 50 тисяч. А пророків! А праведників! А в православній? О-го-го!
І нікого не тривожить, що вони поперед батька, тобто юдейської церкви, туди лізуть! Для істих християн синагога це щось таке - казкове, екзотичне, несправжнє. А ім’я їхньго бога - Єгови - взагалі намагаються не згадувати ні в проповідях, ні творцем усього сущого. Його закони трактують як необов'язкові, наприклад «зуб - за зуб, око - за око».
Синочок його нічого в цьому світі не створив, але не додумався підміняти законів батька свого. А от люди…
О, ті напишуть що хочуть і трактувати написане будуть як хочуть. Аби тільки паства гроші платила та не задавала дурних запитань. А я задаю. І постійно.
Піп місцевого приходу ледь руки на себе не наклав, коли я прямо посеред пасхальної проповіді крикнув на всю церкву:
- Брешете, святий отче! Ой брешете!».
«Де це я збрехав?» - кричить з амовну.
- У вченні Мойсея воскресіння з мертвих заперечувалося. Ось цитата його « Чи ви говорите ми на тій підставі - вважаємо його сином Бога? Що він зціляв кульгавих і сліпих, і воскрешав мертвих…»
Але, освітло, й істина, Ісус власними устами, згідно з писанням, ясно заявляє, що з’являться й інші, які користуються подібними силами, лиходії і шарлатани, і він називає того, хто хитро підлаштовує це, якимось сатаною. Отже, він і сам не заперечує, що такі чудеса не являють чогось божественного, а є справою людей поганих.
Під тиском інших він розкрив одночасно витівки інших, і самого себе викрив.
«Ні! - вигукнув піп. - « Він казав тільки про інших шарлатанів. А про себе такого не казав!».
« Та ну? Свого часу Цельс виклав це у першій частині «Правдивого слова», сказані вустами юдея, що спростовує вчення християнства. І це вже тоді, коли останні вже мали Євангеліє, як письмове джерело. Але ні про які Єлисеєві чудеса воскресіння він, і ніхто з його сучасників не знав і уявити подібне не міг. А чому? А тому, що хроніки царів іудейських та ізраїльських були написані задовго до, як мінімум, до трьохсот років, після написання Євангелія від Матвія. Більш того - за часів Єлисея на території Юдеї не було жодного! - пророка. Зате був о-го-го який чоловік – первосвященик Йодай. Той затьмарив усіх пророків разом узятих. Саме завдяки йому пророки в його країні виявилися зайвими: занадто розумним був. Пророки з’являться тоді, коли рівень письменності суспільства впаде, фактично, до нуля.
«І до чого ти ведеш, рабе божий?» - вигукнув піп.
«Слухай далі, - кажу.
«Після смерті Охотії - матері Йодая - першого з відсутніх у списку Матвія юдейських царів , його мати Гофолія наказує перерізати усіх своїх онуків і узурпувати владу в Єрусалимі. Лишився живим тільки один - однорічний Йоас, якого заховали в храмі ІЄСУЄ. Коли йому виповнилося сім років, Йодай вирішує, що пора спадкоємцю воцаритися на престолі. Зібравши левитів він проголошує, що син царя повинен бути царем. І помазав на царство Йоаса. А Гофолію наказав убити.
«Тобто ти не віриш у восересіння Христа?» - гнівно вигукнув піп на мене.
«Читай, друже, історію. Але уважно. «… і проголошений союз між собою і всім народом, і царем, щоб бути одним народом гідним ІЄСУЄ.» За «Параліпоменоном (23.16)
Єрусалимський храм Ваала негайно зруйнували, жерця храму умертвили. А в храмі ІЄСУЄ розпочалося служіння « з радістю і співом за статутом Давида» (23.18.) зауважте, священнику - не за статутом Мойсея, а за статутом Давида! Ось де ноги ростуть у воскресіння.
«Згинь, нечистий! Провалися в геєнну! Геть з храму Божого!» - отаке я почув у відповідь.
«Ти підриваєш підвалини віри Божої, кажеш єресь, неугодну Богові та пастві!».
Я й пішов. Спочатку почухав свою чуприну, чхнув спересердя та гикнув.
І сам розумію, що говорити правду людові ніззя. Це те ж саме, що пропонувати звичайним громадянам піднятися на Еверст без підготовки та довгих та виснажливих тренувань. Загинуть однозначно. Тому для вірян правда - чиста отрута.
А минулого тижна на подвір'я прийшло двійко єговістів.
Я їх довів до сказу.
- Ми пропонуємо вам спасіння, яке досягається через поєднання віри, добрих діл і смирення, - каже вродлива молодиця.
– Ви мені пробачте, але це твердження суперечить Біблії, яка прямо каже, що спасіння досягається виключно завдяки вірі. Ніде й ніхто у Святому Письмі не писав про добрі діла та смирення. Якщо сумніваєтеся – прочитайте розділ від Івана. Те ж саме каже Господь – Ісус Христос.
Видно, зачепив я вірян за живе, оскільки вони почали атакувати вже войовничіше.
– Ніякий Ісус не Господь, а архангел Михаїл. І взагалі
він є створеною особою!
– Та ну? – одказую я. – Відкрийте від Івана 1:1, 14, 8:58, 10:30 і прочитайте – хто такий Ісус Христос.
Відвідувачі зашурхотіли сторінками Біблії, а дружина ошелешено спостерігала за дивакуватими персонажами.
– То що, знайшли відповідь? – запитав я. – Можу й так сказати: там ясно стверджується, що Ісус – Господь. Крапка. І ніяких архангелів із крилами й рогами там немає.
Розлючені гості знову пішли в наступ:
– Як би там не було, а лише сумлінна праця й покора ведуть до скуплення гріхів, бо Ісус викупив лише первородний гріх Адама. Інших гріхів він на себе не брав!
- Та ну? - кажу я. - А подивіться уважно останню главу відповідного допису.
- Ісус нам не вказівник. Є Бог. От ним написана вся вся правда.
Вся правда..вся правда…
Не хотів засмучувати відвідувачів історичним фактажем. Не хотів їх розчаровувати, осільки вчення Бертрана Рассела - їхнього вчителя - не мали ніякого відношення до історичної науки. Все збудовано на сліпій вірі. І безглуздо людей переконувати в тому, що чорне - це біле, а біле - це чорне, чи варто їм розказувати про шумерську книгу «Легенду про Зіусурду» та «Легенду про Гільгамеша»? Нікому вони не потрібні. А потрібна віра. Сліпа віра в чудо. І в те, що десь там є рай, який можна заслужити добрими вчинками тут, на землі.
Так нехай люди і живуть, послуговуючись цим правилом, оскільки воно приносить добро людям. Наче.
Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одному на вуха наступають. А якщо рвонуть сюди усі хто хоче? Кому припело? Кого пхають у плечі?
Он, одних святих у католицькій церкві приблизно 50 тисяч. А пророків! А праведників! А в православній? О-го-го!
І нікого не тривожить, що вони поперед батька, тобто юдейської церкви, туди лізуть! Для істих християн синагога це щось таке - казкове, екзотичне, несправжнє. А ім’я їхньго бога - Єгови - взагалі намагаються не згадувати ні в проповідях, ні творцем усього сущого. Його закони трактують як необов'язкові, наприклад «зуб - за зуб, око - за око».
Синочок його нічого в цьому світі не створив, але не додумався підміняти законів батька свого. А от люди…
О, ті напишуть що хочуть і трактувати написане будуть як хочуть. Аби тільки паства гроші платила та не задавала дурних запитань. А я задаю. І постійно.
Піп місцевого приходу ледь руки на себе не наклав, коли я прямо посеред пасхальної проповіді крикнув на всю церкву:
- Брешете, святий отче! Ой брешете!».
«Де це я збрехав?» - кричить з амовну.
- У вченні Мойсея воскресіння з мертвих заперечувалося. Ось цитата його « Чи ви говорите ми на тій підставі - вважаємо його сином Бога? Що він зціляв кульгавих і сліпих, і воскрешав мертвих…»
Але, освітло, й істина, Ісус власними устами, згідно з писанням, ясно заявляє, що з’являться й інші, які користуються подібними силами, лиходії і шарлатани, і він називає того, хто хитро підлаштовує це, якимось сатаною. Отже, він і сам не заперечує, що такі чудеса не являють чогось божественного, а є справою людей поганих.
Під тиском інших він розкрив одночасно витівки інших, і самого себе викрив.
«Ні! - вигукнув піп. - « Він казав тільки про інших шарлатанів. А про себе такого не казав!».
« Та ну? Свого часу Цельс виклав це у першій частині «Правдивого слова», сказані вустами юдея, що спростовує вчення християнства. І це вже тоді, коли останні вже мали Євангеліє, як письмове джерело. Але ні про які Єлисеєві чудеса воскресіння він, і ніхто з його сучасників не знав і уявити подібне не міг. А чому? А тому, що хроніки царів іудейських та ізраїльських були написані задовго до, як мінімум, до трьохсот років, після написання Євангелія від Матвія. Більш того - за часів Єлисея на території Юдеї не було жодного! - пророка. Зате був о-го-го який чоловік – первосвященик Йодай. Той затьмарив усіх пророків разом узятих. Саме завдяки йому пророки в його країні виявилися зайвими: занадто розумним був. Пророки з’являться тоді, коли рівень письменності суспільства впаде, фактично, до нуля.
«І до чого ти ведеш, рабе божий?» - вигукнув піп.
«Слухай далі, - кажу.
«Після смерті Охотії - матері Йодая - першого з відсутніх у списку Матвія юдейських царів , його мати Гофолія наказує перерізати усіх своїх онуків і узурпувати владу в Єрусалимі. Лишився живим тільки один - однорічний Йоас, якого заховали в храмі ІЄСУЄ. Коли йому виповнилося сім років, Йодай вирішує, що пора спадкоємцю воцаритися на престолі. Зібравши левитів він проголошує, що син царя повинен бути царем. І помазав на царство Йоаса. А Гофолію наказав убити.
«Тобто ти не віриш у восересіння Христа?» - гнівно вигукнув піп на мене.
«Читай, друже, історію. Але уважно. «… і проголошений союз між собою і всім народом, і царем, щоб бути одним народом гідним ІЄСУЄ.» За «Параліпоменоном (23.16)
Єрусалимський храм Ваала негайно зруйнували, жерця храму умертвили. А в храмі ІЄСУЄ розпочалося служіння « з радістю і співом за статутом Давида» (23.18.) зауважте, священнику - не за статутом Мойсея, а за статутом Давида! Ось де ноги ростуть у воскресіння.
«Згинь, нечистий! Провалися в геєнну! Геть з храму Божого!» - отаке я почув у відповідь.
«Ти підриваєш підвалини віри Божої, кажеш єресь, неугодну Богові та пастві!».
Я й пішов. Спочатку почухав свою чуприну, чхнув спересердя та гикнув.
І сам розумію, що говорити правду людові ніззя. Це те ж саме, що пропонувати звичайним громадянам піднятися на Еверст без підготовки та довгих та виснажливих тренувань. Загинуть однозначно. Тому для вірян правда - чиста отрута.
А минулого тижна на подвір'я прийшло двійко єговістів.
Я їх довів до сказу.
- Ми пропонуємо вам спасіння, яке досягається через поєднання віри, добрих діл і смирення, - каже вродлива молодиця.
– Ви мені пробачте, але це твердження суперечить Біблії, яка прямо каже, що спасіння досягається виключно завдяки вірі. Ніде й ніхто у Святому Письмі не писав про добрі діла та смирення. Якщо сумніваєтеся – прочитайте розділ від Івана. Те ж саме каже Господь – Ісус Христос.
Видно, зачепив я вірян за живе, оскільки вони почали атакувати вже войовничіше.
– Ніякий Ісус не Господь, а архангел Михаїл. І взагалі
він є створеною особою!
– Та ну? – одказую я. – Відкрийте від Івана 1:1, 14, 8:58, 10:30 і прочитайте – хто такий Ісус Христос.
Відвідувачі зашурхотіли сторінками Біблії, а дружина ошелешено спостерігала за дивакуватими персонажами.
– То що, знайшли відповідь? – запитав я. – Можу й так сказати: там ясно стверджується, що Ісус – Господь. Крапка. І ніяких архангелів із крилами й рогами там немає.
Розлючені гості знову пішли в наступ:
– Як би там не було, а лише сумлінна праця й покора ведуть до скуплення гріхів, бо Ісус викупив лише первородний гріх Адама. Інших гріхів він на себе не брав!
- Та ну? - кажу я. - А подивіться уважно останню главу відповідного допису.
- Ісус нам не вказівник. Є Бог. От ним написана вся вся правда.
Вся правда..вся правда…
Не хотів засмучувати відвідувачів історичним фактажем. Не хотів їх розчаровувати, осільки вчення Бертрана Рассела - їхнього вчителя - не мали ніякого відношення до історичної науки. Все збудовано на сліпій вірі. І безглуздо людей переконувати в тому, що чорне - це біле, а біле - це чорне, чи варто їм розказувати про шумерську книгу «Легенду про Зіусурду» та «Легенду про Гільгамеша»? Нікому вони не потрібні. А потрібна віра. Сліпа віра в чудо. І в те, що десь там є рай, який можна заслужити добрими вчинками тут, на землі.
Так нехай люди і живуть, послуговуючись цим правилом, оскільки воно приносить добро людям. Наче.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію