Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Правда чи брехня?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Правда чи брехня?
Стаття оця простяцька, як і усе моє нехитре життя, як усе до чого доторкається моя думка . Хоча в ній буде йти мова не про гарбузи на полі, які цьогоріч вродили рясно, не про білі гриби, які щойно замаринував, і навіть не про теоретичну фізику та квантову механіку, якій присвятив половину життя.
14 років, наче, спілкувався зі вченими з США - Райнером Вайссом, Баррі Барішем та Кіпом Торном, пояснював їм на пальцях і з допомогою формул, що таке гравітаційні хвилі, як вони взаємодіють з вакуумом, як поширюються в просторі та часі. І таки переконав. Взяли мою працю і надрукували як свою. Слово у слово. І що б ви думали? Вони стали Нобелівськими лауреатами в 2017 році! Саме за пояснення природи гравітаційних хвиль. А мене навіть і не згадали. Ну, чорт з ними. Буду говорити про геополітику, бовкну зараз щось таке, що на голову не налазить. То що – готові?
Після Другої світової війни країни-переможниці розподілили між собою сфери впливу. Так само як 1497 року Іспанія та Португалія розподілили між собою сфери впливу на нововідкритих землях, підписавши так званий Тордесіяльський договір. 29 квітня 1529 року цей договір трішки уточнили, перенісши лінію впливу на кілька сот ліг від островів Зеленого мису. Папа римський Олександр шостий все це беззаконня узаконив. Зони впливу, торгової експансії передавалися високим сторонам довічно. Половина планети відтоді належала Португалії, інша половина - Іспанії.
Коли про цей договір довідалися японці - почалася різанина. Португальських єпископів топили у лайні, розпинали, християн страчували. Португальським проповідникам і купцям заборонили взагалі з’являтися в їхній державі.
В південній та центральній Америках цей договір виліз трохи іншим боком: там нині розмовляють не мовами ацтеків та майя, а, в основному, іспанською. Тільки Бразилія португальською. Є ще французька Гвіана, але то крапля в морі. Іспанців ці землі не зацікавили, в 1604 році їх загарбали французи. Потім воювали за них з голандцями та британцями, але, урешті решт, відстояли. Там вони порядкують і досі. А місцеве населення – (нинішні креоли, ) - і не проти. Не захотіли аборигени працювати на плантаціях, не той менталітет. Франзузи склали два плюс два - і навезли рабів з Африки! Роботящих і покладистих як українці.
Нині у французькій Гвіані розташований європейський космодром «Куру». Запускає розвідувальні супутники, які точно вказують: де і що можна вкрасти ще.
1585 року до колонізації незайманих земель долучилися англійці, а згодом і британці ( тоді вони ще були окремими спільнотами). Почали з острова Роаноа. А далі - пішло-поїхало.
Стріляти з вогнепальної зброї майбутні корінні жителі уміли, апетити були ого-го які. І місцеві племена навіть дригнути ногами встигли, як їхні землі стали власністю нових господарів. Незгодних знищували фізично. Хоча відсотків 80 місцевого населення помирало від грипу, привезеного колонізаторами.
На плантаціях індіанці працювати не хотіли, тож зайди вдалися до перевіреної практики: навезли рабів з Африки. Загалом - не менше 20 мільйонів осіб. Теж роботящих і покладистих, як українці.
Росія в той час продиралася нетрями уральських гір та сибірськими борами, підкорюючи місцевих жителів. В авангарді були українці, які з тих чи інших причин покинули власну батьківщину.
Голандці паразитували на заморській торгівлі, зосередженій, в основному, в портах, тому і програли майбутні битви усім сучасним імперіям. Не вистачало ресурсів, аби рушити углиб континентів.
Японія чавила Китай, Ост-індська компанія отримувала річні прибутки, співмірні з трирічним ВВП сучасних США, Османська імперія наступала на Європу, потроху відгризаючи від неї шматки. А католицька церква спалювала на вогнищах, в ім'я Бога Ісуса Христа, єретиків та відьом. Тобто наших дідів та бабів. А єврейська спільнота нарешті спромоглася написати свою священну книгу - Талмуд, під диктовку Риму.
І що вас тут дивує, шановні читачі? Нічого? А дарма. Бо саме в ті часи закладалися підвалини майбутнього глобального миру. Миру, де правитимуть оті кілька країн, які завоювали увесь світ.
Жоден керівник держави не сяде за стіл перемовин як рівноправний член, якщо не буде знати, що його країну опонент не зможе перетворити на купу лайна. Або створити великі проблеми.
Ви думаєте щось змінилося і досі? Хтось сідає за стіл перемовин з Зеленським, аби зробити йому, тобто нам з вами,- добро?
Ні! Я відмовляюся вірити у ваш інфантильний ідіотизм. Ви тверезомислячі люди, тому розумієте, що такий очільник держави - це ідеальний «терпила». З нього можна вичавити усе: гроші, природні ресурси, людські резерви. І все буде зроблено, начебто, у законний спосіб, згідно з міждержавними домовленостями та діючою міждержавною юриспуденцією, написаною ще колонізаторами.
Я сказав не про все. Хотілося б, аби люди, принаймні уважно прочитали книжку Нобелівського лауреата Арнольда Тойнбі «Дослідження історії», написаною ще 1924 року. Може, досить читати тільки вірші на сайті «Українська поезія» і спробувати перейти до серйозних речей, які прямо впливають на життя наших дітей та онуків?
18.10.2020р.
14 років, наче, спілкувався зі вченими з США - Райнером Вайссом, Баррі Барішем та Кіпом Торном, пояснював їм на пальцях і з допомогою формул, що таке гравітаційні хвилі, як вони взаємодіють з вакуумом, як поширюються в просторі та часі. І таки переконав. Взяли мою працю і надрукували як свою. Слово у слово. І що б ви думали? Вони стали Нобелівськими лауреатами в 2017 році! Саме за пояснення природи гравітаційних хвиль. А мене навіть і не згадали. Ну, чорт з ними. Буду говорити про геополітику, бовкну зараз щось таке, що на голову не налазить. То що – готові?
Після Другої світової війни країни-переможниці розподілили між собою сфери впливу. Так само як 1497 року Іспанія та Португалія розподілили між собою сфери впливу на нововідкритих землях, підписавши так званий Тордесіяльський договір. 29 квітня 1529 року цей договір трішки уточнили, перенісши лінію впливу на кілька сот ліг від островів Зеленого мису. Папа римський Олександр шостий все це беззаконня узаконив. Зони впливу, торгової експансії передавалися високим сторонам довічно. Половина планети відтоді належала Португалії, інша половина - Іспанії.
Коли про цей договір довідалися японці - почалася різанина. Португальських єпископів топили у лайні, розпинали, християн страчували. Португальським проповідникам і купцям заборонили взагалі з’являтися в їхній державі.
В південній та центральній Америках цей договір виліз трохи іншим боком: там нині розмовляють не мовами ацтеків та майя, а, в основному, іспанською. Тільки Бразилія португальською. Є ще французька Гвіана, але то крапля в морі. Іспанців ці землі не зацікавили, в 1604 році їх загарбали французи. Потім воювали за них з голандцями та британцями, але, урешті решт, відстояли. Там вони порядкують і досі. А місцеве населення – (нинішні креоли, ) - і не проти. Не захотіли аборигени працювати на плантаціях, не той менталітет. Франзузи склали два плюс два - і навезли рабів з Африки! Роботящих і покладистих як українці.
Нині у французькій Гвіані розташований європейський космодром «Куру». Запускає розвідувальні супутники, які точно вказують: де і що можна вкрасти ще.
1585 року до колонізації незайманих земель долучилися англійці, а згодом і британці ( тоді вони ще були окремими спільнотами). Почали з острова Роаноа. А далі - пішло-поїхало.
Стріляти з вогнепальної зброї майбутні корінні жителі уміли, апетити були ого-го які. І місцеві племена навіть дригнути ногами встигли, як їхні землі стали власністю нових господарів. Незгодних знищували фізично. Хоча відсотків 80 місцевого населення помирало від грипу, привезеного колонізаторами.
На плантаціях індіанці працювати не хотіли, тож зайди вдалися до перевіреної практики: навезли рабів з Африки. Загалом - не менше 20 мільйонів осіб. Теж роботящих і покладистих, як українці.
Росія в той час продиралася нетрями уральських гір та сибірськими борами, підкорюючи місцевих жителів. В авангарді були українці, які з тих чи інших причин покинули власну батьківщину.
Голандці паразитували на заморській торгівлі, зосередженій, в основному, в портах, тому і програли майбутні битви усім сучасним імперіям. Не вистачало ресурсів, аби рушити углиб континентів.
Японія чавила Китай, Ост-індська компанія отримувала річні прибутки, співмірні з трирічним ВВП сучасних США, Османська імперія наступала на Європу, потроху відгризаючи від неї шматки. А католицька церква спалювала на вогнищах, в ім'я Бога Ісуса Христа, єретиків та відьом. Тобто наших дідів та бабів. А єврейська спільнота нарешті спромоглася написати свою священну книгу - Талмуд, під диктовку Риму.
І що вас тут дивує, шановні читачі? Нічого? А дарма. Бо саме в ті часи закладалися підвалини майбутнього глобального миру. Миру, де правитимуть оті кілька країн, які завоювали увесь світ.
Жоден керівник держави не сяде за стіл перемовин як рівноправний член, якщо не буде знати, що його країну опонент не зможе перетворити на купу лайна. Або створити великі проблеми.
Ви думаєте щось змінилося і досі? Хтось сідає за стіл перемовин з Зеленським, аби зробити йому, тобто нам з вами,- добро?
Ні! Я відмовляюся вірити у ваш інфантильний ідіотизм. Ви тверезомислячі люди, тому розумієте, що такий очільник держави - це ідеальний «терпила». З нього можна вичавити усе: гроші, природні ресурси, людські резерви. І все буде зроблено, начебто, у законний спосіб, згідно з міждержавними домовленостями та діючою міждержавною юриспуденцією, написаною ще колонізаторами.
Я сказав не про все. Хотілося б, аби люди, принаймні уважно прочитали книжку Нобелівського лауреата Арнольда Тойнбі «Дослідження історії», написаною ще 1924 року. Може, досить читати тільки вірші на сайті «Українська поезія» і спробувати перейти до серйозних речей, які прямо впливають на життя наших дітей та онуків?
18.10.2020р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
