Переклав Василь Білоцерківський

1. Розвиток слуху – це найважливіше. Намагайся з юних років розпізнавати тональності й окремі звуки. Дзвін, віконна шибка, зозуля – прислухайся, які звуки вони видають.
2. Старанно грай гами та інші вправи для пальців. Але є багато людей, котрі гадають, що цим усе й досягається, котрі до глибокої старості щодня проводять багато годин за технічними вправами. Це приблизно те саме, що кожного дня вимовляти азбуку і старатися робити це дедалі швидше. Використовуй свій час із більшою користю.
3. Винайшли т.зв. «німу клавіатуру»; спробуй трохи пограти на ній, аби переконатися в її повній непридатності. Від німих не можна навчитися говорити.
4. Грай ритмічно! Гра декотрих віртуозів подібна до ходи п’яного. Не бери з них прикладу! Якомога раніше вивчи основні закони гармонії.
5. Не бійся слів: теорія, генерал-бас, контрапункт і т.п.; вони зустрінуть тебе привітно, якщо ти вчиниш так само.
6. Ніколи не бренькай! Завжди бадьоро грай п’єсу до кінця і ніколи не кидай на половині.
7. Тягнути й поспішати – однаково великі помилки.
8. Старайся грати легкі п’єси добре і красиво; це ліпше, аніж посередньо грати тяжкі.
9. Завжди виявляй турботу про чистоту настройки свого інструмента.
10. Необхідно, аби п’єсу опанували не лише пальці; ти повинен вміти також наспівувати її подумки без інструмента. Загострюй свою уяву настільки, аби ти міг втримати в пам’яті не лише саму мелодію, але і гармонію, яка її стосується.
11. Намагайся, навіть якщо маєш невеликий голос, співати з аркуша без допомоги інструмента; від цього тонкість твого слуху постійно зростатиме. А якщо маєш добрий голос, не зволікай ані хвилини й розвивай його; розглядай це як найпрекрасніший дар, котрий тобі дало небо.
12. Ти повинен настільки себе розвинути, аби розуміти музику, читаючи її очима.
13. Коли ти граєш, не хвилюйся про те, хто тебе слухає.
14. Грай завжди так, немовби тебе слухає майстер.
15. Якщо тобі запропонують зіграти з аркуша незнайомий твір, то спочатку пробіжи його очима.
16. Якщо ти виконав свою щоденну музичну роботу і відчуваєш втому, більше не ґвалтуй себе. Ліпше відпочивати, аніж працювати без охоти й бадьорості.
17. Коли будеш старшим, не грай нічого модного. Час дорогий. Треба мати сто людських життів, аби лише познайомитися з усім добрим, що існує на світі.
18. На солодощах, печиві й цукерках ніколи з дитини не виростити здорової людини. Духовна пожива так само, як і тілесна, повинна бути простою і здоровою. Великі майстри достатньо подбали про таку поживу; її й дотримуйся.
19. Увесь брухт пасажів має перехідне значення; техніка становить цінність тільки там, де вона слугує найвищим цілям.
20. Ти не повинен поширювати погані твори; навпаки, щосили мусиш перешкоджати їхньому поширенню.
21. Ти не повинен ані грати погані твори, ані слухати їх, якщо тебе лишень не примушують до цього. Ніколи не шукай порятунку в техніці, у так званій бравурності. Намагайся, аби музика справила те враження, яке мав на увазі автор; більшого не потрібно; усе, що понад це, – спотворення. Вважай за неподобство щось змінювати у творах добрих композиторів, пропускати чи, можливо, компонувати до них новомодні прикраси. Це найбільша образа, якої ти можеш завдати мистецтву.
22. Обираючи п’єси для роботи, радься зі старшими; цим ти заощадиш собі багато часу. Поступово знайомся з усіма найзначнішими творами всіх значних майстрів.
23. Не спокушайся успіхом, який часто здобувають так звані великі віртуози. Схвалення митців нехай буде тобі ціннішим за визнання цілої юрби.
24. З часом усе модне стає немодним, і якщо ти до старості будеш модничати, з тебе вийде той жевжик, якого ніхто не поважає.
25. Часта гра на публіці завдає більше шкоди, аніж користі. Приглядайся до людей, але ніколи не грай того, чого ти мусив би внутрішньо соромитись.
26. Але ніколи не марнуй нагоди брати участь у спільній грі в дуетах, тріо і т. п. Це надасть твоїй грі свободи й жвавості. Частіше акомпануй співакам.
27. Якби всі хотіли грати першу скрипку, не можна б було скласти оркестру. Тому поважай кожного музиканта на його місці.
28. Люби свій інструмент, але у своєму марнославстві не вважай його найвищим і єдиним. Пам’ятай, що існують інші й так само прекрасні. Пам’ятай і про існування співаків; не забудь, що найвище в музиці знаходить своє вираження в хорі й оркестрі.
29. Коли підростеш, більше спілкуйся з партитурами, аніж із віртуозами.
30. Старанно грай фуги великих майстрів, особливо Йоганна-Себастьяна Баха. «Добре темперований клавір» мусить бути твоїм щоденним хлібом. Тоді ти безумовно станеш ґрунтовним музикантом.
31. Шукай серед своїх товаришів таких, які знають більше за тебе.
32. Відпочивай од своїх музичних занять, старанно читаючи поетів. Частіше бувай на лоні природи.
33. У співаків і співачок можна багато чому повчитись, але не в усьому їм довіряй.
34. За горами теж живуть люди. Будь скромний! Ти ще не винайшов і не вигадав нічого такого, чого б до тебе не вигадали й не винайшли інші. А якби це тобі вдалося, то розглядай це як дар з вишніх, який ти повинен розділити з іншими.
35. Вивчення історії музики, підживлюване слуханням взірцевих творів різних епох, найшвидше вилікує тебе від зарозумілості й марнославства.
36. Чудова книжка про музику – «Про чистоту музичного мистецтва» Тібо [1]. Читай її частіше, коли станеш дорослим.
37. Якщо ти проходиш повз церкву і чуєш що в ній грають на органі, увійди й послухай. Якщо тобі пощастить самому сісти на органну лавку, то випробуй свої пальчики й подивуйся цьому всемогуттю музики.
38. Не марнуй нагоди повправлятися на органі; немає інструмента, який би так само швидко мстився за недбальство і бруд у компонуванні та у виконанні.
39. Старанно співай у хорі, особливо середні голоси. Це розвине в тобі музикальність.
40. Але що означає – бути музикальним? Ти не музикальний, якщо, боязливо витріщившись очима в ноти, насилу дограєш свою п’єсу; ти не музикальний, якщо у випадку, коли хтось ненавмисне перегорне тобі відразу дві сторінки, зупинишся і не зможеш продовжувати. Але ти музикальний, якщо в новій п’єсі приблизно здогадаєшся, що буде далі, а в знайомій вже знаєш це напам’ять, – одне слово, коли музика не лише у твоїх пальцях, але у твоїй голові й у твоєму серці.
41. Але як стати музикальним? Люба дитино, головне – гострий слух, швидка сприйнятливість – дається, як і все, з вишніх. Але здібності можна розвивати і вдосконалювати. Ти не станеш музикальним, якщо, відлюдно усамітнившись, цілими днями виконуватимеш технічні вправи; ти наблизишся до мети, якщо підтримуватимеш живе, багатостороннє спілкування з музикантами й, зокрема, якщо постійно матимеш справу з хором і з оркестром.
42. Якомога раніше зрозумій обсяг людського голосу в його головних чотирьох видах; особливо прислухайся до голосів у хорі; з’ясуй, у яких регістрах вони мають найбільшу силу, у яких їм доступні вираження м’якості й ніжності.
43. Уважно прислýхайся до всіх народних пісень; це ціла скарбниця найпрекрасніших мелодій, вони розплющать тобі очі на характер різних народів.
44. З раннього віку практикуй читання старих ключів. Інакше тобі залишаться недоступними багато скарбів минулого.
45. Якомога раніше зауважуй звук і характер різних інструментів, намагайся зафіксувати у своєму слуху їхнє своєрідне звукове забарвлення.
46. Ніколи не марнуй нагоди послухати добру оперу.
47. Високо шануй старе, але і нове зустрічай з відкритим, гарячим серцем. Не стався упереджено до незнайомих тобі імен.
48. Не суди про твір, прослухавши його один раз; те, що тобі сподобається в першу мить, не завжди найкраще. Майстри вимагають вивчення. Багато речей стануть тобі ясні лише в глибокій старості.