
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
2025.10.08
13:20
грудня 2025 року
Норвезький Нобелівський комітет
винесе рішення:
«нікому з глав держав
не присуджувати премію миру».
До такого рішення
потенційні члени комітету
прийшли заздалегідь,
ознайомившись з дослідженнями
міжнародної групи науковц
2025.10.08
11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.
У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.
Право сильного сильне, але не праве.
Малодушним завжди мало загублених душ.
2025.10.08
06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Зірка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зірка
Красти потрібно з розумом, маскуючи відвертий злочин під добрі справи. Так як колись це робила Укрзалізниця, очолювана героєм України Георгієм Кирпою. Нині в соцмережах його називають “великим рейковим реформатором”. Але мало хто знає, які “реформи” проводилися під його батьківським керівництвом.
Свого часу, навчаючись у Київському національному торговельнно-економічному університеті нам викладали таку дисципліну як “Контроль та аудит”, а як наочні приклади для навчання студентів показували реальні документи фінансових перевірок КРУ, зокрема саме тієї ж Укрзалізниці.
І все було по закону: тендери, оголошення в ЗМІ, договори про придбання товарів та послуг для цієї почесної організації тощо. А от ціни були такими, що вистачало на “відкати” сотням залученим в цей процес осіб. Наприклад, вартість одного закупленого олівця становила...1200 гривень! І це в 2003-му році. На базарі такий самий коштував 1 гривню.
І так по всіх пунктах.
І не підкопаєшся - все законно.
От звідки шикарні авто у керівників Укрзалізниці, ось звідки ростуть ноги у зірок героїв України, орденів Ярослава Мудрого, багатотисячних премій та доплат у конвертах прудким менеджерам державних установ.
Взагалі мені гидко і неприємно спостерігати за тим, як розмивається вага зірки героя України, як підмінюється поняття - кому і за що її можна давати. А давати її треба виключно за бойові заслуги у реально небезпечних ситуаціях. От скажіть - нащо Зеленський нещодавно обдарував цими зірками членів екіпажу збитого в Ірані Боїнга? За що? За те, що вони померли в повітрі, так і не довідавшись про причину власної смерті? Вони когось спасли? Ні. З боєм виривали з лап терористів заручників? Теж ні. Ці люди не герої - вони жертви злочину.
А Президент, всупереч логіці, законам України, користуючись голим піаром - роздає їх жменями кому завгодно і за будь-що. Але тільки не за те, за що мусить.
Попередники теж щедро роздавали бойові заслуги своєму найближчому оточенню: друзям, кумам, сватам, братам, коханкам і коханцям. Так що ниці ця традиція набула потворних рис циркової вистави, а не урочистої події. Це й не дивно: лицедій і на найвищій посаді Президента продовжує вести себе відповідно. Сьогодні покажуть передноворічний фільм-привітання за його участі, знятий аж у чотирьох столичних локаціях. Кажуть, витрачено на цей маразм 10 мільйонів народних грошей. Ну, де ще можна за 5 хвилин “нарубати” стільки дурного бабла? Тільки на державній посаді. І не підкопаєшся, все законно. Мусить Президент привітати власний народець з Новим роком? Авжеж. От і привітає.
Раніше, до 1998 року, за видатні трудові досягнення нагороджували орденом “Герой соціалістичної праці”. Тепер цього немає з об’єктивних причин, бо СРСР почив у бозі. Але ж можна було запровадити його аналог! Не запровадили.
Тепер героями вважаються і ті, що під кулями захищали та захищають нашу державу, і ті, хто хвицає ногами на сцені, і ті, хто розпилює державний бюджет України.
Всі ми Президенти, всі ми герої, всі ми достойні місця на Байковому цвинтарі та обіймів Бога у райських пущах. Тільки забуваємо, що стати Президентом можуть одиниці, на Байковому цвинтарі мусять ховати тільки тих, кого знає та поважає вся країна, до Бога потраплять тільки праведники, а героєм України вважається тільки той, хто ціною власного життя та здоров“я здійснив воістину геройський вчинок: спас людей від смерті в бою, або в небезпечній ситуації. І більше ніяк. Принаймні, я так вважаю.
Нині готують новий список претендентів на найвищі державні нагороди.
І в ньому будуть топ-менеджери державних компаній, народні обранці, міністри, секретарки, співаки і танцюристи, дипломати та іноземці. І Бог знає ще хто. А от українських вояків - кіт наплакав. Бо справжніх героїв - одиниці. А черга за почесними відзнаками - до небес.
Державна нагорода такого масштабу,- це не тільки відзнака високих заслуг громадянина - вона дає і соціальні пільги: на зменшення комуналки, на безкоштовний проїзд у транспорті, на безкоштовний відпочинок та медичне обслуговування тощо. Для переважної більшості претендентів на неї - це легалізована форма хабара. А є ж ще ордени імені Ярослава Мудрого трьох ступенів. З ними - окрема історія. То така капость, скажу вам, що йой. Майже суцільний кримінал.
Я узагалі вважаю, що державним службовцям можна дарувати хіба-що премію. І виключно в тому випадку, коли зарплата керівника відомства зрівняється з зарплатами власних працівників. А працівникам культури достатньо звання “Заслужений діяч мистецтв України”. Нащо художнику звання “герой”? Правильно - це зайве.
А депутатам та міністрам, одночасно з призначенням на посади або зачитування присяги на вірність народу України, вручати значок у вигляді кайданок або тюремних грат.
І тільки солдат має право носити таку нагороду, солдат, який пройшов пекло війни. Це якщо залишився живий. І більше ніхто.
31.12.2020р
Свого часу, навчаючись у Київському національному торговельнно-економічному університеті нам викладали таку дисципліну як “Контроль та аудит”, а як наочні приклади для навчання студентів показували реальні документи фінансових перевірок КРУ, зокрема саме тієї ж Укрзалізниці.
І все було по закону: тендери, оголошення в ЗМІ, договори про придбання товарів та послуг для цієї почесної організації тощо. А от ціни були такими, що вистачало на “відкати” сотням залученим в цей процес осіб. Наприклад, вартість одного закупленого олівця становила...1200 гривень! І це в 2003-му році. На базарі такий самий коштував 1 гривню.
І так по всіх пунктах.
І не підкопаєшся - все законно.
От звідки шикарні авто у керівників Укрзалізниці, ось звідки ростуть ноги у зірок героїв України, орденів Ярослава Мудрого, багатотисячних премій та доплат у конвертах прудким менеджерам державних установ.
Взагалі мені гидко і неприємно спостерігати за тим, як розмивається вага зірки героя України, як підмінюється поняття - кому і за що її можна давати. А давати її треба виключно за бойові заслуги у реально небезпечних ситуаціях. От скажіть - нащо Зеленський нещодавно обдарував цими зірками членів екіпажу збитого в Ірані Боїнга? За що? За те, що вони померли в повітрі, так і не довідавшись про причину власної смерті? Вони когось спасли? Ні. З боєм виривали з лап терористів заручників? Теж ні. Ці люди не герої - вони жертви злочину.
А Президент, всупереч логіці, законам України, користуючись голим піаром - роздає їх жменями кому завгодно і за будь-що. Але тільки не за те, за що мусить.
Попередники теж щедро роздавали бойові заслуги своєму найближчому оточенню: друзям, кумам, сватам, братам, коханкам і коханцям. Так що ниці ця традиція набула потворних рис циркової вистави, а не урочистої події. Це й не дивно: лицедій і на найвищій посаді Президента продовжує вести себе відповідно. Сьогодні покажуть передноворічний фільм-привітання за його участі, знятий аж у чотирьох столичних локаціях. Кажуть, витрачено на цей маразм 10 мільйонів народних грошей. Ну, де ще можна за 5 хвилин “нарубати” стільки дурного бабла? Тільки на державній посаді. І не підкопаєшся, все законно. Мусить Президент привітати власний народець з Новим роком? Авжеж. От і привітає.
Раніше, до 1998 року, за видатні трудові досягнення нагороджували орденом “Герой соціалістичної праці”. Тепер цього немає з об’єктивних причин, бо СРСР почив у бозі. Але ж можна було запровадити його аналог! Не запровадили.
Тепер героями вважаються і ті, що під кулями захищали та захищають нашу державу, і ті, хто хвицає ногами на сцені, і ті, хто розпилює державний бюджет України.
Всі ми Президенти, всі ми герої, всі ми достойні місця на Байковому цвинтарі та обіймів Бога у райських пущах. Тільки забуваємо, що стати Президентом можуть одиниці, на Байковому цвинтарі мусять ховати тільки тих, кого знає та поважає вся країна, до Бога потраплять тільки праведники, а героєм України вважається тільки той, хто ціною власного життя та здоров“я здійснив воістину геройський вчинок: спас людей від смерті в бою, або в небезпечній ситуації. І більше ніяк. Принаймні, я так вважаю.
Нині готують новий список претендентів на найвищі державні нагороди.
І в ньому будуть топ-менеджери державних компаній, народні обранці, міністри, секретарки, співаки і танцюристи, дипломати та іноземці. І Бог знає ще хто. А от українських вояків - кіт наплакав. Бо справжніх героїв - одиниці. А черга за почесними відзнаками - до небес.
Державна нагорода такого масштабу,- це не тільки відзнака високих заслуг громадянина - вона дає і соціальні пільги: на зменшення комуналки, на безкоштовний проїзд у транспорті, на безкоштовний відпочинок та медичне обслуговування тощо. Для переважної більшості претендентів на неї - це легалізована форма хабара. А є ж ще ордени імені Ярослава Мудрого трьох ступенів. З ними - окрема історія. То така капость, скажу вам, що йой. Майже суцільний кримінал.
Я узагалі вважаю, що державним службовцям можна дарувати хіба-що премію. І виключно в тому випадку, коли зарплата керівника відомства зрівняється з зарплатами власних працівників. А працівникам культури достатньо звання “Заслужений діяч мистецтв України”. Нащо художнику звання “герой”? Правильно - це зайве.
А депутатам та міністрам, одночасно з призначенням на посади або зачитування присяги на вірність народу України, вручати значок у вигляді кайданок або тюремних грат.
І тільки солдат має право носити таку нагороду, солдат, який пройшов пекло війни. Це якщо залишився живий. І більше ніхто.
31.12.2020р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію