Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
В продолжение рубрики »Встречи не случайны»решила с любовью,уважением и благодарностью рассказать о наших соседях. Без лести,откровенно скажу, что у всех нас есть свои преимущества и недостатки.Главное в жизни поддержка тех,кто живет с нами рядом- это близкие,родные люди(семья) и соседи. На своем примере,скажу,что приходилось и приходиться к ним обращаться за советом,поддержкой,помощью ,почти постоянно. Самые почетного возраста Галина Федосеевна, Галина Григорьевна,Михаил Кириллович,Лидия Павловна,Алла Алексеевна. С Галиной Федосеевной,умудренной жизненным опытом женщиной, раньше я общалась часто. Приходила к ней за советом и поддержкой…Это солнечная, жизнерадостная,трудолюбивая женщина,прекрасная заботливая мама и бабушка. К ней тянуться люди, в нее есть чему поучиться. Находит время и теплые слова поддержки для каждого.
Галина Григорьевна немногословна, но интелигентность,трудолюбие, жизненный опыт и обаяние притягивают. Ее советы практичные,душевные.
Дочь Галины Григорьевны – Нонна звонит и навещает меня,интересуется здоровьем,настроением. Прекрасно играет на фортепиано и поет,часто общаемся,много общих интересов.
Михаил Кириллович –очень ответственный, трудолюбивый и заботливый. Часто к нам наведывается в дом –узнать как здоровье, пообщаться. Полное доверие к нему, уважение и благодарность за ту поддержку и помощь,которую он постоянно оказывает нашей семье. Примером может служить то, что когда мы где-то уезжали надолго из дома, то ключи оставляли ему.
Сын Михаила Кирилловича –Владимир удивляет наверное всех, кто его знает, трудолюбием, оптимизмом, жизнерадостным и общительным характером. Его помощь и поддержка нашей семье очень весомая (начиная от советов по саду,огороду,помощи по укладке металлочерепицы на гараже …)
Сосед напротив Юрий Григорьевич когда мы цементировали дорожку во дворе дал в пользование свою бетономешалку.
Алла Алексеевна –непоседа,трудолюбивая и общительная женщина помогает всем.
Сосед Ваня помог мне отсканировать мои рисунки. Его дочь Дашенька дружит с нашей внучкой Алисой.
Каждое утро, начиная с молитвы и пожелания здоровья всем родным, близким – желаю здоровья всем соседям с благодарностью за помощь и поддержку!!!
22.01.21 10.00
На фото-мой рисунок.
В продолжение рубрики »Встречи не случайны»решила с любовью,уважением и благодарностью рассказать о наших соседях. Без лести,откровенно скажу, что у всех нас есть свои преимущества и недостатки.Главное в жизни поддержка тех,кто живет с нами рядом- это близкие,родные люди(семья) и соседи. На своем примере,скажу,что приходилось и приходиться к ним обращаться за советом,поддержкой,помощью ,почти постоянно. Самые почетного возраста Галина Федосеевна, Галина Григорьевна,Михаил Кириллович,Лидия Павловна,Алла Алексеевна. С Галиной Федосеевной,умудренной жизненным опытом женщиной, раньше я общалась часто. Приходила к ней за советом и поддержкой…Это солнечная, жизнерадостная,трудолюбивая женщина,прекрасная заботливая мама и бабушка. К ней тянуться люди, в нее есть чему поучиться. Находит время и теплые слова поддержки для каждого.
Галина Григорьевна немногословна, но интелигентность,трудолюбие, жизненный опыт и обаяние притягивают. Ее советы практичные,душевные.
Дочь Галины Григорьевны – Нонна звонит и навещает меня,интересуется здоровьем,настроением. Прекрасно играет на фортепиано и поет,часто общаемся,много общих интересов.
Михаил Кириллович –очень ответственный, трудолюбивый и заботливый. Часто к нам наведывается в дом –узнать как здоровье, пообщаться. Полное доверие к нему, уважение и благодарность за ту поддержку и помощь,которую он постоянно оказывает нашей семье. Примером может служить то, что когда мы где-то уезжали надолго из дома, то ключи оставляли ему.
Сын Михаила Кирилловича –Владимир удивляет наверное всех, кто его знает, трудолюбием, оптимизмом, жизнерадостным и общительным характером. Его помощь и поддержка нашей семье очень весомая (начиная от советов по саду,огороду,помощи по укладке металлочерепицы на гараже …)
Сосед напротив Юрий Григорьевич когда мы цементировали дорожку во дворе дал в пользование свою бетономешалку.
Алла Алексеевна –непоседа,трудолюбивая и общительная женщина помогает всем.
Сосед Ваня помог мне отсканировать мои рисунки. Его дочь Дашенька дружит с нашей внучкой Алисой.
Каждое утро, начиная с молитвы и пожелания здоровья всем родным, близким – желаю здоровья всем соседям с благодарностью за помощь и поддержку!!!
22.01.21 10.00
На фото-мой рисунок.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
