Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
О соседях с любовью,уважением и благодарностью…
В продолжение рубрики »Встречи не случайны»решила с любовью,уважением и благодарностью рассказать о наших соседях. Без лести,откровенно скажу, что у всех нас есть свои преимущества и недостатки.Главное в жизни поддержка тех,кто живет с нами рядом- это близкие,родные люди(семья) и соседи. На своем примере,скажу,что приходилось и приходиться к ним обращаться за советом,поддержкой,помощью ,почти постоянно. Самые почетного возраста Галина Федосеевна, Галина Григорьевна,Михаил Кириллович,Лидия Павловна,Алла Алексеевна. С Галиной Федосеевной,умудренной жизненным опытом женщиной, раньше я общалась часто. Приходила к ней за советом и поддержкой…Это солнечная, жизнерадостная,трудолюбивая женщина,прекрасная заботливая мама и бабушка. К ней тянуться люди, в нее есть чему поучиться. Находит время и теплые слова поддержки для каждого.
Галина Григорьевна немногословна, но интелигентность,трудолюбие, жизненный опыт и обаяние притягивают. Ее советы практичные,душевные.
Дочь Галины Григорьевны – Нонна звонит и навещает меня,интересуется здоровьем,настроением. Прекрасно играет на фортепиано и поет,часто общаемся,много общих интересов.
Михаил Кириллович –очень ответственный, трудолюбивый и заботливый. Часто к нам наведывается в дом –узнать как здоровье, пообщаться. Полное доверие к нему, уважение и благодарность за ту поддержку и помощь,которую он постоянно оказывает нашей семье. Примером может служить то, что когда мы где-то уезжали надолго из дома, то ключи оставляли ему.
Сын Михаила Кирилловича –Владимир удивляет наверное всех, кто его знает, трудолюбием, оптимизмом, жизнерадостным и общительным характером. Его помощь и поддержка нашей семье очень весомая (начиная от советов по саду,огороду,помощи по укладке металлочерепицы на гараже …)
Сосед напротив Юрий Григорьевич когда мы цементировали дорожку во дворе дал в пользование свою бетономешалку.
Алла Алексеевна –непоседа,трудолюбивая и общительная женщина помогает всем.
Сосед Ваня помог мне отсканировать мои рисунки. Его дочь Дашенька дружит с нашей внучкой Алисой.
Каждое утро, начиная с молитвы и пожелания здоровья всем родным, близким – желаю здоровья всем соседям с благодарностью за помощь и поддержку!!!
22.01.21 10.00
На фото-мой рисунок.
В продолжение рубрики »Встречи не случайны»решила с любовью,уважением и благодарностью рассказать о наших соседях. Без лести,откровенно скажу, что у всех нас есть свои преимущества и недостатки.Главное в жизни поддержка тех,кто живет с нами рядом- это близкие,родные люди(семья) и соседи. На своем примере,скажу,что приходилось и приходиться к ним обращаться за советом,поддержкой,помощью ,почти постоянно. Самые почетного возраста Галина Федосеевна, Галина Григорьевна,Михаил Кириллович,Лидия Павловна,Алла Алексеевна. С Галиной Федосеевной,умудренной жизненным опытом женщиной, раньше я общалась часто. Приходила к ней за советом и поддержкой…Это солнечная, жизнерадостная,трудолюбивая женщина,прекрасная заботливая мама и бабушка. К ней тянуться люди, в нее есть чему поучиться. Находит время и теплые слова поддержки для каждого.
Галина Григорьевна немногословна, но интелигентность,трудолюбие, жизненный опыт и обаяние притягивают. Ее советы практичные,душевные.
Дочь Галины Григорьевны – Нонна звонит и навещает меня,интересуется здоровьем,настроением. Прекрасно играет на фортепиано и поет,часто общаемся,много общих интересов.
Михаил Кириллович –очень ответственный, трудолюбивый и заботливый. Часто к нам наведывается в дом –узнать как здоровье, пообщаться. Полное доверие к нему, уважение и благодарность за ту поддержку и помощь,которую он постоянно оказывает нашей семье. Примером может служить то, что когда мы где-то уезжали надолго из дома, то ключи оставляли ему.
Сын Михаила Кирилловича –Владимир удивляет наверное всех, кто его знает, трудолюбием, оптимизмом, жизнерадостным и общительным характером. Его помощь и поддержка нашей семье очень весомая (начиная от советов по саду,огороду,помощи по укладке металлочерепицы на гараже …)
Сосед напротив Юрий Григорьевич когда мы цементировали дорожку во дворе дал в пользование свою бетономешалку.
Алла Алексеевна –непоседа,трудолюбивая и общительная женщина помогает всем.
Сосед Ваня помог мне отсканировать мои рисунки. Его дочь Дашенька дружит с нашей внучкой Алисой.
Каждое утро, начиная с молитвы и пожелания здоровья всем родным, близким – желаю здоровья всем соседям с благодарностью за помощь и поддержку!!!
22.01.21 10.00
На фото-мой рисунок.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
