Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
2025.12.10
15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
2025.12.10
14:29
Якби я знав дванадцять мов,
То був би мов Франко немов.
Всіма руками і ногами
Я лезом лізу між світами,
Шукаю істини горіх
Щоби спокутувать свій гріх.
Не хочу знати навіть де ти?
Не простягай свої лабети!
2025.12.10
14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
2025.12.10
13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
2025.12.10
04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й.
Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення.
Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера
2025.12.09
22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
2025.12.09
18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
2025.12.09
17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
2025.12.09
17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
2025.12.09
15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
2025.12.09
09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив...
Настраиваюсь на позитив..... 2.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
