Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Чи
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
2025.11.22
19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
2025.11.22
14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив...
Настраиваюсь на позитив..... 2.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
