Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив...
Настраиваюсь на позитив..... 2.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
