Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.11
09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт
2026.07.10
19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
2026.07.10
15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
2026.07.10
13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
2026.07.10
12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
2026.07.10
07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
2026.07.09
19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
2026.07.09
17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
2026.07.09
09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
2026.07.09
09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
2026.07.09
07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив...
Настраиваюсь на позитив..... 2.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Каждый новый день - новая страница жизненной книги ...
Каждый новый день дает нам невероятное количество возможностей, чем заняться, с кем общаться, чему научиться, что сделать для себя и для других.
Каждый новый день - это частичка нашей жизни, это экзамен наших чувств и емоций.
Каждый новый день - ищем ответы на жизненные вопросы, как в себе, так и вокруг, где только возможно (в интернете, в книгах, советах окружающих, в размышлениях и интуиции).
Кажется, как сложно разобраться, и все же, на личном опыте, уверена, что главное начать свой день с позитивных мыслей и чувств, любви к ближним, окружающего мира, раскрыть новую интересную страницу своего жизненного мира и уверенно, с воодушевлением действовать, действовать, раскрывая свой опыт, таланты и возможности ... 6.11.18 9.18
Открываю себя , как книгу - неизвестный , загадочный мир! Под мелодию тихую думаю, что сегодняшний день мне сулит! Разложу по полочкам мысли и сквозь сердце свое пронесу, что важнее, что новое сделать, дверь в таинственный мир приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
Открыла для себя один секрет – что для меня уникален и интересен каждый человек! Звоню знакомим, приветствую родных, друзей, тянусь к общению с людьми, ведь каждый из них знает то, чего не знаю я, а это ведь находка, драгоценный клад и жизни опыт, который другим путем не добывается, никак. Понятно, что здесь главное подход, на позитиве общение должно пройти, чтобы взамен опыт, знания, наслаждение достичь. Без спорно возникнуть может и конфуз, разочарованье, когда проигнорируют звонок, а при общении повеет холодок… Ведь все мы разные, цена общению у каждого своя… и только жизнь внесет свои поправки, пройдет не мало дней, а может быть года…
Позитивное общение с людьми, поддержка, улыбка, добрые, нежные, ласковые слова, чувствуешь себя, почти ребенком, так быстро очищается душа!!! 29.10.19 13.50
Ошибки не боюсь я совершать, так как без них не сможешь ни творить, ни созидать. Ошибки учат, главное суметь из них для себя пользу и урок извлечь…Ведь так не просто верное решение найти, различных ситуаций возникает очень много на жизненном пути…Сидеть и ждать подсказки, бояться действовать – не стоит, так как минуты жизни, как быстрая река плывут, а с ними годы …плюс и плюс, в любой момент прерваться может жизни путь…В попутчики все лучшее возьму и опыт жизненный, ведь это клад, ценнее золота, серебрится в волосах, оптимизм, гармония в отношениях, поступках и делах, Всевышнего благодарить за все и двигаться вперед к заветным целям и мечтам !!! 29.10.19 13.24
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
