Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Много песен и стихов...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Много песен и стихов...
Настраиваюсь на позитив..... весеннее настроение 7.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
