Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.31
14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
2025.12.31
14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи.
Частина І Монографії
_______________________________
2025.12.31
11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
2025.12.31
11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
2025.12.31
10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
2025.12.31
05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.
Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.
Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,
2025.12.30
22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...
2025.12.30
21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?
Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?
Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.
2025.12.30
21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час
О гірська весна кохання
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час
О гірська весна кохання
2025.12.30
15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.
Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.
Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля
2025.12.30
13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
2025.12.30
07:48
Антитеза
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
2025.12.29
23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало.
Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі.
Путіфренія – тупикове відгалужен
2025.12.29
22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.
Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.
Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,
2025.12.29
14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
2025.12.29
13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Много песен и стихов...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Много песен и стихов...
Настраиваюсь на позитив..... весеннее настроение 7.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
