
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
2025.09.16
14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Много песен и стихов...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Много песен и стихов...
Настраиваюсь на позитив..... весеннее настроение 7.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію