Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.26
15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
2026.09.26
13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
2026.09.26
12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
2026.09.26
07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ
У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
2026.09.26
07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
2026.09.26
01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
2026.09.25
23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
2026.09.25
17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя
як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя
як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так
2026.09.25
15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.
Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.
Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,
2026.09.25
13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.
Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.
Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,
2026.09.25
12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.
Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.
Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.
2026.09.25
12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.
2026.09.25
07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! »
Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку.
Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній
2026.09.25
07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
2026.09.24
23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
2026.09.24
23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Много песен и стихов...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Много песен и стихов...
Настраиваюсь на позитив..... весеннее настроение 7.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
