Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Много песен и стихов...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Много песен и стихов...
Настраиваюсь на позитив..... весеннее настроение 7.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Много песен и стихов,
Написано о мамах!
Но больше всего,
Запомнила я то,
Что на вопрос:
Где рай находиться?
Мудрец ответил:
У ног твоей матери,
Вот, где находиться рай!
Эту мудрость осознаешь,
Когда мамы – уже нет…
И ты – сирота…
Здесь возраст – не в счет,
И седина…
Ведь сама уже ,
Мама и бабушка я.
А мамины глаза,
Останутся в памяти
Навсегда!
Проникновенно теплые,
С любовью смотрящие,
На мир, людей и на меня!
А руки – золотые!
Натружены, без отдыха!
Ведь строить дом
Пришлось самой!
На огороде, в доме
Все успевала!
Сажала и полола.
Стирала , убирала!
Приготовить вкусно,
Была мастерица!
Борщи, капустняки,
Холодное и пирожки,
Наполеоны, заварные,
Трубочки из кремом!
Да разве можно,
Все перечесть!
В молодости ,
Умелые ручки – отличились!
Шили, вышивали!
Занавески с узорами.
Искусно выбивала!
Сейчас не каждый,
Так сумеет.
И, кажется,
Где время для всего
Нам взять.
Гостей хлебосольно
Встречала !
Любили к нам в дом
Приходить !
Подруг имела много,
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь!!!
Когда я замуж выходила,
Она уж постаралась,
Чтоб пересудов избежать,
Приданое такое мне сложила,
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам!!!
Считала мама, что сваты были
Богаты, и не совсем
Их сыну я была ровня.
Когда сватать в дом пришли к нам,
Она сказала, так тихонько:
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багаті, а мы бідні
І Тамара без батька в нас росла!
Не буду я о грустном...
Закончу этим,
Мой рассказ.
Пусть образ светлый
Моей мамы ,
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…
21.06.17 (написаны в больнице)
На фото –моя мама Екатерина и ее подруга Екатерина(моя кресная) в молодрсти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
