
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
2025.08.31
07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
2025.08.31
01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших.
Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка.
Шукав істину, а знайшов саме вино.
Поїв добрив і стало недобре.
Від сюрпризу зостався лише сюр.
До гарн
2025.08.30
23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
2025.08.30
20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
2025.08.30
19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
2025.08.30
12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
2025.08.30
07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
2025.08.30
05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
Завдяки оголошенню у Фейсбуці дізнався, що 21 травня 2021 року з 19.00 проводитиметься перший творчий вечір молодої поетеси Лізи Хохотви.
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію