Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
Завдяки оголошенню у Фейсбуці дізнався, що 21 травня 2021 року з 19.00 проводитиметься перший творчий вечір молодої поетеси Лізи Хохотви.
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
