Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетеса і музикант Ліза Хохотва провела свій перший творчий вечір
Завдяки оголошенню у Фейсбуці дізнався, що 21 травня 2021 року з 19.00 проводитиметься перший творчий вечір молодої поетеси Лізи Хохотви.
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
Місце проведення теж здивувало – Міжприхідський молодіжний центр на вулиці Почайнинській 12-Б, де жодного разу ще не бував.
Так само з Інтернету дізнався, що Ліза, яка народилася 12 травня в 1999 році, в 2020 році вже успішно закінчила Київську муніципальну академію музики імені Глієра та навчається на першому курсі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Прочитав з насолодою публікацію Лізи в журналі «Отрок» №2 (100) «Лицар теж людина» (https://www.otrok.org/rycar-tozhe-chelovek/) і наче сам побував у своєму далекому дитинстві.
Вірші поетеси (https://t.me/sunphilosophy) теж приємно здивували своїм теплом, чистотою, відвертістю та мудрістю, яку часто-густо плутають з досвідом. Мудрість і розум людини є даром Божим та основними складовими таланту. Вони не з’являються з плином часу чи з отриманням атестатів дипломів, почесних та наукових ступенів і звань, високих посад… Вони або є, або їх немає.
Тому завчасно приїхав на творчий вечір Лізи Хохотви і не пошкодував про це.
По-перше, вразила атмосфера молодіжного центру. Коли з ваганнями, які кожний міг прочитати на моєму обличчі, опинився біля вхідних дверей будинку №12-Б вулиці Почайнинської, мене відразу запросили зайти. Запропонували присісти. Потім, як старовинному знайомому, гостинно запропонували чаю.
По-друге, головне дійство розпочалося біля 19 години, коли друзі, гості (запрошені і не запрошені) піднялися сходами на другий поверх, вмостилися в зручних кріслах і диванах та поринули разом з Лізою в дивовижний світ її поезій, музики, пісень.
Вродлива дівчина Ліза Хохотва з темним, хвилястим волоссям, в блакитній сукні, з гарною посмішкою одночасно була і ведучою творчого вечору; і майстерно читала свої вірші; і розповідала про роботу в православному телевізійному серіалі, в якому є сценаристом, композитором та актором; і співала свої пісні на власну музику та музику інших авторів, акомпануючи на гітарі та фортепіано.
В ошатній залі молодіжного центру постійно лунав радісний сміх хлопців та дівчат, а очі учасників творчого вечору світилися тим світлом, яке випромінювала своїми творами та їх виконанням талановита поетеса і музикант Ліза Хохотва, в яку було неможливо не закохатись. Дві години промайнули, як дві коротенькі хвилинки. Ніхто не хотів відразу бігти до найближчої станції метро «Контрактова площа», хоча всіх вже чекали вдома.
Мабуть саме так народжуються справжні зірки, які вічно зігріватимуть Всесвіт своїм теплим, ніжним світлом, навіть коли вони будуть змушені згаснути, не спалюючи все навколо та не хизуючись своєю яскравістю, потужністю, унікальністю…
Тож побажаємо Лізі Хохотві Божого благословення та захисту від заздрості, сірості, зрадливості на її життєвому і творчому шляху до людських та мистецьких звитяг.
Заслужений діяч мистецтв України
Володимир Мельников (Имир Ельник)
21-25 травня 2021, м. Київ
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
