Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.04
14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
2026.04.04
13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
2026.04.04
11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
2026.04.04
09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.
Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
2026.04.04
07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені
Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би
2026.04.04
07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.
2026.04.03
23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.
Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи
2026.04.03
22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.
Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,
2026.04.03
21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
А ми нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
А ми нічого лишнього не просим.
Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,
2026.04.03
21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р
2026.04.03
16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.
На засніженій вулиці змерзлі машини по
2026.04.03
11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Легенди про конвалії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Легенди про конвалії
Легенди про конвалії
Одна з перших легенд повідала нам про те, що конвалія з'явилася із сліз Єви, яка оплакувала своє вигнання з раю.
Стародавні слов'яни розповідають цю легенду на свій лад.
Вони стверджують що конвалії-це сльози господині підводного царства Волхова, яка дуже ніжно і віддано любила Садко. Але одного разу вона застала його з земною красунею-розлучницею Любавою. І ось тоді з очей Волхова полилися перлинні сльози і потрапляючи на землю перетворювалися в білосніжні квіти.
У французів є своя красива легенда про конвалії.
Жив-був в давні часи Святий Леонард, близький друг короля. Він так сильно любив природу, що в один прекрасний день вирішив стати відлюдником, усамітнитися в лісовій гущавині серед птахів і квітів. Він довго блукав по лісах і полях і нарешті вибрав для себе чудове містечко. Визначившись з вибором, Святий Леонард віддався молитві. В цей час до нього підійшов дракон і наказав покинути це місце. Але Леонард був так занурений у молитву, що не почув дракона. Тоді дракон розсердився і обпік мандрівника палаючим вогнем. Між ними зав'язалася жорстока битва, але Святий Леонард переміг злого дракона. Але в тому місці де падали краплі крові дракона виростали бур'яни. А з крапель крові Святого Леонарда на землі стали з'являтися прекрасні білі квіти - конвалії.
У Франції так люблять ці милі квіти, що 1 травня влаштовують свято травневих конвалій. Ця традиція з'явилася за часів Карла IX в 1561 році. У цей день йому піднесли скромні невеличкий букетик з конвалій з побажаннями успіху і процвітання. Король був так зворушений цим, що замовив ще кілька букетів для всіх своїх придворних. І потім це переродилося в свято, на якому люди дарують один одному гілочку конвалії.
У Голландії існує таке повір'я, що наречені у себе в саду повинні посадити конвалії, щоб їх любов не згасала, а з кожною весною відроджувалася знову і знову.
Переклала на українську мову 17.06.19 8.00
Одна з перших легенд повідала нам про те, що конвалія з'явилася із сліз Єви, яка оплакувала своє вигнання з раю.
Стародавні слов'яни розповідають цю легенду на свій лад.
Вони стверджують що конвалії-це сльози господині підводного царства Волхова, яка дуже ніжно і віддано любила Садко. Але одного разу вона застала його з земною красунею-розлучницею Любавою. І ось тоді з очей Волхова полилися перлинні сльози і потрапляючи на землю перетворювалися в білосніжні квіти.
У французів є своя красива легенда про конвалії.
Жив-був в давні часи Святий Леонард, близький друг короля. Він так сильно любив природу, що в один прекрасний день вирішив стати відлюдником, усамітнитися в лісовій гущавині серед птахів і квітів. Він довго блукав по лісах і полях і нарешті вибрав для себе чудове містечко. Визначившись з вибором, Святий Леонард віддався молитві. В цей час до нього підійшов дракон і наказав покинути це місце. Але Леонард був так занурений у молитву, що не почув дракона. Тоді дракон розсердився і обпік мандрівника палаючим вогнем. Між ними зав'язалася жорстока битва, але Святий Леонард переміг злого дракона. Але в тому місці де падали краплі крові дракона виростали бур'яни. А з крапель крові Святого Леонарда на землі стали з'являтися прекрасні білі квіти - конвалії.
У Франції так люблять ці милі квіти, що 1 травня влаштовують свято травневих конвалій. Ця традиція з'явилася за часів Карла IX в 1561 році. У цей день йому піднесли скромні невеличкий букетик з конвалій з побажаннями успіху і процвітання. Король був так зворушений цим, що замовив ще кілька букетів для всіх своїх придворних. І потім це переродилося в свято, на якому люди дарують один одному гілочку конвалії.
У Голландії існує таке повір'я, що наречені у себе в саду повинні посадити конвалії, щоб їх любов не згасала, а з кожною весною відроджувалася знову і знову.
Переклала на українську мову 17.06.19 8.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
